Світ стрімко переходить в інтернет. Спілкування, фінансові операції, державні послуги, робота — так чи інакше, чимала частина нашого життя вже відбувається онлайн. Разом із ростом попиту на онлайн-послуги зростає попит на спеціалістів, які здатні писати програми для комп’ютерів.
ІТ-індустрія України тісно пов’язана з глобальним ринком. Українські розробники вже давно закріпили за собою репутацію висококваліфікованих спеціалістів, працюючи в міжнародних компаніях. Їх охоче наймають.
Під час пандемії та війни робота в IT виявилась стійкішою до несприятливих обставин, ніж більшість інших. Маючи ноутбук та з’єднання з інтернетом (а інколи і без нього) можна працювати з дому або вирушити в безпечне місце.
Тому все більше українців цікавляться можливістю знайти себе в IT-індустрії та освоїти якусь із мов програмування. А там, де є попит, з’являється пропозиція. Навіть зараз, під час війни, в Україні існує бум навчальних курсів з програмування. Але чи всі вони можуть відкрити шлях до нової професії?
На популярних навчальних онлайн-платформах більшість курсів із програмування мають однакову структуру. Курс поділяється на декілька розділів. Кожний розділ починається з чималого шматка теорії. А після цього йдуть декілька практичних вправ, здебільшого простих. Наприклад, написати кілька рядків коду за зразком.
З офлайн-курсами ситуація приблизно така ж. Лектори дають теорію та невелику кількість вправ для самостійного опрацювання. Дехто з лекторів навіть немає досвіду роботи програмістом, тому переказує теорію з книжок та онлайн-курсів.
Тобто, прослухавши кілька лекцій та виконавши кілька десятків вправ по шаблону, студенти отримують свідоцтво про закінчення курсів. Вони починають шукати роботу, бо впевнені, що вони до неї готові. І дуже дивуються, що не отримують не те що оффер — навіть фідбек від рекрутерів.
Але, якби вони краще дізналися, чим саме займається програміст на роботі, їм було б зрозуміло, чому їх не квапляться наймати.
Коли програміст виходить на нову роботу, перш за все йому треба під’єднатися до всіх корпоративних систем. Добре, коли в компанії є департамент, який допоможе все налаштувати. Але в малих компаніях це доведеться робити самотужки. Встановити весь необхідний софт та зареєструватися на всіх сервісах — це ще той шмат роботи.
Коли програміст налаштував робоче середовище, треба долучатися до робочого процесу. Добре, якщо в компанії існує процес онбордінга і він включає детальне знайомство з проєктом. Але частіше новий співробітник отримує завдання і від нього чекають рішення. При цьому варіанти «я не знаю, як це робити» та «мене цьому не вчили» не спрацьовують.
Ось тут і стає зрозуміло, що як би чудово розробник не знав теорію, а без практичних навичок йому буде дуже складно. Тобто після курсів джун-розробник розуміє, як воно працює теоретично, може розв’язати типову задачу, але як тільки проблема виходить за рамки навчального курсу, губиться і не знає, що робити.
Приходили такі новачки і на співбесіду до Сергія Немчинського, який проводив технічне інтерв’ю з кандидатами. Саме там він побачив їхній рівень підготовки та зрозумів, що це проблема системна. Вона полягає не в тому, що новачки не хочуть або не можуть працювати, а в тому, що їх цьому не навчили.
Сергій Немчинський — досить нетиповий представник IT-галузі. Він — програміст із профільною освітою та зі стажем роботи 25 років. Свого часу він пішов вчитися на програміста за покликанням серця, а не за модною професією та грошима.
Уявіть, ця людина почала програмувати ще в минулому столітті! За ці роки Сергій встиг попрацювати в малих та великих IT-компаніях. Крім того, за свою кар’єру він перетинався з багатьма мовами програмування.
Як бачите, вчитися Сергій любить. Так що, дистанцію між програмами курсів і реальними проблемами розробників він відчув на собі. Одного разу Сергій надумав розв’язати цю проблему по-своєму і в 2016 році створив власну навчальну компанію для розробників.
У компанії, яка стала відомою під назвою FoxmindEd, основний метод навчання — це менторинг.
Ментори — це розробники-практики з комерційним досвідом роботи. Вони працюють програмістами в українських та міжнародних компаніях, тому добре знають внутрішню сторону IT-індустрії.
Навчання в FoxmindEd складається з низки практичних завдань, які треба навчитись виконувати. З такими самими або схожими завданнями розробник матиме справу і на роботі. Наприклад, майже на всіх курсах від FoxmindEd перше завдання — налаштувати робоче середовище. І лише деякі студенти здатні впоратись з цим із першого разу.
Теорію ментори не викладають. Натомість вони можуть підказати або дати посилання на ресурс, де можна прочитати про такі задачі та методи їхнього вирішення. Ментори також не виправляють помилок, а підказують, чому рішення не працює.
Навчання відбувається онлайн. Самі задачі доступні на внутрішньому навчальному сайті FoxmindEd. Для того, щоб писати та шейрити код, використовуються середовища для розробки та системи контролю версій. Для спілкування з ментором є внутрішній чат. Тобто всі засоби навчання існують онлайн, і сенсу їздити кудись для персонального спілкування немає взагалі.
І ментори, і частина студентів — дорослі люди, які мають роботу та сім’ю. Тому студенти виконують завдання, коли в них є на це час. Ментор перевіряє виконане завдання протягом доби, інколи двох, якщо це припадає на вихідні. Отже, темп навчання залежить від студента.
За час існування компанії через неї пройшло кілька тисяч студентів. І чимала кількість з них поверталася до нас за додатковими курсами. Більшість з них влаштувалися розробниками і успішно працюють.
Не будемо стверджувати, що 100% студентів знайшли роботу завдяки нашим курсам, якийсь відсоток відсіюється. Але ми впевнені, що цей відсоток нижчий, ніж на звичайних курсах. Бо наші студенти краще уявляють, що чекає їх на роботі, а в більшості з них є проєкти, створені під час курсу.
Якщо ви впевнені, що програмування це ваше покликання — ми із задоволенням допоможемо вам стрімко увійти в цей складний, але цікавий світ ІТ.