Сандра виграла книжку про те, як менеджерити життя з інсулінорезистентністю та цукровим діабетом.
«Минулого літа я вже дійшла до „крайньої“ ваги, після якої прийшло усвідомлення, що зі мною щось не так. Я нормально харчувалась, мала помірне фізнавантаження, ходила пішки ті самі 10к кроків — тобто, вела не геть лежачий спосіб життя, а вага зростала досить інтенсивно. Я пройшла повне обстеження в гастроентеролога, потім гінеколога і на завершення — ендокринолога.
Зрештою, здала кілограм крові та усього іншого на аналізи й виявилось, що при відносно нормальному цукрі в крові в мене індекс НОМА у 8 разів вищий норми. Потім здала середньодобовий кортизол — в 12 раз вище норми. Так я почула про свою інсулінорезистентність і два шляхи які мені запропонували — оземпік або помірне лікування метформіном+ суттєва зміна в харчуванні та спорті. Мені, правда, рекомендували дійсно оземпік з огляду на 23+ за рік ваги + те, що я була на той момент на антидепресантах. Звісно, чула і про талію і її взаємозв’язок, але мені лікарка пояснила, що це дуже індивідуально. Наприклад, у моєму випадкові у мене, незалежно від ваги дуже велика шия, на яку ендокринологи раніше завжди звертали увагу. З талією, правда, у моєму випадкові, працювало, бо маю тип фігури — пісочний годинник, і з вагою я просто пропорційно ставала більшою. Я обрала другий варіант, довший. За пів року втратила 16 кг і далі продовжую. Але, що важливо, — змінилися харчові звички, я ще пропрацювала питання їжі як нагороди за щось, і це мало суттєвий вплив на те як і що я їм. Ось така історія:)»
Анна Остапчук: Активною речовиною препарату Оземпік є семаглутид. У нас на ринку є з цієї ж групи препарати з активною речовиною ліраглутид — це Саксенда і Віктоза. Цю групу препаратів використовують для зменшення маси тіла, як доповнення до дієти зі зниженою калорійністю та фізичною активністю.
Якщо ми говоримо про дорослих, то цю групу препаратів використовуємо, коли індекс маси тіла більше, ніж 30. Тобто коли вже є ожиріння, або надлишкова маса тіла і плюс якесь супутнє захворювання, пов’язане з цією надлишковою масою тіла. Наприклад, порушення вуглеводного обміну, предіабет, або цукровий діабет II типу, артеріальна гіпертензія, порушення ліпідного обміну. Якщо ми говоримо про дітей, то цю групу препаратів ми можемо використовувати з 12 років, тоді, коли маса тіла дитини понад 60 кг.
Анна Остапчук: У нашому шлунково-кишковому тракті є гормони, інкритини, які впливають на апетит. Одним із них є гормон апетиту, відомий як глюкагоноподібний пептид-1 (ГПП-1), семаглутид та ліраглутид працюють за його дією, регулюючи апетит, що може призвести до споживання меншої кількості калорій і втрати ваги. Особливість цих препаратів у тому, що люди втрачають масу тіла, втрачаючи жирову масу, а саме вісцеральний жир. Тобто той, що є навколо наших органів. Також люди насичуються маленькою порцією їжі, не переїдають, не мають почуття голоду, і це призводить до зниження ваги.
До того ж ці препарати впливають на інсулін: стимулюють секрецію, і зменшують надмірно високу секрецію глюкагону, залежно від рівня глюкози, що призводить до зниження глюкози. Наприклад, препарат Віктоза рекомендують людям із цукровим діабетом II типу, а не тільки для зниження ваги.
Анна Остапчук: Якщо ми говоримо про препарат Віктоза, активна речовина ліраглутид, то цей препарат вживають при цукровому діабеті II типу, щоб знизити рівень глюкози та знизити вагу.
Його можна приймати довічно. Препарат Саксенда, препарат Оземпік довічно вживати не треба.
Анна Остапчук: Їсти треба, навіть якщо не хочеться, нехай це буде якась маленька порція, але обов’язково — цільнозернові продукти. Це потрібно для того, щоб підтримати рівень глюкози. Адже ці препарати впливають на її зниження. Й у нас може бути критичне зниження — гіпоглікемія. Є 2% таких станів у дорослих. Тому харчуватися потрібно, навіть якщо не хочеться.
Якщо ми говоримо про нудоту, то це часто скарга пацієнтів на таких препаратах.
Препарати мають покрокову терапію, тобто маленьку дозу ми збільшуємо щотижня або щомісяця, якщо ми говоримо про Оземпік.
І тут ми будемо вже вирішувати, якщо, наприклад, на такій дозі пацієнт має виражену нудоту, з якою не справляється, то ми просто не збільшуємо дозу. Можна використовувати лужну водичку або, наприклад, сік апельсиновий для того, щоб трошки покращити стан.
Бо справді на цих препаратах є ознаки токсикозу. І якщо вже є блювання, вирішуємо, чи продовжуємо терапію, чи залишаємося на цій дозі. Тобто тут уже ми індивідуально підбираємо дозування під кожного пацієнта.
Читайте та слухайте також: Обʼєм талії вказує на інсулінорезистентність — ендокринологиня
Наступний випуск — про передменструальний синдром, ПМС. Гостя — лікарка-гінекологиня Богуслава Мединська. Пишіть: чи стикалися ви із ПМС, коли у вас починається ПМС — за 2 дні до менструації, за 2 тижні, як саме проявляється ПМС у вас?
Пишіть на пошту Катерини Мацюпи katerunamatsiupa@gmail.com або в її соціальні мережі чи соціальні мережі Громадського радіо. Ваші історії можемо зачитати в ефірі анонімно.
Катерина Мацюпа, авторка програми: «Ми обговорюємо реальні історії для того, щоб показати, як на конкретних прикладах щось працює або ні. Через досвід інших ми й самі можемо себе впізнати та часом знайти рішення, навіть зовсім інакше»
«З понеділка!» — подкаст про те, як почуватися добре у власному тілі щодня. Попередні випуски можна переглянути ТУТ
Уся інформація, обговорювана під час програми, має виключно інформаційний характер. За будь-якими запитаннями стосовно вашого здоров’я, призначення будь-яких препаратів, методів лікування тощо звертайтеся до сімейного лікаря або до профільних лікарів.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі