До участі запрошуються: стартапи, науковці, підприємці-початківці

Уже 2 роки Польща підтримує Україну в її боротьбі з російським агресором, надаючи максимально воєнну, фінансову, логістичну допомогу, а також ставши по суті рідним домом для сотень тисяч українців.

Але хочеться розповісти про ще один напрямок нетипової помочі з берегів Вісли, яку можуть отримати ті, хто пов’язаний з агропродовольчим сектором. Йдеться про програму EIT Food Seedbed Incubator Hub, яку реалізує на базі Варшавського Університету консорціум у складі підприємств, науково-дослідних інституцій та університетів. Його організували в рамках Європейського інституту інновацій та технологій (EIT), що є органом Європейської комісії. EIT Food — найбільша європейська ініціатива в агропродовольчої галузі, що впроваджує програми підтримки інновацій для харчового сектору в Європі. Діяльність інституту фінансується Єврокомісією в рамках програми «Горизонт Європа».

Поговорити про програму для Громадського радіо журналістка Світлана Мялик запросила керівницю цього проєкту, кандидатку наук Ольгу Пелех.

— Пані Ольго, розкажіть, будь ласка, про те, як стартував, започатковувався проєкт, яким ви, власне, зараз керуєте? На кого він спрямований? Яка основна мета?

— Перш за все, я б хотіла зазначити, що наш проєкт діє від 2019 року. Він спрямований на підтримку науковців, підприємців та стартапів з агропродовольчої галузі. Ідея його така, щоб підтримати інноваторів, які працюють над якимось новими рішеннями, над новими технологіями — чи це для сільського господарства, чи для харчового сектору — і можуть нести також якісь корисні зміни.

— Для того, щоб підтримати науковців, підприємців в агропромисловій галузі, правильно?

— Тобто початки проєкту, вони сягають 2019 року: ми почали допомагати стартапам, науковцям або підприємцям-початківцям, аби перевірити технології, над якими вони працюють. Тобто перевірити в такий спосіб, щоб допомогти звалідувати ринок: чи є попит на ринку на те, що вони роблять, на ті розробки, над якими вони працюють. А також, ціллю проєкту є те, що потрібно змінімізувати так званий ризик впровадження, скажімо, непотрібних технологій, непотрібних продуктів, і на які попросту, у звичайний спосіб, не має запиту на ринку, тобто він не цікавить споживачів або компанії, які б могли придбати таку технологію. Тому ми вирішили допомогти науковцям чи, як я вже сказала підприємцям-початківцям, перевірити їхні технології чи продукти на те, наскільки вони відповідають ринковій потребі. І в такий спосіб, також при можливості, застосувати ці технології чи продукти до ринку і до потреб їхніх клієнтів.

— Тобто йдеться про якість продукції, яка відповідає певним європейським стандартам?

— Тут не йдеться про якість. Ну, звичайно, продукція повинна відповідати європейським стандартам, але тут не йдеться про таку відповідність, тому що вони повинні безумовно їм відповідати. Тут йдеться більше про те, що інколи науковці наприклад ведуть різного роду наукові дослідження, працюють над науковими розробками. Так насправді ці відкриття ніколи не бачать «денного світла», якщо так можна сказати. Також, якщо взагалі подивитись, наприклад, на Європу, то вона, європейські науковці публікують удвічі більше наукових робіт порівняно, наприклад, з Америкою, зі Сполученими Штатами, і також у 3 рази більше, ніж, наприклад, вчені в Китаї. Але, якщо ми подивимось, наприклад, вже на стартапи, на жаль, тільки 4 відсотки стартапів — це стартапи з агропродовольчої галузі. Ну і тут є величезна потреба розвивати підприємництво в цьому секторі також і підтримувати впровадження нових технологій. І ми вирішили просто в такий спосіб допомогти таким людям, які мають якісь ідеї, які працюють над якимось новими рішеннями, ми хотіли б їм допомогти просто протестувати ці їхні технології в такий спосіб, або також стати підприємцями в майбутньому, але також набрати більше впевненості в цьому, що те, що вони роблять, це насправді тут дуже потрібно, і на це є, позаяк я вже сказала, запит на ринку.

— От ви сказали, що проєкт з 2019 року. Він має різні етапи цієї підтримки? Тобто, я так розумію, десь ця підтримка практична, тобто фінансова, десь вона більше наукова.

— Проєкт триває з 2019 року, але це насправді технічний проєкт. Тобто ми проводимо набір раз на рік. Десь, скажімо, ми його розпочинаємо — активна фаза, коли можна класти аплікацію, це є початок зими, зазвичай. Закриття — це початок весни. Якщо йдеться про етапи, вони також плануються разом з менторами, з бізнес-коучами. Тобто ця підтримка, це є, звичайно, менторська, експертська підтримка, і кожна команда отримує дотичну до їхніх потреб підтримку. І я також хотіла б сказати, що ми приймаємо науковців, які мають ідею.

— Тобто є ідея якогось проєкту, так?

— Так, це ідея якогось проєкту. Якщо ми говоримо про ідею такого проєкту, то рівень технологічної готовності повинен бути TRL 4 (технологія, перевірена в лабораторії, наявний лабораторний прототип — ред.). Тобто це означає, що такі лабораторні тести тут були запроваджені. Тоді це означає також, що вони кваліфікуються до програми. Тут, звичайно, немає реєстрації, це не компанія, це рівень у проєкті наукових досліджень. Тоді, звичайно, тут немає продажу, і це нам також якнайбільше відповідає. Ну і така команда, яка також зголошується в наш проєкт, вона також повинна бути націлена на цю ринкову валідацію і мати бажання протестувати свою ідею на ринку, наскільки та технологія чи ідея відповідає цим потребам клієнтським?

— А можна нам якийсь приклад навести, ну от що це має бути?

— Це можуть бути різного роду технології, наприклад, пов’язані з точним землеробством. Технологія сільського господарства, яка допомагає, наприклад, зменшувати забруднення навколишнього середовища, також мінімізує витрати на добрива, тобто гербіциди і пестициди. Воно також, звичайно, впливає позитивно на людське здоров’я, тому що, якщо ми говоримо про зменшення використання гербіцидів, пестицидів, то це тільки на краще для людського здоров’я. Але також у такий спосіб, наприклад, ми можемо максимізувати виробництво високоякісних рослинних культур. Це там, наприклад, можуть бути також різні моніторингові системи, наприклад, сільськогосподарських угідь чи, наприклад, теплиць. Це можуть бути різного роду кормові добавки для тварин, для худоби. Це можуть бути харчові добавки також для людей. Це можуть бути, наприклад, біорозкладні упаковки, різного роду білки.

Читайте також: Це не тільки польська проблема, це — європейська проблема: Ядвіга Емілевич про протести фермерів

— Тобто великий спектр напрямків?

— Так.

— У мене питання щодо отримання фінансової допомоги. Чи можливо отримати в рамках вашого проєкту фінансову допомогу на ті чи інші, скажімо так, на технологічні розробки в АПК?

— Так, у нашому проєкті також можна отримати фінансову підтримку. Така підтримка становить 10 000 євро. Вона, звичайно, в основному призначена на ринку валідації цієї ідеї, технології. Тобто в тракті програми, протягом 6 місяців, треба провести 100 розмов із потенційними клієнтами або партнерами. Також це можуть бути, звичайно, інвестори. Можна ще так сказати, що це можуть бути властиво люди, компанії, які можуть дати якусь важливу зворотну інформацію на тему цієї технології. Те, над чим працює такий майбутній підприємець або науковець. Ну і властиво за реалізацію таких 100 розмов і за приготування рапорту, за активну участь в самому проєкті такий стартап чи така група науковців дістає 10 000 євро підтримки. Що тут ще варто сказати? Програма взагалі проходить онлайн, тому, я думаю, це також, якщо йдеться про українських науковців, про українських вчених чи також підприємців. На жаль, у деяких осіб, особливо в наших чоловіків, зараз є проблеми з виїздом закордон. Тому, підкреслюю, програма в основному проходить онлайн. У нас є 3 зустрічі, які відбуваються на місці. Тобто відкриття програми в нас у цьому році пройде в Більбао, в Іспанії. У нас також буде велика подія EIT Food Venture Summit, який також відбудеться восени. Це важлива подія, і дуже хотілось б, щоб, звичайно, всі наші стартапи, які складуть програму, взяли в ній участь, але позаяк я сказала, така участь є. Ми б дуже раділи, але якщо в когось немає такої можливості, це також не є обов’язковим. Ну і також закриття програми в цьому році буде проходити в Лісабоні.

— Ольго, а що треба, щоб долучитися до вашої програми? Наприклад, нас слухають або почитають українські науковці, підприємці, які працюють в сфері агропромислового комплексу і зацікавляться цим. Тобто є якісь основні пункти, хто може долучитися, а хто не може? 

— Програма націлена на науковців і підприємців-початківців. Тому, якщо ви науковець, і у вас є якась наукова розробка, і у вас також є запал такого, скажімо, підприємця, і ви б хотіли протестувати свої ідеї і побачити, чи варто йти в цьому напрямку, то тоді програма для вас. Якщо ваша технологія пройшла таку так звану лабораторну перевірку, лабораторні тести, і ви зараз на TRL 4, то тоді вам також можна зголошуватись до нас. Ну і, звичайно, якщо ви зареєстрована компанія, але у випадку зареєстрованих компаній ми не приймаємо тих, які вже провадять продаж. Тобто, якщо у вас вже є продаж, у вас вже є свої клієнти, то, на жаль, вам вже не до нас. Тоді рекомендую звернути увагу на інші програми. Але якщо ви зареєстрована компанія до 3 років від дня моменту реєстрації, ви також можете зголоситись в програму. Але для науковців, які мають тобто наукові розробки, наукові проєкти, тут немає жодних проблем. Ну і, звичайно, фокус повинен бути у вас на ринку валідації.

— Де можна почитати про програму, про умови участі у ній? 

— Можна просто написати англійською мовою EIT Food Seedbed Incubator, і це вас приведе на головну сторінку програми. Там одразу можна подати свою заявку. Якщо, звичайно, у вас будуть якісь питання, ви також можете звертатись до мене — мене звати Ольга Пелех, ви мене можете також знайти в LinkedIn, і на Facebook, звичайно. Я можу сказати так, що якщо йдеться про українських науковців, особистим бажанням хотілось би, щоб українських науковців в програмі було більше. Я вірю, що Україна має дуже великий потенціал також як аграрна країна, в якій, звичайно, є свої розробки, а вчені над ними працюють.

— Чи можете ви озвучити статистику, скільки учасників з України вже отримали ту чи іншу допомогу від вашої програми?

— Якщо йдеться про статистику, скільки зголошується, я б тут не хотіла її розкривати. Справді я вірю, що таких науковців, які б могли взяти участь в програмі, чи підприємців є набагато більше, ніж зголошується в нашу програму. Це, звичайно, також велика робота, і треба нав’язувати контакти і доносити також інформацію про можливість участі для наших науковців в таких програмах. Якщо йдеться взагалі від 2019 року в нас було, напевно, 2 українські стартапи. Тобто я вважаю, що це не достатньо. Я вважаю, що їх може бути набагато більше. Тому справді дуже сильно заохочую всіх українських науковців чи підприємців-початківців з якимось інноваційним ідеями і відносно до сільського господарства чи харчового сектору, щоб вони аплікували до програми, бо насправді ми відкриваємо великі можливості.

Авторка: Світлана Мялик

Матеріал підготовлений за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі, та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі