Софія Кордонець: Людина без громадянства — це особа, яка не визнається громадянином жодної країни світу відповідно до її законодавства.
У світі загалом виділяють чотири основні причини безгромадянства. На жаль, в Україні три з них точно спрацьовують.
Одна з причин — розпад країни. Розпад Радянського Союзу приніс до нас досить багато осіб без громадянства чи під ризиком безгромадянства. Досить багато людей не змогли, через різні причини, обміняти паспорти громадян СРСР на українські або іншої незалежної країни. Через це їхні діти також потрапляють в ситуацію безгромадянства.
Ще однією причиною є прогалини в законодавстві. Жодне законодавство насправді не може передбачити всіх ситуацій, в яких опиняються люди — виникають не врегульовані і люди залишаються без громадянства або без можливості отримати паспортний документ.
Також це конфлікти та війни. На жаль, Україна відчуває цю причину. І війна насправді дуже впливає на виникнення та поширення безгромадянства.
В Україні Державна міграційна служба не мала оцифрованих баз даних приблизно до 2019 року. Тобто, доступу до баз даних щодо паспортів, які були видані на нині окупованих територіях до 2014 року, в нас зараз немає. Вони залишились на тих територіях, можливо, були знищені, але в будь-якому випадку ми не можемо отримати жодної інформації з цих архівів.
І люди, які отримували навіть паспорти громадян України на цих територіях до 2014 року, можуть мати певні проблеми в підтвердженні належності до громадянства України.
І четверта причина — дискримінація. Українське законодавство загалом не є дискримінуючим, але представники національних меншин як, наприклад, ромське населення також досить часто потерпають від відсутності в них документів.
Також щодо того, що громадянство при народженні надається автоматично — насправді ні. По-перше, при народженні жодна дитина не отримує автоматично свідоцтво про це. В Україні всі процедури реєстрації народження є досить спрощеними, але все ж треба зробити певні кроки, щоб отримати свідоцтво.
А для батьків дітей, народжених на окупованих територіях, зареєструвати народження дещо складніше, адже досить часто потребується і судова процедура.
Софія Кордонець: Коли є паспорт, скоріш за все, людина є громадянином. Звісно, якщо він діючий, не прострочений тощо.
Якщо ж паспорта немає або він протермінований — треба дивитися на конкретну ситуацію. У випадку, коли людина просто втрачає паспорт — вона не втрачає своє громадянство. За загальним правилом, можна відвідати відповідні органи і відновити документ.
Зазвичай це досить нескладна процедура, але, знову ж, є випадки для тих людей, які отримували документи на окупованих територіях. Вони можуть мати складнощі з підтвердженням належності до громадянства України.
Максим Буткевич: Яка зараз загальна ситуація з особами без громадянства в Україні? Чи є якась статистика, чи можемо уявити хто це, скільки цих людей та в якому становищі вони перебувають?
Софія Кордонець: Відповіді однозначної я не дам, але насправді, відповідно до підрахунків Управління у справах біженців ООН, в Україні проживає близько 10 000 осіб без громадянства і осіб під ризиком безгромадянства.
Ці підрахунки базуються на даних Державної міграційної служби, але йдеться про тих осіб без громадянства, які є визнаними в Україні або проживають за певними посвідками як особи без громадянства.
Максим Буткевич: Ваш БФ «Право на захист» є одним з виконавчих партнерів УВКБ ООН.
Софія Кордонець: Так, і, в тому числі на наших даних також ця цифра засновується.
Також минулого року ми як благодійний фонд проводили разом з соціологічним інститутом Info Sapiens дослідження щодо можливої кількості осіб під ризиком безгромадянства в Україні. Ми отримали цифру 236 000 осіб саме на підконтрольній Україні території.
Однак, знову ж, я не можу піти далеко від тимчасово окупованих територій, бо насправді більшу частину з цієї цифри складають саме вихідці з ТОТ, адже вони мають найбільше складнощів з підтвердженням належності до громадянства.
Ще можу додати, що Світовий банк також робив дослідження, за їхніми даними, в Україні проживає близько мільйона недокументованих осіб. Це можуть бути просто люди, які втратили свої паспорти і не мають складнощів з підтвердженням належності до громадянства України та отриманням нового паспорта, але вони наразі є недокументованими.
Тобто, цифри досить великі і роботи багато.
