Саміт НАТО у Вільнюсі 11-12 липня став випробуванням як для членів Альянсу, так і для України. Союзники говорять про вірогідність вето на підсумкову декларацію саміту через неузгоджені положення у документі. А президент Зеленський поїхав у тур по Європі, зібравши останні голоси на підтримку Україні на шляху до членства, таким чином їхня кількість сягнула 23 з 31 країни НАТО. Ще є голоси, які не проти і загалом підтримують членство України. Лік пішов на години до останньої редакції документу, як і до відповіді на питання, чим цей саміт стане історичним.
Є на сьогодні кілька викликів, що підриває єдність Альянсу. Через розбіжності НАТО так і не змогло узгодити нового генсека, через це Єнсові Столтенбергу, який на цій посаді з 2014 року, продовжили строк вже вчетверте. Ще одне питання — власна оборона Альянсу, попри повномасштабну війну по сусідству, ще не всі країни підняли свої видатки на оборону до 2%. Йдуть розмови й про зміну підходу до оборони власних територій. Попередній план дозволяв окупацію, після Бучі це мають змінити. Зокрема, Східний фланг прагне конкретики, коли і як їх прийдуть захищати союзники у випадку вторгнення.
Читайте також: «Насправді, багато чому НАТО могло б повчитися в України щодо ведення війни» — Борис Джонсон
Цей саміт лідерів НАТО називають історичним, бо в ньому вперше буде новий член — 31-й – Фінляндія. В Альянсі очікували, що їх буде 32, разом зі Швецією. Але її заявку досі не ратифікували Туреччина та Угорщина, остання чекає сигналу від Анкари. Турецька влада ж продовжує суперечки зі Швецією, бо та, на їхнє переконання, підтримує курдів, яких вважає терористичним угрупованням. Столтенберг днями вкотре заявив, що Швеція виконала свої зобовʼязання в межах боротьби з тероризмом, і він ще розраховує на позитивне рішення на саміті. Це дозволило б майже цілковито «натовізувати» Балтійський регіон, залишивши там ядерний острівець Росії — Калінінград.
Україна стала чи не основним викликом, який розділив союзників на тих, хто активно підтримує та адвокує членство України, як то Польща та країни Балтії, на стриманих, тих, що вагаються і тих, що проти, як то США та Німеччина. Влада України чітко заявила, що є реалістичною і не розраховує на своє членство під час війни, що могло би змусити союзників активувати статтю 5 Альянсу та вступити у війну з Росією, що переросла би у ядерну, у якій не може бути переможців і чого бояться союзники. Але Україна хотіла би бачити політичне запрошення та послідовні кроки – коли і як вона стає членом Альянсу після війни, супутньо інтегруючись в НАТО ще впродовж війни.
Зеленський та його команда неодноразово казали про те, що він приїде на саміт у Вільнюсі тільки в разі, якщо там пролунає конкретика для України. До останнього була інтрига, і ось генсек оголосив, що Зеленський приїде. Водночас, в Офісі президента поки що не підтвердили цієї інформації. Сам Столтенберг та союзники неодноразово наголошували на важливості візиту Зеленського, і це той політичний важіль, який використовувала команда президента, поки йде війна і Україна виборює своє місце як частини Заходу. Цей підхід, зокрема, вдалося успішно застосувати з кандидатством у члени ЄС. Україна отримала зелене світло і тепер впроваджує необхідні реформи.
Із НАТО інакше, політичного сигналу на кандидатство немає. Після рішення у Бухаресті у 2008 про майбутнє членство України та Грузії зрушень не було. Україна неодноразово закликала надати їй План дій щодо членства (ПДЧ) в Альянсі, але так його й не отримала. Водночас, зараз союзники розглядають цей варіант, сказав радник президента США Джейк Салліван. Однак Україна хотіла би обійти ПДЧ, як це зробили Фінляндія і Швеція. Але йдеться не про скасування умов щодо реформ, а про спрощення, оскільки військові стандарти вже впроваджуються і Україна має найбільш досвідчену в бою армію в Європі.
Читайте також: Касетні боєприпаси здатні проривати і пробивати укріплені позиції ворога — Мусієнко
Однак генсек НАТО Єнс Столтенберг вже чітко сказав, що запрошення до НАТО на саміті у Вільнюсі не буде і що Україна отримає великий пакет допомоги з довгостроковою перспективою та утворення Ради НАТО-Україна, майданчика для подальших консультацій без чіткого плану щодо членства. Попри це Зеленський їде на саміт. Але перед тим він зробив кілька ривків — закликав Байдена дати запрошення Україні, прямо вказавши на того, від кого це залежить, а ще вирушив у тур по Європі, де заручився задекларованою підтримкою Болгарії та Португалії щодо підтримки членства України в НАТО, а ще словами президента Туреччини Ердогана, що Україна заслуговує на членство в НАТО.
І це має сенс, бо в самому НАТО й далі сперечаються щодо євроатлантичної долі України. Союзники й натепер не мають одностайної позиції, що запропонувати Україні. Президент Литви Гітанас Науседа спочатку сказав, що Україна не буде розчарована результатом, а тоді – що Литва готується накладати вето не декларацію, щоправда, не зазначив причини.
Членство України мало би відвернути подальшу російську агресію в Європі, посилити військово сам Альянс та продемонструвати силу Кремлю. Серед аргументів «проти» залишається ризик ескалації з боку Росії. Втім це остаточно втратило сенс з початком війни. Як доречно сказав колишній посол США в Москві Майкл Макфол, «НАТО не розширювалося на Україну. Альянс не зробив навіть маленьких кроків до цієї мети. Наприклад, НАТО ніколи не підписувало ПДЧ з Україною. Але Путін все одно вторгся».
Паралельно з дебатами щодо запрошення України до НАТО, йде обговорення альтернатив членству — гарантії безпеки. Зокрема, мова про так звану ізраїльську модель, яка є між США та Ізраїлем. Вона передбачає десятирічну угоду між двома країнами з військовою допомогою від Штатів на $38 млрд до 2028 року, зокрема, на зброю та обмін технологіями і даними.
За даними ЗМІ, у наданні подібних гарантій безпеки Україні можуть взяти участь США, Велика Британія, Німеччина та Франція. Наскільки вони будуть міцними та чи не повториться Будапештський меморандум, коли Україна відмовилася від ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки, — невідомо. І якщо це не означатиме тут розміщення контингенту військ союзників, як це було під час вступу Швеції та Фінляндії, то у випадку нового вторгнення РФ — Україна так само самотужки матиме стримувати російську навалу. Також не йде мова про те, як вберегти Україну від можливого ядерного удару, та чи стане НАТО реагувати в такому випадку. Варто зазначити, що Ізраїль має ядерну зброю, хоч і не офіційно, та це працює стримуючим фактором.
Читайте також: Столтенберг оголосив плани НАТО щодо України на саміті у Вільнюсі
Найкраща гарантія безпеки для України — членство в НАТО, неодноразово повторювала влада. І це так, інакше ядерна загроза постійно нависатиме над Україною, а імперіалістичні ідеї Росії призводитимуть до вторгнень в Україну систематично. Та Росія не наважиться напасти на НАТО, якщо воно буде єдине.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS