Чому ринок землі не такий страшний, як його малюють?

Конституційний суд не став розглядати мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення на предмет конституційності. Таке рішення ухвалили на засіданні Великої палати суду 1 листопада

Тим часом коаліція за скасування мораторію поповнилася кількома новими організаціями. Свій коментар дав експерт Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський. Центр економічної стратегії також є учасником коаліції.

Чому важлива оцінка юристів Конституційного суду з приводу мораторію?

— З економічної точки зору це рішення не виглядає як обґрунтоване — Конституційний суд взагалі вирішив не розглядати цю проблему. Але є вже рішення Європейського суду з прав людини, є численні експертні позиції і є мораторій, який продовжується з 2001-го року і весь цей час є тимчасовим. А Україні потрібна позиція фахових юристів, людей, які в суді отримують високу зарплату, щоб вони дали своє тлумачення – наскільки наявність мораторію протягом такого тривалого періоду впливає на права людини, чи це взагалі погано чи добре. Але Конституційний суд навіть не захотів розглянути це питання, що дуже прикро, адже ми опинилися в ситуації, коли до Європейського суду достукатися легше, ніж до українських судів, які існують на наші податки.

До Європейського суду достукатися легше, ніж до українських судів, які існують на наші податки

Що можуть зробити члени коаліції, щоб мораторій був скасований?

Є два аспекти. Перший — це звернення до влади, і ми від коаліції, і від нашої організації відправляли листи і до Міністерства аграрної політики, і до інших урядових інституцій, від яких залежить ініціатива скасування мораторію. Другий — економічний аспект, який треба роз’яснювати. Ті ж самі фермери не можуть купувати землі, тому і них немає стимулів для довгострокових інвестицій в сільському господарстві. Від цього залежить і зрошування, і те, які культури вирощуються. Щоб це були не однорічні культури, а більше було садівництва та ягідництва, потрібно, щоб був більш довгостроковий горизонт планування. Ми намагаємся донести цю думку як до можновладців, так і до українців, адже ця тема дуже заполітизована, і за ці роки з’явилося дуже багато упереджень і стереотипів стосовно відкриття ринку землі. Ми розуміємо, що від продовження мораторію зараз виграють лише орендарі, які сплачують малу плату за оренду. Всі решта програють, зокрема, власники паїв, які отримують меншу плату за оренду своєї землі, або ті, які не можуть вже самі обробляти свою землю або слідкувати за нею, і воліли б продати її, щоб витрати гроші на свої більш нагальні потреби.

Основні механізми відкриття ринку.

— Зараз наше завдання — розробити такий механізм відкриття ринку, щоб ті, хто зараз обробляє землі, могли їх придбати. Адже наразі існує таке сприйняття, що після скасування мораторію хто що схоче, той і купуватиме або продаватиме. Відкриття ринку не означає, що завтра будь-хто в будь-якому обсязі зможе купити і продати землю, мають бути певні запобіжники. Ми розуміємо, що є неоднаковий доступ капіталу з боку великих господарств і з боку маленьких, тому ми кажемо, що потрібно знайти спосіб, при якому фермер, якщо схоче купити землю, зможе отримати гроші під заставу цієї землі, і потім буде розраховуватися поступово. По державній землі пропонувалася розстрочка.

В тих законопроектах, які зараз обговорюються, буде записане пріоритетне придбання землі для орендаря, який має офіційний договір оренди. Тобто саме в нього буде можливість придбати цю землю першочергово.

Відкриття ринку не означає, що завтра будь-хто в будь-якому обсязі зможе купити і продати землю, мають бути певні запобіжники

«Земельні олігархи» в Україні вже є.

— Дуже часто кажуть, що якщо відкрити ринок землі, з’являться олігархи чи нові латифундисти. Насправді, вони вже з’явилися, і насамперед, завдяки наявності мораторію. Бо ціна на землю через відсутність офіційного ринку була занижена, і, відповідно, ті, хто міг і хотів отримати землю в якийсь корупційний спосіб, вже зробили це. Вони отримали цю землю через занижену оренду, не завжди її офіційно оформлювали. Дуже велике питання по державним землям та землям державних підприємств. Там просто майже все побудоване на певних схемах. І єдиний спосіб це змінити — відкрити ринок землі в цивілізований прозорий спосіб.

Чи варто боятися, що іноземці скуплять всі українські землі?

— Стосовно іноземців, які скуплять всі українські землі після відкриття ринку землі, як на мене, це перебільшене побоювання. Але є питання компромісу. Якщо ми відкриємо доступ до нашої землі для іноземців, то це, з одного боку, збільшить ціну землі, бо буде більше попит, але, з іншого боку, є цілий ряд побоювань стосовно того, що іноземці викуплять багато української землі. Хоча іноземний досвід цього не підтверджує. Чомусь іноземці не дуже поспішають купувати наші підприємства під час приватизації, зокрема через інвестиційний клімат. Але в нашому меморандумі ми прописали, що можна на певний час відтермінувати дозвіл іноземцям купувати землю, можливо, на декілька років.