Крім біблійного тексту давньоєврейська мова є на стелах, табличках, навіть на стіні печери — Дмитро Цолін

Говорили про давні мови, зокрема — про давньоєврейську.

Ведучі

Василь Шандро

Гостi

Дмитро Цолін

Крім біблійного тексту давньоєврейська мова є на стелах, табличках, навіть на стіні печери — Дмитро Цолін
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/10/hr-zustrichi-2020-10-11-colin.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/10/hr-zustrichi-2020-10-11-colin.mp3
Крім біблійного тексту давньоєврейська мова є на стелах, табличках, навіть на стіні печери — Дмитро Цолін
0:00
/
0:00

Гість програми — Дмитро Цолін, доктор філологічних наук, професор і директор Центру юдаїки в Національному університеті «Острозька академія», асоційований професор Галле-Віттенберзького університету імені Мартіна Лютера, автор книжки «Арамейська мова біблійних текстів і Тарґума Онкелоса».

Дмитро Цолін: Зазвичай давньоєврейською мовою називають мову біблійних текстів, тобто мову Старого Заповіту. Переважна більшість текстів Старого Заповіту написані давньоєврейською мовою. Іврит більше позначає сучасну мову, яку вживають в Ізраїлі.

Великий корпус текстів Старого Заповіту містить у собі чимало різних варіацій мови, які відрізняються — як в хронологічному плані, так і діалектологічному. Деякі сучасні гебраїсти ставлять під сумнів, чи можемо ми вживати термін «давньоєврейська мова» для опису всіх книг Старого Заповіту. Це швидше умовне поняття. Мова має спільне походження, дуже багато спільних рис, але треба зауважити, що є відмінності в окремих книгах, окремих пластах. До давньоєврейської мови належать так звані графічні тексти — тобто тексти написів, які були знайдені в різний час на території сучасного Ізраїлю.

Василь Шандро: Які мови ми називаємо давніми? Чи винятково це залежить від певної хронології?

Дмитро Цолін: Ми вживаємо цей термін, коли йдеться про писемну мову, яка збереглась у писемних пам’ятках, але яка вже не вживана. Як правило термін «Давні мови» вживають саме в такому сенсі і стосовно того, які пам’ятки писані, літературні збереглись цією мовою.

Василь Шандро: Які тексти написані давньоєврейською мовою?

Дмитро Цолін: Вважається, що текст Старого Заповіту, Танах, є найбільш об’ємним свідченням давньоєврейської мови. Крім біблійного тексту ця мова засвідчена в деяких епіграфічних текстах, тобто написана на різних стелах, табличках, навіть на стіні печери.

Василь Шандро: Чи можемо ми говорити про давньоєврейську, як про мову, якою розмовляли?

Дмитро Цолін: В основі будь-якої літературної мови, навіть якщо вона штучно стандартизована, лежить жива мова, якою люди говорили. Ця жива мова на якомусь етапі могла бути стандартизована, зазнала якихось змін і літературного усталення.

Сучасна гебраїстика має дискусійну теорію про те, які соціальні нашарування можна побачити в тексті біблійної давньоєврейської мови. Є думка про те, що в самому тексті Старого Заповіту можна знайти різні рівні літературної мови.

Василь Шандро: Наскільки давньоєврейська мова перетиналася з іншими, чи є свідчення про переклади, запозичення слів?

Дмитро Цолін: Європейська цивілізація дуже тісно пов’язана з біблійним текстом. Якщо говорити історично про початок впливу, то можна сказати, що цей вплив і знайомство європейців із біблійним текстом почалося ще до появи християнства.

Старий Заповіт почав перекладатися на давньогрецьку мову ще в III ст. до н.є. Спочатку було перекладене П’ятикнижжя Мойсеєве, потім решта книг, остаточно він завершився десь в середині II ст. до н.є.

Василь Шандро: Яка потреба була в такому перекладі — суто інтелектуальна чи релігійна?

Дмитро Цолін: Це була перш за все потреба самої єврейської громади, оскільки дуже багато євреїв жила в грекомовних країнах, де грецька була мовою повсякденного спілкування.

Якщо вірити легендарному Листу Арістея, в якому говориться про те, що Старий Заповіт був перекладений давньогрецькою мовою на замовлення царя Єгипту, то виходить, що Античний світ хотів познайомитись з єврейським святим письмом.

Ця теорія заслуговує на довіру, бо згадка про царя Птолемея, який замовив цей переклад, не тільки в Листі Арістея, але також і в інших єврейських джерелах.

Єврейська мова не могла бути поза інтересом християнського світу. Якщо говорити про її статус, як мови живого спілкування можна сказати, що вона зберігала статус сакральної мови, а вже в видозміненій формі вона зберігає статус літературної мови — мови, якою пишуться тексти. Дуже дискусійне питання — чи зникла давньоєврейська мова десь на межі ново єри.

Якщо говорити про історію давньоєврейської мови, то десь на межі нової єри локалізація її живого вжитку, як мови побуту, стала дуже невеликою. Фактично це була Юдея, Єрусалим з околицями, можливо — трохи на південь від цієї території. Решта Юдеї говорили мовами діаспори, країн. в яких вони жили. Найпоширенішими серед євреїв того часу були арамейська, грецька мови. Мова не зникла як жива, але далі ми бачимо, що вона перетворюється вже на літературну мову здебільшого. Євреї діаспори починають говорити арабською, зрештою — мовами європейських народів. Так з’являються варіанти єврейської мови, які не мають під собою семітської основи. У Середньовіччі вона існує як літературна мова, нею пишуться тексти.

Василь Шандро: Чи можемо ми простежити в українській мові вплив давньоєврейської мови?

Дмитро Цолін: Вони є, їх дуже багато. Перш за це — це імена. Завдяки тому, що християнство сприйняло Старий Заповіт як священну книгу, а також Новий Заповіт, до нас в побут увійшло дуже багато імен єврейського походження. Наприклад, ім’я Іван — насправді трансформоване через грецьку мову Йоханан. Це єврейське ім’я, що означає «бог милостивий». Так само імена Семен, Тадей, Варфоломій, Марія, Анна, Марта. Із іншого боку, до нас дуже добре увійшла релігійна лексика, завдяки християнству і завдяки біблійному тексту такі слова, як «алілуя», «амінь» увійшли дуже міцно.

Василь Шандро: Якщо ми говоримо про гебраїстику, то є певна традиція дослідження давньоєврейських текстів в Україні?

Дмитро Цолін: Традиція формувалась у XVIII ст., в основному у Києво-Могилянському колегіумі, а згодом — у Київський духовній академії. Найпершим українським гебраїстом можна назвати Симона Тодорського. Його праці, з точки зору сучасної науки, були досить примітивними, але на той час це було на належному рівні. Якщо говорити про теперішній стан — ми мріємо про відродження і думаю, зробимо це.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS

За підтримки:
Проект виходить за підтримки канадської неурядової організації «Українсько-єврейська зустріч» (UJE)