Короткі підсумки: чому Громадське радіо навчилось у 2018 році

Цей рік перевіряв Громадське радіо на витривалість та стійкість. Саме тому ми вирішили говорити не тільки традиційно про здобутки, а й відрефлексувати те, що поки що не вдалося досягти нашій команді у 2018 році.

Що було позитивного і що нам вдалося у 2018 році?

1. Нацрада підтвердила дозвіл на тимчасове мовлення Громадського радіо в Луганській і Донецькій областях.
2. З’явилися нові змістовні програми. Зокрема, програма Вікторії Єрмолаєвої та Ани Море про те, як перевіряти інформацію «ДНО: дезінформація, наклеп, обман», авторський подкаст Тетяни Трощинської «40 нові 20» про вікові уявні обмеження, програма «Крим – Україна» про те, що насправді відбувається на окупованому півострові, «Антикульт» про міфи, що пережили Радянський Союз, та багато-багато інших.
3. Запустили новий сайт hromadske.radio, який став зручнішим і швидшим у користуванні, та нові мобільні додатки.
4. Отримали відзнаку від Фонда ім.Генріха Бьолля за сприяння в підвищенні енергоефективності, захисті клімату, екологічній модернізації суспільства.
5. Провели 50 оффлайн-подій у 22 містах України: майстер-класи, лекції, дискусії, виїзні ефіри в Києві, Львові, Вінниці, Миколаєві, Херсоні, Кривому Розі, Полтаві, Краматорську, Чернігові, Рівному, Чернівцях, Сумах, Запоріжжі, Кропивницькому, Сєвєродонецьку, Хмельницькому, Одесі, Харкові, Білій Церкві, Ужгороді, Дніпрі та Маріуполі.
6. Програма «Правда про жіноче здоров’я» на Громадському радіо отримала найстарішу гендерну відзнаку в Україні.
7. Тільки за один рік ми провели дві Спільнокошт-кампанії «Щоденні прямі ефіри Громадського радіо у червні» та «Чесні новини у час передвиборчої брехні» (ще триває). Понад тисяча людей довірила нам більш ніж 280 тисяч гривень.
8. Питання дотримання гендерної рівності в нашій роботі було внесено до нашого Статуту, а головною редакторкою Громадського радіо вперше стала жінка – Тетяна Трощинська. Крім того, більшість членів Правління організації – жінки.
9. Стартувала програма «Тут і зараз» Андрія Іздрика та Дмитра Стойловського із живою якісною музикою, що лунає прямо зі студії Громадського радіо. Щосереди найцікавіші українські музиканти виконують свої пісні у прямому ефірі.
10. Слухач Громадського радіо передав відеозапис, зроблений із авто, яке їде по Луганську. На ньому чути, як звучить ефір Громадського радіо.

Чому ми навчилися як команда за цей рік?

Ми вчимося комунікувати, спілкуватися між собою. Ми краще зрозуміли, наскільки важливо весь час спілкуватися з нашими слухачами і читачами, особливо допоміг тут проект «Громадське радіо в твоєму місті». Маємо більше працювати з людьми поза ефірами.

Ми також зрозуміли, що варто сумніватися і перевіряти абсолютно усю інформацію  після історії із «смертю Бабченка». 

Що важко далося та як ми з цього виходимо?

По-перше, через наші прорахунки в плануванні та неотримання вчасної міжнародної технічної допомоги ми не змогли сформувати стабільний бюджет і завершили рік зі скороченням виробництва.

По-друге, з нами більше не працюють кілька сильних колег. Ми не змогли знайти можливість дати їм розвиватися так, як вони могли би. Кожна втрачена людина є нереалізованим варіантом нашого розвитку. Всі вони знайшли себе в інших командах, але могли би зробити сильнішими нас.

Що ми мали зробити, але переносимо в наступний рік?

У наступний рік ми переносимо отримання частот у великих українських містах, де на нас чекають наші слухачі. Ми бачимо, що Національна Рада з ТБ і радіо готова і надалі довіряти нам мовлення на, можливо, найбільш відповідальній інформаційній ділянці – на Донбасі, але штучно відрізає нас від великих аудиторій у найбільших містах. Це політика недалекоглядна, маємо сподівання, що вона зміниться.

Яку пораду можемо дати собі й іншим медіа з огляду на наш досвід цього року?

Порад кілька. Вірити в свою команду. Збирати разом близьких за духом людей, працювати з ними, не ховати свої проблеми, сперечатися силою аргументів, а не самолюбств, вміти пробачати і визнавати помилки. Заради позитивних змін вміти знайти силу і форму подачі, щоби сказати незручну правду. Не боятися роботи. Коли накочує професійне вигоряння – краще взяти тайм-аут і потім повернутися, ніж махнути на все рукою і здатися.

За що ми вдячні цьому року?

За те, що він дав нам краще розуміння, хто ці люди, на яких тримається Громадське радіо, задля чого ми працюємо, хто наші друзі, і на кого можна розраховувати у складних ситуаціях. Ми вдячні цьому року за незмінну підтримку наших слухачів та слухачок, разом із ними ми творимо незаангажоване і відповідальне громадське мовлення. 

Подивитися, якими були 2016 та 2017 роки для Громадського радіо.

0