Мар'яна Чорнієвич
Як київський тату-салон хотів хайпу, а отримав скандал — поліція відкрила кримінальне провадження
Автор
Жорстоке поводження з тваринами є несумісним з вимогами моральності та гуманності, спричиняє моральну шкоду людині. Так твердить Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження».
Напередодні у мережі спалахнув чималий зооскандал. У один з тату-салонів Києва працівники привезли свиню, щоб набити на тварині татуювання у формі церковних куполів.
Реакція зоозахисників
Першими про цю ситуацію розповіли у зоозахисній організації UA Animals. Там дізналися про наміри татуювальників дуже швидко: співробітники салону власноруч викладали у мережу відео та фото з твариною. А UA Animals має багато прихильниць та прихильників, розповідає засновник руху Олександр Тодорчук. І додає: про те, що у цьому салоні може трапитись щось подібне активісти підозрювали:
«Насправді ми дізналися про, скажімо, не те щоб історію, а можливість цієї історії ще кілька тижнів тому. Тому що у сторіс в Instagram цей салон казав про те, що вони шукають свиню, бо хочуть набити тату.
На той момент ніяких ознак злочину не було, а лише слова, що звучали жартома. Ми написали їм повідомлення, що такі дії будуть порушенням Кримінального кодексу. А вони понесуть кримінальну відповідальність. Вони нам нічого не відповіли».
Тому, коли у салоні повідомили, що таки знайшли тварину, а фото працівників і свині з повідцем на нозі почали ширитись інтернетом, активісти зібрали усі наявні докази та звернулись до поліції. Заяву щодо знущання з тварини зареєстрували у Деснянському управлінні поліції столиці:
«Я думаю, що це має бути уроком для інших. А ці люди мають понести юридичну відповідальність. У цій ситуації підсиленням є те, що правопорушники самі зафіксували на відео та на фото те, що вони роблять та збираються робити».
Що кажуть у поліції?
За словами речниці поліції Києва Юлії Гірдвіліс, поліція також з’ясовує, хто надав салону цю тварину, звідки її привезли. А також, чи дійсно, як стверджують у закладі, свиню повернули господарю
«Правоохоронці попередньо встановили, що працівники закладу нібито задля реклами привезли свиню в цей салон, щоб зробити фото і повернули власнику. Аби з’ясувати чи дії співробітників не завдали тварині жодних ушкоджень поліцейські вже внесли подію в ЄРДР за статтею 299 КК. Це жорстоке поводження з тваринами. У межах цього кримінального провадження нині триває перевірка».
Санкція цієї статті передбачає обмеження волі терміном від 1 до 3 років, або позбавлення волі на термін від 2 до 3 років.
Але деяких втрат тату-салон зазнав уже: через скарги користувачів заблокували основну сторінку та блокують сторінки філій салону в інших містах. Тому вони не можуть приймати повідомлень, а відповідно і замовлень. А в Одесі екозахисники облили двері та вікна зачиненого салону тату-мережі червоною фарбою та написали: «тут знущаються з тварин».
Про причетність до «національного рекорду»
Є ще один нюанс:публікуючи фото та відео зі свинею у тату-салоні ще й заявили, що нібито встановили таким татуюванням національний рекорд. У Національному реєстрі рекордів України це негайно спростували. Там запевнили, що не мають до цього стосунку, говорить керівниця реєстру Лана Вєтрова:
«Національний реєстр рекордів не бачить тут не те, що рекорду, там навіть немає нічого спільного з людською подобою тих людей, які придумали ось таки хайп для власної вигоди, для вигоди власного бізнесу».
За словами пані Лани, за весь час роботи з національними рекордами з подібним знущанням з тварини зіткнулася вперше:
«Ви, знаєте, мабуть, вперше за 10 років відколи я працюю у Національному реєстрі рекордів мені було соромно. Соромно за тих людей, які оголосили це рекордом України.
Національний реєстр рекордів завжди займав позицію захисту тварин. Ми навіть відмовляємо таким заявникам… Наприклад, є рекорд до якого залучаються тварини. Якщо ми підозрюємо, що ця тварина робить щось проти своєї волі, з примусу — ми обов’язково відмовляємо таким рекордсменам».
Слухайте також: Страшно має бути всім: справи про жорстоке поводження з тваринами — це лакмусовий папірець роботи системи — Тодорчук
Загалом, як каже Олександр Тодорчук, до поліції з приводу жорсткого поводження з тваринами активісти звертаються часто. Питання не в тому, що нема закону, а в тому, щоб його реалізовувати, а не лише мати на папері як факт. Адже закон про захист тварин від жорстокого поводження діє в Україні з лютого 2006 року, максимальне покарання за ним — 8 років позбавлення волі.
«Але закон, який не працює, яким би ідеальним він не був, нічого не змінить. Тому ключове питання на сьогодні й в цій ситуації зокрема: як працює поліція.
Наскільки вони ефективні у своїй роботі, наскільки ефективні слідчі органи, прокурори, суди. Тому що якщо поліція не буде приїжджати на виклики, якщо слідчі не будуть робити свою роботу, а суди будуть виправдовувати живодерів робити свою роботу, то жоден закон не допоможе».
Упродовж останніх трьох років за рік за статтею 299 Кримінального кодексу порушують у середньому 422 справи. Водночас половину цих проваджень зазвичай закривали. Про це свідчать дані єдиного реєстру досудових розслідувань. Зоозахисники ж твердять, що реальних вироків взагалі одиниці. Днями Київський апеляційний суд залишив незмінним виправдувальний вирок догхантера Олексія Святогора, який неодноразово вихвалявся, що вбиває бездомних собак.
Мар’яна Чорнієвич, Громадське радіо
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
