Наші дівчата в ЗСУ роблять неймовірну роботу, і не повертаються додому, як я їх не вмовляю — Вадим Свириденко

Про це у програмі «Видимі герої» поговорили із ветераном війни, Уповноваженим представником Президента України з питань реабілітації учасників бойових дій Вадимом Свириденком.

«Повернуться ветерани с фронту — наведуть порядок у владі» — чому це помилкові очікування?

Вадим Свириденко: Так, багато очікувань від того, що держава запрацює по-іншому, як повернуться ветерани. Але ж всі забувають, що кожен з нас — це частинка цієї держави: хочеш змін — почни з себе. Всі хочуть покласти на ветерана якісь обов’язки. Почекайте! Ветеран уже виконав свій обов’язок — він пішов воювати за державу. Не вішайте на нього ці обов’язки. Візьміть їх на себе і створіть державу. Йдіть вчитися і відновлюйте державу.

Ветерани будуть робити, вони підуть і в політику, і вчитися, але не вішайте все на ветерана, бо йому теж важко все це на плечах понести. Він воював, йому оновитися треба.

Буває і таке, що ветеран приходить і каже, що я — ветеран, тому мені всі винні. Тут важко коментувати, тому що у кожного з нас має бути своє всередині. Питання у тому — чи людина хоче допомагати ветерану, чи ні. Якщо хоче, хай допоможе. Якщо ні, то хай зробить все для держави. А ветеран, який повертається, теж для держави щось зробить. У кожного ж свій психологічний стан — зробив він щось для держави, чи не зробив, хто кому винен.


Читайте також: Обов’язки перед державою можна виконувати не тільки «на нулі», а й в тилу, і це теж героїзм — Свириденко


Чи довіряють ветерани державі?

Вадим Свириденко: Довіряють. Яка довіра президенту? Велика. Яка довіра ЗСУ? Теж велика. Тому що не кинули, не відступили. А це найголовніше. А тоді великий стимул стояти поряд і самому не втекти, не кинути блокпости, не кинути позиції. Ми вже бачили «Азов», ми бачили багато бійців, які готові лягти, але не кинути. Ми знаємо про втрати ЗСУ, і ті, хто стоять далі, пам’ятають про це, і готові далі боронити свою державу. Це називається патріотизм і любов до країни.


Читайте також: Українська розвідка звернулась до жителів Криму


Щорічне обстеження ветеранів — чому це важливо?

Вадим Свириденко: Весь час у Міністерстві охорони здоров’я триває про це дискусія. Ми постійно боремося за здоров’я ветерана, щоб всі проблематики вирішувати на перших етапах — це і медична допомога, і реабілітація, і санітарно-курортне лікування. Часто бувають такі випадки, що наші хлопці та дівчата йдуть у поліклініку по довідку для санітарно-курортного лікування, де їх просять пройти медичне обстеження. Деякі з них його проходили дуже давно. А ми вважаємо, що медичне обстеження ветеран має проходити хоча б раз на рік. Тому що контузії можуть проявитися і через п’ять, і через десять років. І це може бути контузія не тільки центрально-нервової системи, це може бути  контузія будь-якого органу, будь-якої кістки, яка буде відмовляти працювати.

Люди, які постраждали від війни, мають хоча б раз на рік проходити медичне обстеження

Але, на жаль, поки що не прописано в законодавстві, з МОЗом ми поки це питання не узгодили. Взагалі ми вели дискусії про те, щоб був окремий ветеранський пакет, тому що, коли ветеран йде з однією проблематикою, а там цілий букет,то не вистачає грошей перекрити все.

Жінки в армії

Вадим Свириденко: Жінки в армії. Мені хотілося б, щоб їх було поменше, але це неможливо. Вони відчувають у собі поклик допомагати. Тому, враховуючи  всесвітній досвід, наші дівчата йдуть на війну, йдуть в ЗСУ і роблять неймовірну роботу. Але коли я їх бачу, я їм кажу: «Воно вам треба? Поверніться додому». А вони мені — «Не повернемося. Ми ж фахівці, ми робимо багато роботи краще, ніж чоловіки. І стріляємо краще».


Читайте також: Бути дружиною ветерана — це бути сильнішою в рази, психологічним кіборгом — психологиня


Один за одного

Вадим Свириденко: Прийшли допомогти ветерану. Питають — що потрібно, чого хочеться? А він каже: «Там хлопці повиходили, у них все згоріло, допоможіть їм. А у мене все є». Добре. Телефонуємо в бригаду: «У вас там все згоріло, що вам потрібно?» А звідти відповідають: «А нас там боєць лежить, він потрапив у складну ситуацію, йому допоможіть». І тебе починає реально рвати від того, наскільки ця українська душа готова допомогти одна одній, віддаючи все, що є.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.