Ірина Славінська: Сьогодні будемо говорити про дуже незвичайний проект. Він не єдиний у своєму роді. Це проект аудіогіду. Ті наші слухачі та слухачки, які мандрують і відвідують, наприклад, музеї чи інші пам’ятки, можуть уявити, як це виглядає. Це аудіогід було створено минулого місяця для екскурсії у Бабиному Яру. Більше нам про це розкаже Арсеній Фінберг. Що це за штука? Де воно завантажене? Як ним користуватися?
Арсеній Фінберг: Ти абсолютно права. Ця штука не нова. Ми запустили аудіогіди в Києві три роки тому. Це офіційний додаток від Київської міської державної адміністрації для туристів, які приїздять до Києва. Моя агенція “Интересный Киев” виступила партнером КМДА в наповненні цього додатку аудіогіду. Сьогодні у цьому додатку є 16 турів Києвом, як дорослі, так і дитячі. Є два окремі тури, які ми зробили за підтримки німецько-єврейської громади – “Єврейський Київ: загальне” і другий тур, який ми нещодавно презентували – “Бабин Яр”.
Ірина Славінська: Як це працює? Ти говориш, що є офіційний додаток. Давай трохи опишемо алгоритм використання. От я беру в руки смартфон і що собі завантажую?
Арсеній Фінберг: Ти завантажуєш додаток “Kyiv city guide” – єдиний з офіційним логотипом Києва. Це є офіційний додаток для туристів, які приїздять до Києва. Прямо на першому екрані ти бачиш доступні маршрути та екскурсії. Обираєш той, який тобі цікавий; усі доступні українською та англійською. Можна качати на телефон, а можна і слухати онлайн.
Ірина Славінська: Поміж цих 16 екскурсій, скільки апелюють до єврейської спадщини в Україні?
Арсеній Фінберг: Дві екскурсії присвячені єврейській спадщині: “Єврейський Київ” та “Бабин Яр”. Остання апелює не лише до єврейської спадщини, а загалом до історії місця та розстрілів. Розстрілів не лише євреїв, а й, наприклад, ромів. Там згадується так званий “Бабин Яр – 2” або Куренівську трагедію. Також там є про сучасну історію місця та ті плани, які є у КМДА щодо побудови музею на території Бабиного Яру.
Ірина Славінська: Давай поговоримо про обидві екскурсії. Почнемо з тієї, що стала для нашої зустрічі “новинним приводом”. Як така екскурсія створюється? Мене цікавить ця машинерія за кадром, яку важко собі уявити. Від зовнішніх проявів – вибір голосу; припускаю, це робиться наприкінці, до основи основ – створення тексту і самої екскурсії та того, як вона веде свого слухача крізь цю непросту локацію.
Арсеній Фінберг: Як і все у цьому світі все починається з ідеї. З’являється ідея створити такий тематичний гід. Після цього ми шукаємо виконавця. Найчастіше це є гід, який веде екскурсію цією місциною. Разом ми розробляємо точки маршруту. Потім гід пише тексти. Партнером цього гіду став Центр досліджень східноєвропейського єврейства при Києво-Могилянській академії.
Усі тексти ми ретельно перевіряли з ними, коригувати, щоб вони були максимально коректними і правильними з точки зору історії євреїв Україні та зокрема місцини. Далі перекладаємо його на англійську. Потім йдемо до твоїх колег. У цьому випадку ми співпрацювали з групою компаній “ТАВР”. У студії “Радіо Рокс” ведучі та диктори записують для нас ці тури.
Ірина Славінська: Окрім фактажу, який треба перевіряти, особливо, коли працюєш з такою чутливою темою, яка стосується великих трагедій і травм та не найпростішого спадку в нашій пам’яті, є також великий виклик вибору інтонації. Не тільки того, що говорити, а й того, як говорити. Це питання не лише про голоси дикторів, а й про те, яким чином у текстах обирається ця особлива інтонація, і яка, до речі, для розмови зі слухачами.
Арсеній Фінберг: Мені приємно, що партнерами цього проекту є декілька київських радіоведучих, які вже не перший рік запустили проект українізації світових аудіогідів. Досить відома дикторка радіо Соня Сотник є ініціатором цього проекту. Вони вже не перший рік безкоштовно пропонують для усього світу українську озвучку для подібних аудіогідів. Саме вони озвучують наші аудіогіди. У них вже є досвід того, якими мають бути інтонації і голос. Мені здається, нам вдалось підібрати максимально коректний і правильний тон озвучки цього туру. Ми намагались зробити так, щоб в аудіотурах був не лише фактаж, а й поезія, лірика, спогади. Щоб це був не виключно урок історії Бабиного Яру, а щоб це була жива історія того, які події були, а які є зараз. Аби було цікаво слухати.
Ірина Славінська: Який цей маршрут? Давай його трохи опишемо. Я розумію, що усі точки, які там є, ми не можемо описати. Але куди веде ця стежка?
Арсеній Фінберг: Вона починається на початку так званого “Шляху смерті” Бабиного Яру поблизу старого єврейського кладовища, неподалік Олівця – будівлі Національної телерадіокомпанії. Там є перша зупинка про сам факт Голокосту та розстрілів у Бабиному Яру. Наступна зупинка – Менора. Зараз це головний пам’ятник, який розповідає про події у Бабиному Яру. Третьою точкою є пам’ятник дітям. На цій точці розповідаємо як про пам’ятник дітям, так і пам’ятник ромам, який знаходиться поруч.
Наступною точкою є старий пам’ятник Бабиного Яру, який встановили ще у радянські часи. Там ми розповідаємо про історію пам’ятних символів на теренах Бабиного Яру. А останні дві точки розповідають про Куренівську трагедію, події 1960-х, коли тодішня влада Києва хотіла забудувати територію Бабиного Яру. Наостанок ми говоримо про сучасні проекти; про те, як місто планує зберегти пам’ять про те, що відбулось у Бабиному Ярі.
Ірина Славінська: Це не найпростіша прогулянка та розмова. Чи існують якісь ідеї, з якими хочеться, щоб ті, хто слухали забрали з собою?
Арсеній Фінберг: Мені здається, що головна ідея всі подібних турів по місцях масових розстрілів – розповісти майбутнім поколінням про те, що тут було і щоб ніколи не могло таке повторитися. Це є головна ідея. Ми розповідаємо про розстріли, але намагаємось згадувати і позитивні сторони, відродження єврейської громади в Києві та певні моменти сьогодення. Більше цього, звісно, на загальному турі “Єврейський Київ”, де говоримо про історію, але є й про наші дні.
Ірина Славінська: Наскільки Бабин Яр, якщо так можна сформулювати, є популярним серед туристів, які приїздять до Києва?
Арсеній Фінберг: Я би виділив дві групи туристів, які найчастіше замовляють нас. Це, перш за все, туристи з Німеччини та Ізраїлю. Чимало ізраїльтян мають родичів, які поховані в Бабиному Ярі. Практично всі вони знають історію Бабиного Яру. Тому наступний крок – переклад німецькою та івритом.
Кияни також цікавляться історією цього місця. Цікаво спостерігати людей, які гуляють у Бабиному Ярі, не знаючи, що тут відбулося. Саме через це ми говоримо з КМДА, щоб вони встановили інформаційні щити, на яких були б посилання на цей аудіотур, щоб люди могли послухати його та взагалі дізнатись, що він існує.
Ірина Славінська: Є “старіша” екскурсія, яка апелює до єврейського Києва. Можна припустити, що мова йде про Поділ. Чи ні?
Арсеній Фінберг: Ні. Насправді київська єврейська історія не зосереджена лише на Подолі. Набагато більш відомих імен зосереджені в центральній частині міста. Майже всі, хто чув про Ізраїль знають про Голду Меїр, яка народилась у Києві і жила поблизу Бесарабського ринку.
Ірина Славінська: На вулиці Басейній, що зовсім неподалік нашої редакції.
Арсеній Фінберг: Так. І є чимало інших імен. Той же самий Шалом-Алейхем на Подолі. Він жив, здається, у чотирьох різних будинках, але найвідоміший, який, на жаль, не зберігся, є його музей. Кияни знають це місце як “Арена”.
Ірина Славінська: Давай опишемо ці локації. Ясно, що пункти ми не дамо, але щоби продовжити розмову, є єврейський Київ, який можна показувати. Важливу тезу ми почули, що він не зав’язаний на одному кварталі. Які ще відкриття і залатані білі плями ця прогулянка може запропонувати?
Арсеній Фінберг: Розповідаємо про синагоги Києва, які збереглись. Це передусім Подільська та Центральна синагога, вони є діючими. Туди турист може зайти і подивитись на власні очі. Вони мають більш ніж 120 років історії. Там є, що розповідати про історію єврейської громади останніх двох століть. Ми також розповідаємо найвизначніших людей єврейського походження, які почали з Києва. Крім Голди Меїр та Шалом-Алейхема є засновники сіоністського руху. У турі говоримо про внесок єврейської громади Києва у розвиток міста.
Ірина Славінська: Дуже часто, коли говориться про спадок єврейської громади у таких містах як Київ чи Одеса, згадка про цей спадок може набувати ознак ексзотизації. “Такий цікавий народ з незвичною мовою та смачною кухнею”. Я думаю навіть інтер’єр ресторану єврейської кухні з одеським чи київським відтінком мають цей екзотичний відтінок. Чи може таке запропонувати ваша прогулянка?
Арсеній Фінберг: Це все ж прогулянка історичним Києвом. У нас немає цілі розповісти про єврейську громади чи хто такі євреї. Цільовою аудиторією цього туру є ті, хто має єврейське коріння або сентименти, або ті, кому цікаво дізнатися про внесок єврейської громади. Нам не треба розповідати про те, хто такі євреї, що означають ті чи інші символи іудейської віри. Це більш історичний тур.
Ірина Славінська: І далі можна узагальнити, як загалом з таким спадком працювати? Як частина аудиторії, я припускаю, що сама розмова про спадок інших народів та етносів може бути достатньо несподіваним, коли йдеться про Київ. Є, я переконана, такі слухачі, які переконані у візії “українського українського Києва” чи “української України”. Ось тут вони відкривають щось таке, про що вони раніше не знали.
Арсеній Фінберг: Це більше необізнаність, бо Київ такий, який він є завдяки тому, що тут досить мирно співіснувало чимало народів. Ми можемо водити екскурсії німецькими, чеськими, єврейськими чи польськими адресами Києва. Найвідоміша дзвонарня Софії Київської була збудована німецьким архітектором. Найвідоміші будівлі Києва збудовані архітектором Городецьким, який був поляком. Тобто вклад кожного етносу в історію Києва є чималим. Нам важливо показати, що Київ різний. І унікальність його у тому числі в тому, що різні архітектори з різних країн, різних етнічних груп певним чином приносили свою красу в той Київ, який ми любимо.
Ірина Славінська: Як про це можна розповідати? Завжди в такому жанрі як історія, а екскурсія – це так чи так історія. Бо ти розповідаєш історію…
Арсеній Фінберг: Я тебе виправлю. Вже 5-6 років я намагаюсь показати, що будь-яка екскурсія – це, перш за все, враження. Ми з радянських часів звикли, що екскурсія – це лекція з історії. Вона просто на вулиці. Сучасні екскурсії – інші. Є агенції, які намагаються це змінити. Коли це може бути костюмована екскурсія, рольова, екскурсія-квест. Коли історію міста можуть розповідати кавові філіжанки. Екскурсія про історію кави у місті подається через різні філіжанки, які були в Києві в різний період.
