Вирішальним в українському та єврейському скаутингу було бажання організувати молодь для здобуття своєї державності — Юрій Юзич

Говоримо про єврейський скаутський рух, що виник на Західній Україні.

Ведучі

Василь Шандро

Гостi

Юрій Юзич

Вирішальним в українському та єврейському скаутингу було бажання організувати молодь для здобуття своєї державності — Юрій Юзич
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/06/hr-zustrichi-2020-06-21-skauty.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/06/hr-zustrichi-2020-06-21-skauty.mp3
Вирішальним в українському та єврейському скаутингу було бажання організувати молодь для здобуття своєї державності — Юрій Юзич
0:00
/
0:00

Гість програми — Юрій Юзич, історик, голова Наглядової ради молодіжної організації «Пласт – НСОУ».

Василь Шандро: Коли виник єврейський скаутський рух?

Юрій Юзич: Він з’явився приблизно у 1910 році й діяв до 1943-1944 року, коли основну масу євреїв Західної України винищили. Єврейський скаутський рух йде не так від спортивного руху, як від сіоністичного. Сіоністи прагнули повернутися на Землю обітовану, в Палестину. Вони самоорганізовувались, був сильний сіоністичний рух. Вплив спортивного руху на «Пласт» був, але вирішальним і в українському, і в єврейському скаутингу було бажання організувати молодь для здобуття своєї державності.

Василь Шандро: Як називалась єврейська скаутська організація? Чи змінювала вона ідеологію, назву, протягом років свого існування?

Юрій Юзич: Скаутські організації в Східній Європі шукали якісь відповідні терміни. Польські скаути назвалися харцерами, українські — пластунами. Мадяри — черкесами. Відповідно єврейські скаути обрали єврейське слово «стражники», «шомрами» (від «га-шомер», тобто «стражник» — ред.), а організація називалась «Гашомер».

 Осередок «Гашомер Гацаїр» в містечку Замостя на Холмщині, 1921 рік.

Василь Шандро: Якими були цілі цих організацій?

Юрій Юзич: Для всіх скаутів світу важливий так званий скаутський закон. Він перекладений різними мовами. Зміст цих пунктів дещо різниться. Наприклад, в польських скаутів було присутнє правило щодо невживання алкоголю. Польські скаути були найбільш чисельними, тому ці тенденції були автоматично присутні в українському і єврейському скаутингу.

В єврейському скаутингу була ще одна дуже важлива річ, яка пов’язувалась з тим, що впліталася релігійна основа — наприклад, питання дошлюбних статевих стосунків. Для євреїв це питання було одним з ключових у формуванні змісту національного скаутингу.

 «Гашомер Гацаїр» в Луцьку, 1921 рік

Василь Шандро: Чи можна говорити про якусь системну роботу, коли мова йде про вишкіл? Чи записані ці правила і норми, якості та риси, якими мав володіти скаут?

Юрій Юзич: Євреї отримали свій перший посібник під час Першої світової війни. Єврейські організатори скаутингу виїхали до Відня, де польською написали посібник, що пояснював усі засади єврейського скаутингу. Посібник був саме польською тому, що для галицьких євреїв вона була більш доступною.

Василь Шандро: Тобто скаутський єврейський рух виник на території України?

Юрій Юзич: Так, правда є один нюанс. Скаутський єврейський рух мав два центри: один у Львові, другий у Варшаві. Потім варшавський рух почав домінувати, але все ж дуже багато років були два офіси.

Василь Шандро: Чим скаути займалися на зборах?

Юрій Юзич: Всі скаути працювали за єдиною моделлю: були базові вимоги, що кожен, хто приходив в організацію, мав вміти розпалити вогонь, провести мандрівку. Там не було політики, як такої.

Формула нічим не відрізнялась від того, чим зараз займається «Пласт». Невеликі нюанси помінялись, але в цілому зараз усе те саме, що і 100 років тому.

Василь Шандро: Чи відновився рух після Другої світової війни?

Юрій Юзич: Під час Другої світової війни було певне підпілля. Фактично, у нас не залишилося значної кількості євреїв — вони були знищені і масово виїжджали в Ізраїль.

В Ізраїлі осередки «Гашомер» були ще до початку Другої світової війни. В самому Ізраїлі у 1916 році серед поселенців виникла скаутська організація «Цофім», її назву можна перекласти як «леви». Після Другої світової війни цю організацію визнали національною. Всі інші форми єврейського скаутингу змушені були позбутись своїх скаутських елементів. «Гашомер» і зараз велика організація в єврейському світі, але вона вже не позиціюється як скаутська.

Дівоча група Гашомер Гацаїр в Бережанах, 1920 ті роки.

Василь Шандро: Чи були обмеження за статтю під час вступу у скаутський рух?

Юрій Юзич: Це також було цікавою особливістю львівського скаутингу: громадянське суспільство в складі Австро-Угорщини було досить демократичним, тому жінки включались в різні форми організованого життя.

Якщо в Америці дотепер скаути хлопці й дівчата окремо, то на Галичині всі три скаутські рухи — український, польський, єврейський — одразу були змішаними. Вони працювали в одній організації, але виховні частини, де були малі групи по 20-30 людей, все ж проводилися окремо. Вже вища організація на рівні містечка чи району була змішаною.

Василь Шандро: Чи були контакти єврейської скаутської організації, наприклад, з українською в міжвоєнний період?

Юрій Юзич: Контакти точно було. На Закарпатті діяло паралельно 4 організації: чеська, українська, угорська і єврейська. Навіть був такий журнальчик «Пластун, черкес, скаут», який видавали, по суті, українці. Ми фіксуємо в «Пласті» десятки євреїв, бо там де не було місцевої шомрамської організації. Діти-євреї вступали до «Пласту» і працювали з українцями.

Фотографії з сайту Історична Правда 

Представники найпотужнішого єврейського скаутського осередку в підрадянській Україні. Кременчук, початок 1920 х років.

Повну розмову слухайте в аудіофайлі