За загальними підрахунками Інституту масової інформації та Детектору медіа онлайн-медіа та телеканали цитують жінок як експерток в середньому у 28,2% матеріалів, чоловіків — 71,8%. Тобто, чоловіки у ролі експертів виступають втричі частіше. Щодо жінок-героїнь, то вони є у 34% матеріалів, чоловіки-герої — у 66%.
Кількість експерток в інформпросторі зростала восени під час місцевих виборів. Водночас виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк зауважує, що впродовж минулого року все ж навпаки помітили тенденцію падіння залучення жінок-експерток:
«Зростання було пов’язане лише з місцевими виборами, а падіння тривало впродовж всього року. Воно стартувало десь напевно з березня і було пов’язане з коронавірусом і з карантином. Просто коронавірус дуже сильно вдарив по видимості жінок, в тому числі — по видимості жінок-екперток.
Пройшли місцеві вибори і знову голос жінок у нас стало гірше чути. У нас добре чути лише п’ятірку спікерок від політпартій. Сумна ситуація. Це показує, що в нас немає стабільного представництва жінок. Ми дуже вразливі до зовнішніх факторів».
На те, скільки жінок-експерток присутні в ефірі звісно впливає, каже оглядачка Детектор медіа Марина Довженко, редакторська політика та політика каналу:
«Ми не можемо говорити про жінок-героїнь, тому що їх журналісти переважно не обирають. Це здебільшого ті люди з якими щось сталося, або це люди, задіяні в процесі і їх насильно вибирають. А от, наприклад, експерток журналісти вибирати можуть. Якщо говорити про, наприклад, канал Іctv, який в принципі орієнтується на чоловічу аудиторію, то там експертів-чоловіків значно більше і жінок-експерток там найменше з усіх каналів — 15%. Натомість, коли ми говоримо про канали, які орієнтовані більше на жіночу аудиторію, це ті ж СТБ, 1+1, то там жінок-експерток, звичайно, значно більше. І це, вочевидь, пов’язане з тим, що є певна редакційна політика, є певне редакційне бачення, хто дивиться цей канал і до кого там жінка може промовляти».
У дослідженні організації аналізували праймовий час 11-ти телеканалів. Максимально намагається, кажуть, залучати жінок-експерток та жінок-героїнь Суспільний мовник. Але загалом:
«Дуже чітко видно, що жінки майже не є експертками у питаннях економіки, бізнесу, юриспруденції. Політика — більше менш, але все одно значно менше, ніж чоловіки. Натомість, коли звертаються до жінки-експертки, то це переважно, або речниця правоохоронних органів, або органів влади, дуже часто — психологиня», — пояснює Марина Довженко.
І додає, якщо ж говорити про новинні сюжети, то у них дуже часто жінки виступають виключно як мами, особливо це стосується тих репортажів, де йдеться про закриття садочків, шкіл, університетів і дистанційне навчання, чоловіки у ролі батьків у цих сюжетах виступають значно рідше. І пригадує новини, коли у лютому погіршились погодні умови, були морози, ожеледі, ожеледиці і журналісти та журналістки робили багато сюжетів саме про це:
«Багато брали коментарів у автомобілістів. Так от, що цікаво, жінок серед водіїв практично не було, коментували заледве якийсь невеликий відсоток. Натомість, коли говорити про працівниць сфери обслуговування, жінок, які прибирали дороги і тому подібне, то жінок там була достатньо велика кількість. Мені здається, це свідчить про те, що жінки у нас присутні, просто до них увага в певних таких стереотипних моментах зосереджена».
Що стосується теми, якій присвячено чи не найбільше часу на будь-якому з українських телеканалів, тобто політиці, то лідеркою за кількістю коментарів на політичну тематику стала народна депутатка Євгенія Кравчук, також часто цитують Марину Бардіну, Юлію Тимошенко, Марію Іонову та Ольгу Стефанішину.
Оксана Романюк розповідає, що вони з організацією проводили опитування серед журналістів, чому ті рідко залучають до своїх матеріалів екперток:
«41% журналістів прямо сказали: «Нам це ускладнить життя». 24% опитаних відповіли, що жінок-експерток не існує і 40% журналістів сказали, що гендерний баланс важливий не завжди».
Щодо ще однієї теми, яка присутня, мабуть, у всіх сферах нашого життя і медіа не є виключенням — сексизму —, то координаторка Волинського пресклубу Богдана Стельмах зауважує дуже цікаву річ:
«Мене постійно впродовж років дивує один момент: ті хайпи і виразний сексизм, який є в національних медіа, на щастя, відсутній в регіональних, а ще більше — в гіперлокальних. І якщо є якісь моменти стереотипних образів жінок, то це поодинокі вкраплення і зазвичай це все таки не суто журналістський контент.
Щодо того, що журналісти та журналістки мало показують жінок, то от якраз наш моніторинг показав, що в гіперлокальних медіа, тобто в малих медіа на регіональномі рівні, районному чи навіть рівні громад присутність жінок значно вища. І саме там ми відстежили гендерно збалансовані медіа, саме в гіперлокальних. Там значною мірою дотримано гендерного балансу. Не в усіх, але в дуже багатьох. Ми вперше виявили загалом такі медіа, які дотримуються гендерного балансу».
Загалом у порівнянні з осінню 2020 року, коли проводили попередній моніторинг, відсоток експерток і героїнь не значно, але зріс відповідно на 1,2 і 3%.
Мар’яна Чорнієвич, Громадське радіо
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS