Ірина Ковальчук: Я зайшла у магазин «Кондитерські товари», де на дверях було оголошення, що потрібен працівник. Мені відмовили, сказавши, що беруть жінок до 30 років максимум. Сказала їм, що записала нашу розмову і піду до суду з цим. Вони почали виправдовуватись, пролунали відмовки, що потрібно «культурно спілкуватись» й весь день бути «на ногах». Потім сказали, що вже взяли іншу людину. Таке траплялося не раз.
Історію нашої героїні коментує Олександра Голуб, голова Громадської організації «Ліга захисту прав жінок «Гармонія рівних».
Олександра Голуб: Досить часто нам важко ідентифікувати й зрозуміти, що оголошення, які містять вказівку на вік кандидата, стать, можливу релігію, майновий стан або зовнішній вигляд — це дискримінація. Ми бачимо, що наша героїня зазнала абсолютно невиправданих обмежень лише через те, що вона є старшого віку, ніж той, який собі уявив її потенційний роботодавець. Проблема наших оголошень про вакансії полягає в тому, що не вказується певна кваліфікація, вимоги щодо досвіду. Вказується стать або певний вік, тому що цій статі або віку приписують стереотипно певні ролі.
Текстову версію програми читайте за посиланням.
Цей матеріал був створений за підтримки Програми MATRA (Посольство Королівства Нідерланди). Погляди та висновки авторів програми можуть не відображати офіційну позицію Уряду Королівства Нідерланди.
Проєкт виходить у партнерстві з Асоціацією жінок-юристок України «ЮрФем».