Ірина Славінська: Це саме те, що я мала на увазі – storytelling. Це історії, які тобі розповідають. Вони не обов’язково історичні. І там, де йдеться про ось цю особливість, особливість розповідання, після якого ти забираєш з собою враження, важливо давати звучати різним голосам. Давати можливість бачити різні адреси, як ти вже сказав; можливо, цитувати фрагменти, які апелюють до представників усіх цих різноманітних національних груп, які у різні періоди в Києві жили. Як ви з цим працюєте?
Арсеній Фінберг: Насправді це є базова психологія. Ми розуміємо, що в людей є різні органи відчуття. Комусь щось цікаво послухати, комусь побачити, третьому важливо щось потримати в руках, а четвертому спробувати якусь страву чи понюхати. Ми вчимо наших гідів гратися в це на кожній екскурсії. Іноді в екскурсіях Андріївським узвозом ми даємо спробувати пісок, з якого побудований узвіз. Або потримати цеглу, яка була до або після ремонту. У нас є чимало гастроекскурсій. Ми подаємо історію Києва через страви, які подавали останні 150-200 років. Або навіть ведемо екскурсію іспанськими мотивами Києва з майстер класами фламенко та гри на кастаньєтах.
Ірина Славінська: Прогулянка різними національними адресами у Києві – це привід пишатися для екскурсантів?
Арсеній Фінберг: Це привід відкрити для себе нову сторінку історії рідного міста. На жаль, чимало киян знають “дім-робота”, іноді метро на шляху додому. У них немає часу поглянути навколо. І головною ціллю своєї агенції я ставлю закохувати людей у місто. Іноді в нас це вдається. Близько 300 киян щотижня проходять наші екскурсії і відкривають для себе абсолютно інше місто, які вони не помічають за щоденною біганиною.
Ірина Славінська: А якщо говорити про туристів закордонних. Ти вже згадував, що прогулянка Бабиним Яром найчастіше з числа іноземців цікавляться туристи з Німеччини та Ізраїлю. Київ – мультинаціональний. Кому крім киян, які раптом знайшли час на вихідні подивитись навколо і відкрити нові куточки, кому ще це може бути потрібно?
Арсеній Фінберг: Якщо ми говоримо про національний склад, то це, перш за все, залежить від екскурсії. Якщо ми говоримо про “Єврейський Київ” – це ізраїльтяни, “Німецький Київ”- німці. Хоча сучасні міста сприймаються як багатонаціональні. І ми намагаємось, щоби говорячи загалом про Київ, згадувати про різні шматочками, які пов’язані з різними культурами.
Ірина Славінська: Що ви робите в контексті екскурсії із такими непростими темами як Бабин Яр та загалом з Голокостом в Україні? Або ранніми, але не менш жорстокими погромами, які у Києві також відбулися.
Арсеній Фінберг: Ми про це говоримо в тому ж ключі, в якому говорять в усьому світі. “Nevermore” – “Ніколи знову”. Для того, щоб подібні вбивства не повторились. Ми маємо про це знати, говорити і пам’ятати. І це є основний ключ, щоби донести молоді про те, що таке було і до чого це може призвести.
Ірина Славінська: І щоби закінчити, ще раз нагадаю, як називається додаток, де можна знайти бодай частину екскурсій, про які ми щойно говорили. Вони безкоштовні.
Арсеній Фінберг: Так. Він називається “Kyiv city guide”. Його можна знайти як в Applestore, так і в Google Play. Безкоштовний додаток для безкоштовних турів, які ви можете слухати онлайн або скачати на телефон і слухати в будь-якому куточку світу.
Ірина Славінська: Це означає, що у будь-якій достатньо погожий для прогулянки день можна безкоштовно прогулятись і ще щось дізнатись. Все це ми знаємо завдяки розмові з Арсенієм Фінбергом, котрий представляє агенцію “Цікавий Київ” – “Интересный Киев”.