Азовське море є наймілкішим у світі. Його максимальна глибина не перевищує 13,5 метрів, а середня — становить трохи більше ніж 7 метрів. Попри це, до російської окупації, до Азовських портів спокійно заходили океанські кораблі. Найбільший порт на узбережжі розташований у Маріуполі. Це місто іноді називають столицею Приазов’я.
Громадське радіо публікує фотоспогади про ці місцини журналіста Івана Станіславського. Усі фото зроблені до окупації Маріуполя.
Азов біля Маріуполя буває різним. Узбережжя у лівобережному районі сильно обміліло. Щоб дістатися глибини іноді доводиться йти пішки до пів години. Але новоутворені острови та заплави стали прихистком для тисяч різних птахів. Ці місця стали «меккою» для тутешніх бьордвотчерів (людей, що спостерігають за птахами з науковим інтересом).
Дивіться також: Окуповане українське Чорне море (фоторепортаж)
Проте біля селища Піщане дно стрімко йде вниз, тут можна пірнати й плавати. Завдяки малій глибині Азовське море є і найтеплішим. У найспекотніші місяці літа поверхневий шар води стає дуже теплим. У розпал сезону знайти собі місце на пляжі в районі Піщаного буває складно. Хоча море вважається місцем для літнього відпочинку, люди приходять на узбережжя цілий рік.
Колись Азовське море вважалося найбагатшим у світі на рибу. На жаль, вплив промислового виробництва майже знищив цінні породи риб. Проте «смикати» бичка з берега — досі одна з місцевих традицій.
Наприкінці літа починається сезон медуз. На якийсь період уночі вони красиво запалюють воду тьмяним світлом. Але потім мертві медузи стають величезною проблемою, засмічуючи воду і все узбережжя.
Азовське море знамените своїми косами. Найближча до Маріуполя — Білосарайська коса. Вона відома одним із найстаріших маяків Приазов’я.
Далі — коса Бердянська. Азовське море у межах Бердянська зовсім інше, ніж біля Маріуполя. Набережна там одягнена в бетон і зроблена частиною міського простору.
Найбільша коса Азовського моря — Арабатська стрілка. В цих місцевостях ландшафт настільки плаский, що іноді земля зливається із морем і небом. Три стихії стають одним цілим і здається, що ти на краю землі.
Іван Станіславський, Громадське радіо