Фото: Маргарита Дніпровська
Діагноз «коронавірусна хвороба» поставили вже понад трьом тисячам мешканців Донеччини. Ще стільки ж здали ПЛР-тести й наразі чекають на їхні результати. Державні лабораторії регіону не встигають впоратися з такою кількістю досліджень, тому частину проб перевіряють у сусідніх областях. Аби скоротити багатотижневі черги в Торецьку та Краматорську відкрили ще дві ПЛР-лабораторії.
Зосереджений погляд та відточені рухи — бактеріологи торецької лабораторії готують проби для перевірки ПЛР-досліджень. Ця процедура відбувається у спеціальному приміщенні, куди сторонніх не пускають. За роботою спеціалістів у захисних костюмах спостерігаємо через скло.
За день тут поки що встигають опрацювати до 30 ПЛР-зразків. Для порівняння, в Маріуполі за добу в середньому роблять 150 таких досліджень, а в Слов’янську їхня кількість перевищує 200. Завідувач нової ПЛР-лабораторії Торецька Юрій Хренов розповідає: його команда ще звикає до нового обладнання.
«Якщо працювати у спокійному режимі, то за добу можна здійснити до 30 досліджень. Але оскільки хворих та людей з підозрою на коронавірус значно більше, то вірогідно в нас дійде до 70-80 тестів на день», — каже посадовець.
Наразі ПЛР-дослідженнями в лабораторії Торецька займаються двоє спеціалістів. Тести опрацьовують з понеділка по п’ятницю. Робочий тиждень починається напружено: треба перевірити зразки, які надійшли за вихідні. Дещо доводиться робити вручну.
Зокрема, поки що тут чекають на автоматичну станцію підготовки проб. Така є у слов’янській лабораторії, це дозволяє збільшити кількість опрацьованих тестів утричі, а то і вчетверо. Саме з етапу пробопідготовки починається робота з ПЛР-зразками.
Якщо виконувати це самотужки, процес суттєво сповільнюється. Водночас це дозволяє краще вдатися у тонкощі роботи, впевнені колеги торецьких фахівців зі Слов’янська, говорить завідувачка лабораторії Донецького обласного центру СНІД Ірина Ош:
«Чому починається все з роботи руками? Співробітники мають вміти працювати без будь-якого апарата. Апарат зламався, а необхідність в аналізах залишається».
Окрім спеціальної станції, в лабораторію закупили все базове обладнання, необхідне для старту роботи. На нього чекали кілька місяців, говорить Юрій Хренов.
«У червні ми отримали 1 мільйон 375 тисяч гривень на придбання апаратури для лабораторії полімеразно-ланцюгової реакції», — говорить Юрій Хренов.
Замовляла обладнання торецька лабораторія, а розраховувався за неї обласний лабораторний центр. Гроші на це спрямували з обласної субвенції.
Лабораторію облаштували в будівлі міського відділу головного управління санепідслужби в Донецькій області. Там з 2016 року роблять ІФА-дослідження зразків інших хвороб. Щоб навчитися працювати ще й з ПЛР-зразками, спеціалісти пройшли підготовку, розповів головний санлікар Донеччини Василь Гончаренко:
«Було навчання з фахівцями ВООЗ. 10 наших фахівців з Торецька, Костянтинівки, Допропілля, Краматорська пройшли курс».
«Нам довелося терміново робити нове приміщення для лабораторії імуноферментного аналізу та звільняти приміщення під ПЛР-лабораторію. Ми десь за місяць з цією роботою впоралися. Таким чином у нас з’явилися два абсолютно нових, добре підготованих приміщення, добре навчений персонал із досвідом роботи. Тож наразі ми спокійно працюємо на двох лабораторіях», — зазначає Юрій Хренов.
За кілька днів до колективу має долучитися ще один спеціаліст. А до кінця року працівників буде вже четверо. Це дозволить рівномірно розподілити навантаження й працювати у 2 зміни.
Читайте також: У Маріуполі результати ПЛР-тестів чекають до 8 днів через перевантажену лабораторію
Маргарита Днєпровська, Торецьк, Громадське радіо
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
0