Євген Ващенко/Фото надане Громадському радіо
Дві доби боровся із водою і врятував своє поле. Відео із розповіддю про те, як фермер із Миколаївщини рятував свій врожай після підриву російськими військами Каховської ГЕС стало вірусним у тік-тоці і набрало понад 3 мільйони переглядів.
Опублікував його Віктор Свідерський — агроном та кандидат сільськогосподарських наук, який з 14-ти років працював бригадиром.
Чоловік знає все про польові культури, часто консультує фермерів, досліджує українське сільське господарство і активно розповідає про це у своїх соцмережах. Його поради допомогли врятувати поле, про яке йдеться у відео.
Євген Ващенко — герой відео, який залишився за кадром. Це саме його наполегливість та боротьба за баштан вразила всю країну. Поля Євгена розташовані у Миколаївській області вздовж річки Південний Буг.
Першого дня стихія до нього не дійшла, тож у чоловіка був час «підготуватися».
«Спочатку, звичайно, ми думали, що до нас вода не дійде, тому що ми розташовані вище по течії Південного Бугу, але це, на жаль, ще нічого не означало. Найперше, що я зробив після звістки про підрив греблі — взяв висотомір і поміряв на своєму полі висоту над рівнем моря. На превеликий жаль, вона для мене виявилась нижчою за рівень моря. Тоді стало одразу зрозуміло, що до нас може ця біда дійти», — згадує фермер Євген Ващенко.
Читайте також: «Розмито сільський цвинтар, відчувається запах риби, що гине»: інтерв’ю з міським головою Нової Каховки
Євген розумів: треба діяти, щоб хоч якось виграти час. Згадує, що вже 7 червня вода почала стрімко підійматися.
«Ми почали орати землю від Бугу — там, де найнижча в нас точка. З першого дня ми орали це поле з усіх боків, тому що воно обгороджене каналами, а в них також рівень води такий, як і в річці», — розповідає фермер Євген Ващенко.
Господарники вирили декілька власних «ліній оборони». Перша проходила за декілька метрів до поля — між посадками, де трактором вирили траншею. Другою «лінією оборони» стали рови, які люди копали вручну лопатами. Третя лінія — нагорнули величезний земляний вал. Копати не припиняли, а вода продовжувала стрімко підіймалась. Євген згадує: на тлі звісток про те, що у Херсоні рівень води піднявся на 5 метрів, аграрії розуміли, що максимум, який зможуть вони витримати — це якщо вода підніметься на 80 сантиметрів. Їхня цілодобова праця не дала бажаного результату одразу. Вже наступного дня фермер побачив, що перші лінії його «системи оборони» врожаю прорвала вода.
«Ми поправляли лопатами, тягнули час, викликали 2 екскаватори, почали рити своїми силами ковшом, трактором вигортали землю, прицепами її возили і робили вал», — переповідає фермер Євген Ващенко.
Увесь цей час на зв’язку із Євгеном був агроном Віктор Свідерський.
«Ці трактори почали швидко ламатися, тому що працювали на сонці цілий день і ситуація була такою, що один трактор риє, а другий ремонтують і так по колу. Він (Євген Ващенко) не спав дві доби. Коли я йому телефонував, він казав, що вже немає сил і думав, що не втримає ці води, я ж казав Жені не здаватися і рити вище«, — згадує Віктор.
Слухайте також: На окупованій частині Херсонщини росіяни забирали плавзасоби у місцевих, аби ті не змогли евакуюватися — журналіст
Вода почала заходити з усіх боків, сусіднє поле вже було затоплене — розповідає Євген. Тоді чоловік поставив собі задачу, що буде до кінця боротися, доки матиме сили.
«Вони старалися, як могли, і сказали, якщо цю ніч вода не перестане підніматися, то тікаємо з поля, і вийшло так, що вони всю ніч копали, вода піднімалась. Коли зрозуміли, що вода з трьох сторін вже оточила поле, то почали вивозити техніку, насоси, будку з охороною», — розповідає агроном.
Але в якийсь момент сталося диво. На ранок фермер побачив, що вода перестала підніматися. А це означає, що понад 20 гектарів кавунів, а ще морква та огірки — врятовані! Наступного дня вода почала вже навіть падати на 2 сантиметри.
Ця тактика допомогла фермеру врятувати поле від затоплення. Хоча вода підходила, а Південний Буг був на рівні із земляним валом, паростки вдалося захистити.
«Буквально на півтори години за три доби кожен з нас подрімав. Ми не відчували вже втоми і, напевно, той сон на третю добу був вже не від фізичної втоми, а моральної», — згадує фермер Євген Ващенко.
Євген понад десять років займається фермерством, але після двох безсонних ночей на полі задумався вже навіть про те, щоб залишити улюблену справу. Мовляв, через війну і так скоротив посів, а після можливого затоплення взагалі не мав би сил до фермерства.
«Стояло на кону все в цій діяльності для мене. Я думаю, в багатьох так, але ми такий народ, що не опускаємо руки, будемо відбудовувати все, триматися, але удар сильний це завдало по сільському господарству. Ми відчули, що таке підняття рівня води на метр 20, а там де вона піднялася на 5-6 метрів страшно уявити, що відбувається», — каже Євген.
Підрив Каховської ГЕС болюче пережив і агроном Віктор Свідерський. Зізнається, що по відчуттям для нього це стало як друге 24 лютого:
«6 червня була для мене дуже печальна дата, адже я розумів, що дамба зруйнована і зараз великий виклик не тільки для фермерів, а й для усього півдня», — згадує Віктор.
Віктор розповідає, що проблема великої води полягає у тому, що вона може змити родючий шар землі або намити мулу, а ще ґрунт через це спресовується і втрачає кисень. Коли ж вода піде, треба буде ці землі осушувати і проводити заходи, направленні на покращення його родючості, а це знову-таки зайві кошти, ресурси та сили для фермерів.
«Зараз фермери на заході країни почувають себе у безпеці, на півдні ситуація інша. Фермерам якщо не розбомбили овочесховище, — то затопили водою, якщо не вода — то обстріл поля. Багато людей повиїжджало, нема такої кількості робочих ресурсів і людей, які могли б працювати на полях», — зазначає Віктор.
Через підрив росіянами греблі Каховської ГЕС тепер у фермерів з півдня новий виклик — проблеми з поливом, адже Каховське водосховище було джерелом води для системи зрошення у цьому регіоні.
«Центрами овочівництва були Херсонська, Миколаївська Одеська і Запорізька області, Херсон втратив повністю свої позиції, Миколаїв і Запоріжжя частково, змістилося все на Одесу, але там мало каналів з водою, мало іригаційних споруд, вода дорожче і там навіть практично неможливо знайти землі на поливі, в Херсонскій і Миколаївській областях це було дуже просто«, — каже Віктор.
Читайте також: Степові райони пониззя Дніпра стануть непридатними для сільгоспугідь через підрив Каховської ГЕС — Михайло Гончар
Віктор зазначає: на півдні, якщо на полі немає води, то неможливо нічого виростити. За його словами, навіть буріння свердловин недієві. Мовляв, з однієї штучної свердловини можна полити в середньому 2-3 га землі, а це дуже мало — наголошує агроном. На відновлення Каховської дамби Віктор навіть не сподівається:
«Каховську дамбу побудували у 1955-му році, її до цього рік наповнювали водою і після цього ще два, то загалом виходить три роки. Зараз нам треба її спершу побудувати, а потім наповнити. Скільки років будем будувати її — не знаю, але наповнювати будемо точно не менше 5 років».
Натомість Віктор Свідерський має декілька порад для тих, чиї землі таки постраждали від великої води:
«Я їжджу по всій країні і помічаю, що зараз фермерське господарство дуже добре розвивається в центрі і на заході України. Тому, я б радив першочергово фермерам переїхати, знайти землі біля озер чи річок, або в тих місцях, де можна зробити промислові свердловини і тою водою поливати землю».
За даними Мінагрополітики збитки меліоративної системи через підрив російськими військами Каховської ГЕС сягнули понад 150 мільярдів гривень.
Валерія Паненко для Громадського радіо
У ніч на 6 червня російські окупанти підірвали греблю Каховської ГЕС. Внаслідок підриву машинної зали зсередини Каховську ГЕС зруйновано. Станція відновленню не підлягає.
У розвідці зазначили, що окупанти двічі мінували Каховську ГЕС перед тим, як її підірвати 6 червня.
В «Укргідроенерго» повідомили, що відбудова Каховської ГЕС коштуватиме до 1 мільярда доларів і триватиме 5 років, якщо працювати 24/7.
Унаслідок підриву Каховської ГЕС знищено машинний зал, у якому було 450 тонн технічного мазуту. 150 тонн мазуту одразу потрапили у річку Дніпро. Україна порушила справу за статтею про екоцид через підрив Каховської ГЕС. Водночас зросла мінна небезпека.
Через затоплення зоопарку «Казкова діброва» у Новій Каховці загинули майже 300 тварин. Зоолог Михайло Русін в ефірі Громадського радіо сказав, що, якщо затопить Олешківські піски, то зникнуть мишівки степові, які жили лише там.
Заступниця міністра оборони Ганна Маляр висловила думку, що росіяни підірвали греблю Каховської ГЕС, зокрема, щоб інформаційно перемістити акценти з поразки на Бахмутському напрямку.
Унаслідок підриву Каховської ГЕС російські окупанти підтопили й свої позиції , після чого їм довелося відходити, зазначив військовий експерт Олексій Гетьман в ефірі ГР.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS