«Він міг би сам зробити нам подарунок — піти у відставку!» у Києві пройшла акція під посольством Білорусі «День народження диктстора»

«Він міг би сам зробити нам подарунок — піти у відставку!» у Києві пройшла акція під посольством Білорусі «День народження диктстора»

У Мінську триває опозиційний «Марш миру та незалежності». Підтримали білоруських протестувальників і в Києві — під будівлю посольства Білорусі прийшли кілька десятків активістів на акцію «День народження диктатора»Вимагали відставки Олександра Лукашенка та звільнення незаконно затриманих білоруськими силовиками мітингарів. 

«Звичайно, ми не бажаємо йому (Лукашенку — ред.) ані здоров’я, ані щастя, й не вважаємо за потрібне робити йому подарунки. Він міг би сам зробити нам подарунок — піти у відставку!», — каже одна з учасниць акції.

Під посольство Білорусі у Києві активісти все ж принесли подарунки білоруському президенту: засохлий букет з чорною стрічкою; стакан із водою, накритий шматком хліба; прапор Росії, зверху якого поклали цеглу. Активісти пояснили, це все — символи протестів та побажання якнайшвидшого завершення правління Лукашенка:

«Чорний — улюблений колір Лукашенка, а колючки — те, що він підготував для свого народу, тому ми йому бажаємо того ж», — пояснюють свої «подарунки» активісти.

Акція під посольством Білорусі у Києві

Водночас білоруські активісти, які переїхали до Києва, кажуть, що Лукашенко народився не 30-го, а 31-го серпня. Дату змінив через те, що 31-го — також День народження його сина — Миколи:

«Я бачив паспорт Лукашенка — він зберігається в Адміністрації президента, у музеї національних досягнень. І дата там не 30-те серпня. Чому? Ніхто не знає чому, можливо тому, що 31-го також народився його син — Микола», — кажуть на акції.

Серед них — білоруські журналісти та просто пересічні білоруси, які через затримання та погрози у рідних містах переїхали до Києва. Одна з них — Катерина, яка прийшла на акцію разом з чоловіком та 6-річним сином. Жителька Мінська до виборів була членкинею ініціативної групи білоруської опозиціонерки Світлани Тихановської:

«До виборів я була членкинею ініціативної групи Тихановської, збирала за неї підписи. Але після погроз моїй сім’ї, після тиску, нам довелося переїхати, бо нас попередили: до 9-го серпня, до виборів, ми маємо поїхати, інакше нас — активістів, членів ініціативної групи — будуть затримувати та саджати за ґрати», — розповідає вона.

Катерина додає, її друзі також переїхали до Києва, бо почали отримувати погрози, проте у Мінську залишились рідні:

«Батьки залишилися там, деякі друзі…страшно за них, дуже страшно, бо від нашої влади не знаєш чого чекати. Для неї (влади – ред.) затримати, побити, арештувати, та навіть вбити — це легко», — вважає білоруська опозиціонерка.

Додає, лише у Києві дійсно зрозуміла, що означає «бути вільною»:

«У Мінську навіть не можна вийти на вулицю з біло-червоно-білим прапором — за це у нас саджають на добу, а то й на роки. Про такі акції годі й казати. А у Києві це все вільно, тут не страшно вислювлювати свою думку. От у Мінську жінка вийшла просто на вулицю у біло-червоно-білій сукні — її затримали, й тепер загрожує до 10-ти років ув’язнення», — розповідає Катерина.

Ще двоє учасників — Ліза та її хлопець Іван — сьогодні вже повертаються додому, у Мінськ, тому на акцію прийшли з валізами:

«Відрядження завершується, а грошей залишитися немає, тому повертаємося. Потрібно хоча б речі зібрати, бо ми нічого не брали. Приїдемо додому й будемо вирішувати, куда переїжджатимемо — може до Києва, може до Польщі. Щоправда, не знаю, чого очікувати, коли приїдемо… Друзі кажуть: «Сховай свій бчб, бо затримають» (бчб – біло-червоно-білий прапор Білорусі — ред.)», — розповідають вони.