Софія Кордонець: Паспорт є одним з основних документів, без нього та умовно простої можливості його отримати люди не мають жодних прав, вони живуть в тіні. Не завжди, але дуже часто вони живуть в маленьких населених пунктах, бо там простіше, не можуть офіційно працевлаштуватись чи отримати вищу або технічну освіту, не можуть отримати медичну допомогу. Тобто, такі люди загалом за межами нашого правового поля, прав тощо.
Також можемо говорити про наслідки війни для них. Зараз дуже важливою для людей є та ж гуманітарна допомога, тим більше для вразливих категорій суспільства.
Але, на жаль, люди без документів не мають права отримувати гуманітарну допомогу, відповідно як і до нашого законодавства, так і до тих вимог, які ставлять нам донори.
Дарʼя Бура: А чому? Її ж, наприклад, привозять в певний населений пункт і люди приходять та отримують. Там же не треба паспорт показувати.
Софія Кордонець: Відповідно до нашого законодавства, для отримання гуманітарної допомоги необхідно пред’явити ідентифікаційний код платника податків. Знову ж, і донори також висувають певні вимоги у звітуванні, яким ці люди, на жаль, не можуть відповідати. Звісно, є випадки, коли люди дійсно отримують цю допомогу, але це скоріше виняток, ніж правило.
І також з точки зору наслідків війни для цих людей — пошук безпеки. Без документів дуже складно переміститись в більш безпечний регіон, не говорячи про переміщення за межі території України.
Максим Буткевич: За певного збігу обставин можуть виникати ситуації, які здаються безвихідними. Чи є у таких людей шанс все ж встановити факт належності до громадянства України, що для цього потрібно зробити? Ви з таким стикалися?
Софія Кордонець: На жаль, досить часто стикаємось з такими ситуаціями, бо ми якраз і обираємо найскладніші випадки.
Бувають, на жаль, ситуації, коли приходять повністю без документів. Наші юристи та адвокати проводять детальне анкетування людини, щоб знайти хоч якусь зачіпку, зрозуміти де можуть бути реєстри, в яких можна знайти якусь інформацію для підтвердження, хоча б в судовому порядку, громадянства України або особи тощо.
Тобто, ми намагаємося знайти, але є випадки, коли це неможливо. І тоді, щоб не залишати людину без документа, що підтверджує громадянство — є процедура визнання особою без громадянства, до якої людина може звернутися. Ця процедура досить довготривала. Звісно, вона не вирішує всі проблеми людини, але вона отримує документ.
Софія Кордонець: Згідно з нашим законодавством, діти, що народжені від батьків-громадян України, є громадянами України. Однак, не все так просто, на жаль.
Щоб ці діти дійсно могли сказати, що є громадянами України та отримати паспорт надалі — це може бути досить проблемно для них.
Починаємо, знову ж, з реєстрації народження. Факт реєстрації народження — один із перших кроків, який показує, що людина взагалі існує в цьому світі, в правовому просторі, в країні.
При факті реєстрації реєструються дуже важлива інформація. Йдеться про батьківство, а як я вже говорила, громадянство в нас передається від батьків до дітей. Тобто, дуже важливо, щоб у документі було вказано, що мати та батько громадяни України, або хоча б один з двох. Також важливо, щоб зазначалося де та коли дитина народилася. Ці факти ми потім аналізуємо також у процесі підтвердження українського громадянства.
Тобто, реєстрація народження є первинним та дуже важливим фактом насправді, але для дітей, які народжуються наразі на тимчасово окупованих територіях, ця процедура є досить ускладненою.
І вже потім, якщо дитина зареєстрована, можемо говорити про громадянство. Якщо реєстрація відбулася і все нормально, то, в принципі, при досягненні 14 років, у дитини не має виникнути проблем з підтвердженням громадянства України.
Однак, на жаль, розуміємо, що в нашій реальності досить багато, за підрахунками міжнародних організацій є цифри від 70 000 до 200 000 з чимось, дітей, чиє народження не було зареєстровано саме в Україні, які народжені на окупованих територіях.
Діти ростуть. Правовий зв’язок з Україною втрачається, з кожним роком все складніше буде встановити факт народження дитини, а без реєстрації народження не можемо говорити далі про громадянство в будь-якому разі.
Софія Кордонець: Викрадених Росією дітей можемо вважати громадянами України. Водночас щоб дійсно встановити їхню належність до українського громадянства, мають бути точно державні рішення, бо в нашому законодавстві, напевно, буде якраз прогалина в цьому місці.
Механізм їхнього повернення, ідентифікації, ситуація зі свідоцтвами про народження, фактами народження. Тобто, я вважаю, що це має бути окреме державне регулювання цього питання.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі