Чи виконає Україна рекомендації Єврокомісії для підтвердження статусу кандидата до ЄС?

Влітку цього року Європейська комісія рекомендувала надати Україні статус країни-кандидата в члени Євросоюзу за умови виконання сімох рекомендацій.

Єврокомісія надасть оцінку виконання Україною цих рекомендацій у грудні 2022 року. А влада України запевняє, що встигне зробити все вчасно.

Рекомендації:

• боротьба з корупцією
• боротьба з відмиванням коштів
• ухвалення антиолігархічного законодавства
• ухвалення нового закону про ЗМІ
• забезпечення прав національних меншин
• реформа добору суддів Конституційного Суду
• реформа Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів

На початку грудня експерти Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ разом з іншими громадськими експертами підготували документ із детальним аналізом стану виконання Україною рекомендацій Єврокомісії.

У сфері конституційної реформи однією з головних рекомендацій Єврокомісії було запровадження конкурсного добору суддів Конституційного Суду України (КСУ) на основі оцінювання їхньої доброчесності та професіоналізму.

Але на практиці це призвело до маніпулювання терміном конкурсного добору і відбулася де-факто імітація конкурсу або неналежне його проведення.

У серпні у Верховній Раді зареєстрували відповідний законопроєкт щодо конкурсного добору суддів КСУ. Але він викликає занепокоєння в представників громадянського суспільства, адже для проведення конкурсу не передбачено створення єдиного органу добору, як-от конкурсна комісія.

Тобто кожен суб’єкт призначення суддів КСУ (Президент, Парламент і з’їзд суддів) буде проводити власні конкурси окремо. Але реальний конкурс закріплюється лише щодо суддів, які призначаються за квотою Президента. Тому в Україні необхідно запровадити або єдиний орган добору суддів КСУ, або запровадити дорадчу групу експертів при кожному із суб’єктів призначення.

У сфері судової реформи головні рекомендації Єврокомісії — завершити перевірку доброчесності членів Вищої ради правосуддя (ВРП) та провести добір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС).

Причому ця рекомендація від міжнародних партнерів з’явилася ще в 2019 році. І лише влітку 2021 року була створена необхідна нормативна база для оновлення ВРП і ВККС. Зараз за новою процедурою обрали трьох членів ВРП (за квотами Парламенту та з’їзду науковців), а ще 8 кандидатів від з’їзду суддів перевіряє на доброчесність Етична рада.

Але зараз є побоювання, що з’їзд суддів може відмовитися призначати членів за своєю квотою і тим самим саботувати оновлення ВРП. Адже законом не передбачено, що робити, коли суб’єкт призначення відмовляється висувати кандидатів.

Без запуску роботи ВРП неможливо розпочати роботу ВККС. А саме ці дві інституції є серцем усієї судової системи, адже саме вони визначають стандарти доброчесності, незалежності та професійності всіх українських суддів.

У частині боротьби з корупцією Єврокомісія звернула окрему увагу на необхідність призначення керівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро.

Конкурс на посаду керівника САП уже відбувся, а конкурс на посаду очільника НАБУ ще триває. З ним поки немає таких проблем, які були під час обрання керівника САП. Громадськість слідкує за цим конкурсом, адже НАБУ є ключовою ланкою у забезпеченні ефективності антикорупційних розслідувань.

У рекомендації Єврокомісії щодо реформування правоохоронного сектору як частини середовища безпеки для України немає значних викликів, адже за останні 10 років наша країна плідно працювала для приведення прокуратури та органів правопорядку до стандартів Євросоюзу.

Але проблема зараз полягає в тому, що створені після Революції Гідності 2014 року органи правопорядку будувалися за різними підходами та концепціями. Тому в них, до прикладу, немає уніфікованого статусу слідчого, детектива та оперативного співробітника.

Значний прогрес України у виконанні рекомендації Єврокомісії щодо забезпечення відповідності законодавства про боротьбу з відмиванням грошей (FATF) відбувся у вересні після ухвалення парламентом одразу трьох законопроєктів у цій сфері. Але досі Україна входить до топ-15 країн із значним виведенням капіталу за кордон: ми кожного року втарчаємо майже $ 11 млрд.

Проте наша країна тримає першість серед країн-учасниць міжнародної Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» щодо відкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ). Україна — перша країна, яка відкрила реєстри та яка приєдналася до глобального реєстру перевірки інформації про КБВ.

Для виконання рекомендації Єврокомісії щодо обмеження впливу олігархів необхідно забезпечити незалежність Антимонопольного комітету, зокрема призначення керівника та його заступників має відбуватися відповідно до Конституції, а не до політичних рішень.

Також в Україні досі не запровадили реєстр олігархів, тому цей термін зараз можна вважати скоріш політологічним, ніж юридичним.

Цікаво, що рекомендація Єврокомісії щодо забезпечення прав національних меншин не є «спеціальною» для України, адже раніше подібні рекомендації виконували країни Балкан і Східної Європи.

У медіасфері Єврокомісія рекомендує узгодити законодавство України з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги. Для цього треба ухвалити у другому читанні новий закон про медіа.

Цей проєкт закону навіть розширює Директиву ЄС за межі аудіовізуальних медіапослуг (телебачення, радіомовлення тощо), на онлайн-ресурси. Але він не регулює питання реклами на телебаченні, як Директива ЄС, адже в україні діє окремий закон про рекламу. Тому необхідно ухвалити окремий закон про телерекламу.

Текст підготовлено Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) у межах проєкту «Відповідальна та підзвітна політика в Україні» (U-RAP), що реалізується Національним Демократичним Інститутом. Думки, висловлені у тексті, належать авторам і не обов’язково відображають погляди USAID.