Іван приїхав до Києва завдяки IT-компанії у якій працює. Каже: у Мінську не було інтернету, а працювати потрібно було, тому його керівництво вирішило відправити кілька співробітників до Києва, де таких проблем немає. За кілька тижнів до нього приїхала його дівчина. Проте сама Ліза, попри страх, переїжджати з Мінська не хоче:

«Так, тут вільніше дихається, але з іншого боку, коли я знаю, що у Мінську на протести виходять мої рідні, а мене поруч немає… Хочеться бути з ними».

Ще один учасник акції — колишній міліціонер одного з управлінь внутрішніх справ у білоруському місті Мозир. Звільнився після того, як його колеги почали затримувати на вулицях пересічних громадян:

«Вони затримували їх за так. Людей привозили до частин і вирішували, що писати у рапорті, бо їх потрібно затримати, а немає за що. Тоді починали вигадувати причини — наприклад, за те, що людина нібито справила нужду біля будівлі РУВС (районне управління внутрішніх справ — ред.), я з такими методами був не згоден», — каже ексміліціонер.

Згодом чоловік почав приходити на акції протесту у Білорусі, а деякі з них він і організовував. 10 серпня його затримали, а коли випустили — він з дружиною переїхав до Києва. У Білорусі залишаються їхні рідні, проте в протестах не беруть участі, тому переїжджати звідти не збираються.

Колишній міліціонер каже, що попри слова білоруської влади, у правоохоронних органах гостра нестача кадрів, тому більшість силовиків, які працювали під час протестів, були п’яні:

«Співробітники РУВС майже всі були п’яні. Вони потім мені зізнавались, що випивали, бо не витримували напруження. По-перше, їх перевели у посилений режим роботи ще з липня, а, по-друге, через нестачу кадрів, вони працювали добу через добу», – пояснює учасник акції.

Натомість серед міліціонерів зустрічалися й такі, які також були проти безпідставних затримань активістів:

«Звичайно були такі, один з них — співробітник Ленінського РУВС, який мене й затримав, потім звільнився та переїхав до Києва, де ми з ним зустрілися», — каже чоловік.

Він додає, що ситуація у Білорусі вже не буде такою, як до протестів:

«Білорусь більше не буде колишньою, вона не може бути такою. Ті репресії, які влаштувала влада, не тільки після цих виборів, а й перед ними. Люди цього ніколи не забудуть. Наприклад, у 2010 році, коли владі вдалося придушити протест завдяки своїм жорстким методам, наступного дня після нібито штурму Будинку влади, на площу майже ніхто не вийшов з активістів, може кілька людей, яких швидко «розігнали». Проте цього разу так не буде. Людей більше. Кожен білорус з телефоном — це блогер, тому хоч би як Лукашенко намагався «заглушити» інтернет, цей потік інформації не зупинити, всеодно люди будуть координуватися», — вважає колишній правоохоронець.

Багатотисячні мітинги проти режиму Лукашенка наразі тривають не лише у Мінську, а й в інших містах республіки, зокрема, у Бресті, Гомелі, Могильові, Новополоцьку. Білоруські ЗМІ повідомляють, що силовики затримали вже понад 120 учасників акцій.

Довідка: у 2010-му році Мінську білоруси також вийшли на протест через результати президентських виборів. Ця подія отримала назву «Плошча 2010». Більшість протестувальників зібралися на Жовтневій площі, звідки присутні (за різними оцінками, від 30 до 50 тисяч людей) вирушили на площу Незалежності, де вимагали проведення повторних виборів — без участі Олександра Лукашенка. Тоді протест розігнали силою, правоохоронці затримали десятки протестувальників, серед яких — 7 кандидатів у президенти. У наступні дні після розгону демонстрації опозиція організувала ряд менш масових акцій протесту, проте їх також розганяли. США і ЄС тоді, як і цьогоріч, засудили дії білоруської влади, а Росія — схвалила.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS

Останнi новини