Місячні – це не соромно: як говорити з дівчатами-підлітками про статеве дозрівання?

«Парни в школе поспорили, есть ли у меня месячные, на две гривны.  Мне было очень обидно. Теперь я понимаю: если бы я была той девочкой, то я бы с удовольствием рассказала, что такое вегетативная буря. Все бы понимали, что я знаю, меня шеймить уже было бы нельзя», – пригадує гостя ефіру розробниця чат-бота Solomia Марія Леоненко.

Разом з нею та психологинею Альоною Лук’янчук обговорюємо питання, які виникають у дівчаток в період статевого дозрівання та у їхніх батьків. Також слухаємо коментарі гінеколога Кирила Венцковського, записані спеціально для Громадського радіо.

Від кого дівчата дізнаються про місячні?

Журналістка Громадського радіо Катерина Мацюпа розпитала дівчат, від кого вони дізналися про місячні.

Більшості розповідала мама, але деякі дівчата зізналися, що вперше про місячні почули від учительки або ж прочитали про це у журнальній статті,  де пояснювалося, як розповісти  про це дівчинці. З 14 дівчат на питання відповіли тільки 10, три сказали, що не мають часу, а одна відповіла, що не буде про таке говорити.

Альона Лук’янчук переконана, що в ідеалі дівчинку до початку менструації має готувати старша жінка, а тема статевого дозрівання повинна звучати в родині. «Подружки рассказали, учительница или прочитала в журнале – это неплохо. Хорошо, что таки рассказали, ребенок не упал в обморок, потому что я знаю такие примеры, когда ребенок об этом не знал, испугался, полдня скрывался. Потом девочку нашли всю в крови, кому-то пришлось  об этом рассказывать. Источники, которые не связаны с семьей, наверное, не самые лучшие, потому что вводится такой момент, как табуирования этой темы в семье, табуирование впоследствии всех абсолютно естественных процессов, отношения к себе, к своему телу, к сексуальности», – говорить психологиня.

 

 

Чи потрібні в школах уроки сексуального виховання?

«В идеальном мире, к которому мы очень стремимся, уроки по сексуальному воспитанию должны быть. Сейчас, когда об этом говорится, наши национальные активисты, поборники семейных традиций и культуры считают, что эти уроки – это обязательно растление детей, что-то ужасное. Почему-то пока невозможно добиться середины этой темы в восприятии. Я видела опрос по поводу уроков сексуального воспитания. Все писали не о том, что не знают, как это будет выглядеть, а о том, что это будет растлевать, развращать, лучше преподавать христианство в школах», –  зазначає психологиня Альона Лук’янчук.

Як працює і про що розповідає дівчатам чат-бот Solomia

«Мне кажется, что женщине не интересно, что месячные у нее начались для продолжения рода. Например, мне 13. И мне говорят, что у меня месячные, теперь мне можно иметь детей. Мне это не интересно. Мне интересно, как это повлияет на мою текущую жизнь. Когда мы делали этот бот, я руководствовалась исключительно тем, что женщине интересно знать:

• какие у нее силы в какую фазу;
• почему она хочет сейчас есть, почему нормально на 21-й и 23-й день хотеть много есть;
• это не страшно, если ты располнела перед месячными, это не жир, а вода, которая уходит на третий день с начала месячных;
• когда лучше не пить кофе, потому что это может повлиять на настроение.

Я собрала команду, в которую вошли гинеколог Наташа Лелюх, клеточный биолог Оля Маслова. Еще у нас были спортивный тренер, диетолог, сексолог», – розповідає Марія Леоненко.

Встановлюйте додатки Громадського Радіо:

? якщо у вас Android

? якщо у вас iOS

Чат-бот Соломія ділиться інформацією на теми енергії, настрою, харчування, фізіології, спорту та сексу. «Поговорити» з нею можна у месенджері Telegram. Користувачка обирає цікаві їй теми, дві з них – про секс і спорт – платні, інші безкоштовні. Щоб відкрити платні теми, одноразово треба сплатити 2 долари. Після вибору теми о 9 годині щоранку надходить інформація.

Поки чат-бот орієнтується на жінок, яким 20+ років, але триває розробка контенту для підлітків, який команда розробників планує оформити у вигляді своєрідної брошури з переліком питань.

Місячні – це не соромно, це природно

«Моему ребенку 10 с половиной. Через полтора-два года она еще не будет достаточно самостоятельной, чтобы понимать, что делать с изменениями, насколько это страшно или не страшно. Психика детей в 12 – 13 лет не настолько устойчивая, чтобы воспринимать это очень естественно без взрослого соучастия. Обязательно нужно, чтобы кто-то старший, авторитетный сказал, что это нормально: «Я такая же, как и ты. Все хорошо, это не стыдно». Шейминг, связанный со всем, что происходит с женщиной, есть в обществе, он возникает из-за табуированных тем, которые испокон веков были и переходят от мамы к дочери.

Если девочка не знает, как с этой темой обращаться, если месячные начались в общественном месте (в школе, на дискотечной площадке), если там были мальчики, была какая-то негативная реакция, а ребенка никто не успокоил, не поддержал, может возникнуть ощущение стыда за себя, за свое тело, за то, что с тобой происходит, оно может остаться очень надолго, повлиять на сексуальное воспитание и восприятие себя, своей сексуальности в дальнейшем.

Ощущение стыда за свое тело, пережитое во время полового созревания, может повлиять на восприятие себя, своей сексуальности в дальнейшем

Желательно, чтобы ощущение естественности происходящего было пережито с более авторитетным взрослым.

Мальчики щелкают лифчик у девочек в классе и смеются. Девочки, которые первые носят лифчики, начинают стесняться, потому что это стыдно, но когда 20 девочек носят лифчики, все уже нормально, потому что ты не одна», – наводить приклад психологиня.

Як говорити про місячні з дитиною? Думки гінеколога і психологині

«Єдине, що батьки можуть дати дитині в цьому досить небезпечному світі, це відчуття безумовної любові і безпеки. Це стосується не тільки питання перших місячних і статевого дозрівання. Дитина дорослішає, у неї змінюються певні погляди, вона хоче мати свої вподобання. Усе це супроводжується масштабною «гормональною атакою». Звичайно, поведінка дитини буде змінюватися, звичайно, вона буде не зовсім комфортною для батьків, але дитина не має бути зручною, вона має бути щасливою», – зазначив гінеколог Кирило Венцковський.

«12-летнему ребенку не обязательно знать о том, что происходит в организме биологически, потому что он к этой информации не всегда готов. Ребенку очень важно знать, что это нормально, естественно и не стыдно, ничего страшного в этом нет. Когда-то говорилось, что женщина готова иметь детей, когда у нее начинается менструация. На самом деле, конечно же, нет. Она не готова иметь детей в этот период времени, потому что есть еще понятие психологической зрелости. Сейчас мы говорим, что 13-летний ребенок это все еще ребенок. Вся эта информация ребенку в 13 лет лишняя. Половина девочек 13 лет все еще спит с куклами. Все, что нужно понимать, что все нормально, мы тебя любим, мы с тобой, ты такая же, как все женщины на планете. Не нужно сажать ребенка в 13 лет и говорить, что сейчас все расскажите. Это должна быть общая система отношений, восприятия себя, своего тела, говорит ли девочка с мамой на эту тему, задает ли ребенок какие-то вопросы, отвечает ли мама. Если отношения доверительно выстроены, то к 11 – 12 годам эта тема уже возникала», – говорить психологиня Альона Лук’янчук.

Як говорять про місячні у школі

Своїм сприйняттям місячних з журналісткою Громадського радіо Катериною Мацюпою поділилася Ірина.

«Могу поговорить с подругами, со своим лучшим другом (мальчиком) и с мамой, с классной руководительницей. На уроке физкультуры мы подходим к учительнице. Она говорит, что можете посидеть на лавочке, если болит живот, но можете заниматься физкультурой, если нормально себя чувствуете. Можем сказать, что нужна прокладка, а мальчики над этим могут шутить», – розповідає дівчина.

«Только последние несколько лет тема дискриминации женщин, гендера, женского мира перестает быть несколько сакральной. Есть некий сакральный элемент, связанный с женским здоровьем. Он покрывается большим слоем стыда, шуток, табу, дискриминации, скрытия всего процесса, отсутствия поддержки от своих партнеров, что выражается в том, что многие отказываются ходить на подготовку к родам, отказываются покупать прокладки, поддерживать эту тему. Чувствительность к себе, к своему телу, забота о себе должна проявляться на всех уровнях, начиная со школы. Если бы в школе были уроки, на которых рассказывали и про мужское, и про женское здоровье, тогда шейминга не было бы только потому, что это будет с двух сторон восприниматься естественно», – коментує Альона Лук’янчук.

Если бы в школе были уроки, на которых рассказывали и про мужское, и про женское здоровье, тогда шейминга не было бы только потому, что это будет с двух сторон восприниматься естественно

Чи справді розмови про місячні табуйовані?

Компанія SCA, яка володіє брендами жіночої гігієни, провела глобальне дослідження, щоб виявити, чи справді розмови про місячні у публічному просторі табуйовані. Виявилося, що не тільки такі країни, як Саудівська Аравія, соромляться обговорювати відкрито у суспільстві цю тему. У Швеції, Великій Британії, Нідерландах теж існує ця проблема.

Даними щодо ставлення до теми місячних в українському суспільстві поділилася бренд-менеджерка торгової марки Libresse Наталія Задорожна: «Понад 80% жінок намагаються приховувати місячні. Понад 50% соромляться цього стану. 50% чоловіків ні з ким ніколи про це не говорили. Деякі дівчата пишуть нам у коментарях, що у них є знайомий, який досі думає, що у жінок блакитна кров, бо так показали в рекламі. Цікавий приклад був у Малайзії. Їхня кампанія називалася Let’s get real. Вони почали з того, що привчали людей відверто казати слова «прокладка» і «місячні». Батьки, коли спілкуються між собою і з дітьми, називають прокладки хлібом. Вони вигадали ролик, де буханка хліба каже, що образилася, бо вона не вбирає кров, вона вбирає тільки джем. Це було добре і смішне відео».

Читайте також: Чи можна в Україні відверто говорити про місячні в публічному просторі?

Те, що можна обговорити, не викликає шеймінг

Своїми думками про менструацію поділилася ще одна дівчина – Оленка.

«Я вважаю, що це не так соромно, як особисте. Не про всі речі люди балакають з іншими. Я вважаю, що ця тема входить до них. Зазвичай кажемо, що болить живіт, захворіли. Я не хочу розмовляти про це при хлопцях, бо не знаю, що вони про це знають і як можуть до цього поставитися», – говорить дівчина.

«Я вспомнила, как парни в школе поспорили, есть ли у меня месячные, на две гривны.  Мне было очень обидно. Теперь я понимаю: если бы я была той девочкой, то я бы с удовольствием рассказала, что такое вегетативная буря. Все бы понимали, что я знаю, меня шеймить уже нельзя было бы. Если появляется девочка-лидер в классе, которая спокойно и уверенно может об этом сказать, остальные автоматически подтянутся к ней», – переконана Марія Леоненко.

«Месячные – это интимное дело, не обязательно выставлять каждый день на показ. Мы сейчас говорим о том, что это должно быть частью обыденной жизни. Невозможно шеймить то, что можно обсудить», – говорить психологиня.

«Мне кажется, что открыть этот занавес людям мешает концентрация на том, что есть месячные. Но если говорить о том, что в цикле 28 дней, месячных среди них только 3 дня, есть остальные 25 дней, когда у тебя что-то происходит. Например, после 20-го дня хочется планировать дела, активно включается анализ, меньше эмоций. Если знать о возможностях, которые открываются в другие дни цикла, то эти три, которым мы уделяем так много внимания, являются просто продолжением естественной истории», – додає Марія.

Коли дівчатам обов’язково потрібно йти до лікаря та як їх оглядатимуть?

За словами гінеколога Кирила Венцковського, до лікаря варто звернутися у таких випадках:

• Якщо є сильний або надмірний біль, який не дає змоги нормально займатися своїми справами;
• Надмірні виділення, тобто сильна довготривала кровотеча.

Будь-який біль, який виникає в організмі, це не є нормально, проте певні дискомфортні відчуття можуть бути, підкреслює лікар. Якщо ж біль не дає змоги нормально сісти за кермо, піти до школи, читати книгу тощо, необхідно проконсультуватися з профільним спеціалістом.

Будь-який мінімально кваліфікований гінеколог запитує пацієнтку, чи живе вона статевим життям. Залежно від відповіді, яку вона надасть, залежить методика огляду. Якщо дівчинка каже, що вона не живе статевим життям, то огляд на кріслі не проводиться. У такому випадку використовуються ультразвукові апарати.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.