«Будемо збирати будинок по уламках і любити, як і раніше» — в окупованих Олешках затопило дім-музей художниці Поліни Райко

В окупованому російською армією місті Олешки на Херсонщині внаслідок підриву Каховської ГЕС затопило будинок-музей художниці Поліни Райко. Він розташовувався на вулиці Нижня, 74, за 3,5 км від Дніпра.

«Сусіди, які живуть поруч із садибою, розповіли, що у них перший поверх будинку повністю затопило. Тому і будинок художниці зараз у воді», — розповів Громадському радіо проєкт-менеджер Фонду імені Поліни Райко, художник-концептуаліст Семен Храмцов. 

Поліна Райко була художницею-самоучкою. Малювала у жанрі наївного мистецтва. Не маючи художньої освіти вона почала малювати у 69-річному віці. Полотнами для неї були власний 6-кімнатний будинок, літня кухня, хвіртки, паркани, гаражні ворота, використовуючи для цього такі фарби, які могла собі дозволити на пенсію, адже жила сама — малювала емаллю дніпродзержинського виробництва.

«У домі були тріщини, тому найімовірніше, що будуть руйнування. Але тут ще важливо звернути на увагу на те, на чому Поліна малювала. Вона малювала емаллю, а емаль — фарба міцна. Відтак малюнки, зроблені на глині, ми втратимо, а там, де малювала на такому залізобетоні, не пам’ятаю точно назви, коротко кажучи: де дуже тверда поверхня, то там мали б малюнки залишитись. Тобто щось залишиться, щось — ні.

Перші поверхи на тій вулиці затоплені. Сама Поліна Райко розповідала, як із дому спускалась до річки, дивилась на краєвиди і тоді підіймалась вгору додому. Там є схил, я думав, що вода не дійде, але схил там таки не великий, потоки води сильніші…», — каже Семен Храмцов.

За словами очільниці Олешківської міської військової адміністрації Тетяни Гасаненко, ситуація в Олешках кричуща, люди потребують негайної допомоги і евакуації, бо місто вже затоплене на 90%, але окупанти не те що не організували евакуацію, а й забороняють людям евакуйовуватися своїми силами:

«Люди нашвидкуруч вискакували на дахи будинків, не беручи з собою взагалі нічого, навіть питної води. При тому, що це ж південь, спекотно, а в людей немає навіть 100 грамів води, що попити. Тому що навколо води, але ж це мул, це не вода, це загроза для життя, і випити такої води, це те саме, що вмерти. Вода є, але водночас води немає. Люди просто волають про допомогу.

Окупанти оголосили, щоб будуть розстрілювати людей при спробі евакуюватися. Самі жодної допомоги не надають.

Евакуюватися самостійно неможливо. Окупанти не пропускають і автомобілі. Ми маємо повідомлення, що з людьми, які намагалися евакуюватися власною автівкою, втрачено зв’язок. Дороги перекриті.

6 червня біля будівлі ДСНС в Олешках російські окупанти у гучномовець кричали про те, що охочі евакуюватися можуть підходити й буде організовано евакуацію. Але люди не йшли, бо, по-перше, не було зрозуміло як, куди й на чому буде здійснюватися ця евакуація, люди бояться, щоб їх не депортували до Росії. А по-друге, з окремих районів вже тоді можливості підійти до тієї будівлі не було. Станом на сьогодні ніхто ніякої евакуації не пропонує. Тому найімовірніше, що заклики у гучномовець були черговим пропагандистським заходом, можливо там і фільмування було, але люди цього не бачили.

Якби вони думали за людей, то дали б можливість виїхати, наприклад, у ті самі Великі Копані, у сусідню громаду. Туди є дорога, люди готові прийняти своїх земляків. Але росіяни цього зробити не дозволили».

Взагалі будинок-музей Поліни Райко складався з двох архітектурних будов — сам будинок 1960-х років будівництва, але є і прибудова 1980-х років. 

Зараз роботи художниці все частіше ставлять в один ряд із відомими представницями українського наївного мистецтва Марією Приймаченко, Катериною Білокур. Найбільше Райко любила малювати птахів — різних форм, кольорів та видів.

«Коли з’явилися Поліна Райко, то зрозуміло, що ми всі в неї закохалися! Їздили з холстами, щоб вона малювала. Запрошували її у Херсон. Тобто до її дому було таке собі паломництво усіх нас — митців, мисткинь. У 2003 році вона завершила розмальовувати дім, і в у січні 2004-го раптово померла.

Зараз ми будемо чекати відходу води, деокупації. А тоді поїдемо і будемо рятувати те, що зможемо. Думаю, фрески по будинку мали б залишитись. Що б не залишилось, ми будемо збирати будинок по уламках і любити, як і раніше», — підсумував художник Семен Храмцов. 

Поліну Райко поховали на кладовищі за декілька кілометрів від хати поруч із могилами рідних — чоловіка, доньки, сина. Це кладовище зараз також уже затоплене.

«Я щаслива тоді, коли малюю», – казала Поліна Райко,

Фонд імені Поліни Райко Фонд заснований 8 вересня 2004 року художником В’ячеславом Машницьким. Під час повномасштабного вторгнення він свідомо залишився у Херсоні, щоб піклуватися про колекцію Музею сучасного мистецтва Херсона. Наприкінці жовтня 2022 року, незадовго до деокупації частини Херсонщини від російських військ, з В’ячеславом втратили зв’язок. Відтоді тривають його пошуки. 

До слова, у селі Кринки Олешківської громади, яке також повністю пішло під воду внаслідок підриву російською армією Каховської ГЕС затопило і літературно-меморіальний музей Остапа Вишні. У селі письменник побував двічі, приїздив туди на полювання та риболовлю і говорив: «Хто в Крим, а я — у Кринки». Цей вислів Остапа Вишні став крилатим.

Фото нижче з експедиції Музею Гончара у 2013 році.

---

Підрив Каховської ГЕС

У ніч на 6 червня російські окупанти підірвали греблю Каховської ГЕС. Внаслідок підриву рівень води в Каховському водосховищі стрімко знижується, що є додатковою загрозою для тимчасово окупованої Запорізької АЕС. У Херсоні знеструмлений мікрорайон Корабел, з метою безпеки через кілька годин також відключать газопостачання.

В Укргідроенерго повідомили, що внаслідок підриву машинної зали зсередини Каховську ГЕС повністю зруйновано. Станція відновленню не підлягає.

У розвідці зазначили, що окупанти двічі мінували Каховську ГЕС перед тим, як її підірвати 6 червня. В розвідці додають, що такий крок свідчить про паніку серед російських окупантів.

Водночас тоді як Україна порушила справу за статтею екоцид через підрив Каховської ГЕС, пропагандистські російські ЗМІ із посиланням на колаборанта Сальдо заявили, що «евакуація великої кількості людей не знадобиться, а руйнування Каховської ГЕС призвело до стоку по Дніпру великого, але не критичного об’єму води».

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що унаслідок підриву Каховської ГЕС  знищено і машинний зал, у якому перебувало 450 тонн технічного мазуту. 150 тонн мазуту уже опинилися у річці Дніпро.

У Міноборони закликали місцеве населення бути обережними через підрив Каховської ГЕС, зросла мінна небезпека.

Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко в ефірі Громадського радіо заявив, що підрив Каховської ГЕС можна порівняти з замахом на підрив атомної станції.

Керівництво зоопарку «Казкова діброва» в окупованій Новій Каховці підтвердило, що зоопарк повністю затоплений. Врятуватися змогли лише лебеді та качки.

Згодом керівник «Укргідроенерго» Сиротa заявив, що відбудова Каховської ГЕС коштуватиме до 1 мільярда доларів і триватиме 5 років, якщо працювати 24/7.

Під час зустрічі з журналістами президент Володимир Зеленський сказав, що Україна була готова до можливого підриву дамби та наслідків катастрофи. Також заступниця міністра оборони Ганна Маляр висловила думку, що росіяни підірвали греблю Каховської ГЕС, зокрема, щоб інформаційно перемістити акценти з поразки на Бахмутському напрямку.

Водночас командувач Об’єднаних сил Збройних сил України генерал-лейтенант Сергій Наєв повідомив, що російські окупанти намагалися пошкодити і інші дамби на Дніпрі.

Зоолог Михайло Русін в ефірі Громадського радіо сказав, що якщо затопить Олешківські піски, то зникнуть мишівки степові, які жили лише там.

Через затоплення зоопарку «Казкова діброва» у Новій Каховці загинули майже 300 тварин.

Військовий експерт Олексій Гетьман в ефірі Громадського радіо пояснив, якої мети хотіли досягнути російські окупанти підривом Каховської ГЕС.

---

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS