facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Я погано уявляю виконання цього закону»: хто і як відтепер контролюватиме обіг пластикових пакетів в Україні?

1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 5 хв

Напередодні і сьогодні новини рясніють заголовками, мовляв, із 10 грудня забороняють пластикові пакети.

Отож, перш за все акцентуємо на основному:

«Заборонять обіг тонких і надтонких пакетів у березні наступного року. Наразі говоримо лише про те, що їх не можна розповсюджувати безкоштовно».

Пакетики — це така річ, яка має надкоротке життя у побуті, але сотнями років гниє в землі чи спалюється. Розкладатись самостійно вони не можуть, каже екологиня Катерина Полянська:

«Люди звикли до того, що беруть цей пластиковий пакетик, щоб донести продукти додому і викласти в холодильник. Тобто він слугує дуже короткий термін, а потім його просто викидають. Мало хто думає, куди потім цей пакет дівається. Чи правильно він утилізується, чи його просто викидають на сміттєзвалище».

Так от річ у тому, що у нас їх правильно не утилізують. Їх спалюють, або захоронюють на сміттєзвалищах та полігонах. Аби зменшити шкоду від цього природі, можновладці і вводять заборону на пакети.

Хто контролюватиме дотримання закону про обмеження обігу пластикових пакетів?

Контролювати дотримання закону буде Держпродспоживслужба. Її очільник у Києві Олег Рубан пояснює, як це відбуватиметься:

«Це можуть бути позапланові заходи, за зверненням споживачів. А також — планові заходи. Штрафні санкції накладаються від 1700 грн до 8500 грн, залежно від виявлених порушень».

Проводити перевірки за планом є усталеною в Україні практикою. Наприклад, загальнонаціональний план перевірок усіх служб викладуть у доступ 15 грудня, там звісно будуть вказані і дати перевірок держпродспоживслужби. Тому виникає питання – чи не можуть суб’єкти господарювання, будь то чи гіпермаркет, чи малий продуктовий магазин, знаючи про перевірку, прибирати з прилавків одноразові заборонені пакети, а після перевірки просто повертати назад?

«Можуть. Це дійсно є така шахрайська поведінка, коли при здійсненні планової перевірки з боку суб’єктів нівелюються деякі заходи. Найдієвішим та найбільш ефектним заходом є раптовий вихід без попередження, без інформування, тобто за зверненням споживача».

Тобто припускаємо, що громадський контроль може виявитися не гіршим за державний або й ще ефективнішим. Тому якщо від сьогодні ви побачите у магазинах, аптеках, закладах харчування та інших місцях, де надають ті чи інші послуги, безкоштовне розповсюдження одноразових пакетиків — звертайтесь до держпродспоживслужби з вимогою проведення позапланової перевірки. Про це можна заявити телефоном, через електронну пошту чи прийшовши до управління особисто.

Напередодні я відвідала декілька магазинів та супермаркетів. Ніхто з персоналу там не знав, як вони обходитимуться з пакетиками надалі.

Станом на ранок сьогоднішнього дня у деяких точках одноразові пакети все ще залишались на своїх місцях, а подекуди їх уже отоварили, призначивши ціну на рівні 8-10 копійок за штуку.

Які альтернативи пластику?

Недолік цього закону у тому, що він не розв’язує проблему появи пакетів, він лише обмежує використання одних пакетів і не обмежує використання інших. Також наразі не йдеться про те, щоб пропонувати людям альтернативу, якою можна користуватись замість одноразових пакетів. Про це говорить і львів’янка Ярослава Колодій, яка кілька років як сортує сміття і старається обмежувати споживання тих відходів, які не піддаються переробці:

«Перш за все я очікую альтернативних пропозицій замість пластику. У Європі в торгівельних мережах у вільному доступі є крохмальні та паперові пакетики, недорогі торби. Також м’ясо, рибу, сири замотують у грубий або провощений папір. Саме з цього треба починати, бо виконання цього закону я уявляю погано».

При цьому обмеження використання пластикових пакетів стосується лишень організованих магазинів і роздрібних мереж, але про контроль стихійної торгівлі на ринках не йдеться. Утім, за словами тимчасового виконувача обов’язків голови Державної екологічної інспекції Дмитра Заруби, за це також має відповідати Держпродспоживслужба:

«Взагалі якщо йдеться про роздрібну торгівлю і про наявність дозвільних документів, то контроль буде здійснюватися. Що стосується безпосередньо питань місць стихійної служби, то це вже питання Держпродспоживслужби».

До слова, необхідність ухвалення цього закону пов’язана також і з зобов’язаннями перед ЄС.

«Так. В ЄС було ухвалено директиву 2015/720 про зменшення споживання легких пластикових пакетів. що вносить зміну в директиву про упаковку та відходи упаковки. Тому якраз цей закон базується на положенні цих директив».

Але не штрафами єдиними

Та на думку голови ГО «Українська організація захисту споживачів послуг» Олега Тітамира, держава зможе контролювати хіба великі рітейли, а слідкувати за меншими суб’єктами господарюванням просто не буде не можливості навіть через брак тих же працівників у контролюючому органі:

«Крім механізму заборони не продумано і не забезпечено нічого. Я вважаю, що нарівні з караючими методами потрібно вдаватись до стимулюючих. Наші люди не звикли досі думати про те, що необхідно сортувати сміття. Лише штрафами ми не заставимо людей його дотримуватись, люди все одно від цих пакетів не відмовляться, бо, мовляв, я не розумію, куди покласти рибу, м’ясо. Тому треба вчити їх збирати, сортувати. Треба стимулювати, щоб люди не лише боялись штрафів, а щоб мали куди їх дівати, щоб був зацікавлений споживач цієї сировини. Адже переробка пластику це колосальний бізнес, дуже корисний для енергетики держави, для енергозбереження. Це так само і про економіку, і про податки».

Загалом фактичний коефіцієнт переробки пластикових пакетів у всьому світі становить від 5 до 15%. Тому головним виходом із ситуації, що складається не лише в Україні, а й у світі – є використання багаторазової тари. Куплені чи зшиті власноруч торбинки, провощений власноруч чи так само куплений папір для м’яса та риби, свої лотки та ємкості. Лише це збереже нас від того, щоб не потонути у пластику. Адже за даними ООН, щороку у світі використовують 5 трильйонів поліетиленових торбинок. А 8 мільйонів тонн пластикової тари — в тому числі й пакетів — потрапляють до океану.

Мар’яна Чорнієвич, Громадське радіо


При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

 

Поділитися

Може бути цікаво

Простору для популярних рішень в Україні не лишилось — Магда

Простору для популярних рішень в Україні не лишилось — Магда

6 год тому
Уряд ухвалив зміни щодо оформлення закордонних паспортів для дітей-сиріт за межами України

Уряд ухвалив зміни щодо оформлення закордонних паспортів для дітей-сиріт за межами України

7 год тому
Суд залишив Романа Гринкевича під вартою і зменшив розмір застави

Суд залишив Романа Гринкевича під вартою і зменшив розмір застави

7 год тому
Закон про мобілізацію не змусить усіх оновити дані в ТЦК — Заболотна

Закон про мобілізацію не змусить усіх оновити дані в ТЦК — Заболотна

8 год тому