Барвники, консерванти і смакові добавки: на що зважати, купуючи їжу

Яких харчових добавок краще уникати та на що слід звертати увагу, купуючи їжу? Про це говоримо з представницею експертно-аналітичного відділу Центру експертиз «Тест» Ніною Кільдій.

Якщо харчова добавка входить у перелік дозволених, її вживати можна

Є перелік дозволених харчових добавок як в Україні, так і в ЄС — і там, і там він немалий. Якщо виробник використовує якусь добавку з переліку дозволеного у відповідній кількості, значить вона не чинить негативного впливу на здоров’я. З іншого боку, ми розуміємо, що якщо в продукті багато різних харчових добавок, то там мало справжньої сировини і користі від такого продукту буде найменше.

Харчові добавки дуже різні. Наприклад, крохмаль, із якого вдома варять кисіль – це теж харчова добавка, вона має відповідний індекс Е. Але називати її шкідливою не можна.

На початку переліку харчових добавок стоїть той інгредієнт, якого найбільше

Тобто, якщо ви бачити, що м’ясо на першому місці, то можна сподіватися, що його там найбільше. Якщо м’ясо стоїть у самому кінці, наприклад, як у приправах, то його там найменше.

Запакована продукція — в пріоритеті

Якщо є можливість, варто купувати запаковану продукцію, там принаймні можна почитати склад із переліком харчових добавок.

Яких добавок краще уникати?

Це, в першу чергу, синтетичні барвники. Є шість барвників, які можуть викликати гіперактивність у дітей, і виробник зобов’язаний вказувати відповідну інформацію. Це барвники 102, 104, 109, 122, 124 і 129.

Крім того, бажано уникати консервантів. Є продукти, які не можна виготовити без них: наприклад, рибні філе в різних заливках, червону ікру, значну частину безалкогольних напоїв. Якщо є можливість обирати, краще купувати без консервантів — виробник про це на упаковці вказує дуже чітко і яскраво.

Варто також уникати підсилювачу смаку – глутамату натрію. Правда, його останнім часом додають у таку кількість продуктів харчування, що його дуже важко уникати. Але треба пам’ятати, що всі ці вироби «зі смаком курки», «зі смаком грибів» тощо наповнені цим підсилювачем смаку і в декількох позиціях.

Чому овочі варто ретельно мити або чистити?

Овочі і фрукти можуть  обробляти поверхневими консервантами. Також можуть використовувати спеціальні речовини, як прискорюють дозрівання. Проблема цих поверхневих консервантів чи прискорювачів дозрівання в тому, що вони не відчуваються на смак. Плюс в овочах і фруктах є проблема, яка більша, ніж самі харчові добавки, — це нітрати і пестициди та інші речовини, якими обробляють овочі.

Потрібно дуже ретельно мити всі овочі і фрукти, які ви купуєте. Якщо специфіка плоду дозволяє – не варто вживати шкірку. Таким чином можна уникнути вживання компонентів, якими обробляють продукти, щоб вони не так швидко псувалися. Наприклад, таким чином ви не з’їсте віск, яким обробляють яблука, або уникнете вживання нітратів, якщо почистите огірок.

Хробаки не свідчать про безпечність продукту

У нас гуляє дуже багато міфів, що наявність хробаків свідчить, що це домашній продукт, не ГМО. Але хто сказав, що яблуко з хробаками корисне? Якщо овоч чи фрукт вражений шкідниками і почав гнисти, можливо, це ознака натуральності, але це вже зіпсований продукт. Не повинно бути ні хробаків, ні консервантів, ні пестицидів, ні ГМО. Це нам має гарантувати Держпродспоживслужба, якщо на продукті немає відповідного позначення.

Улюблені солодощі наповнені барвниками?

Якщо говорити про справжній шоколад, то там немає компонентів, яких варто уникати. Але якщо це батончик із різними начинками, тим більше шоколадні цукерки, то там перелік харчових добавок буде набагато довший. Чим екзотичніший смак наповнювача, тим більше там ароматизаторів і барвників.

У яких продуктах точно не зустрінеш харчових добавок?

Харчових добавок немає в борошні, крупах. Мало проблем із горілкою та дитячим харчуванням. Для маленьких дітей до трьох років в Україні є окремий закон, і в продукцію для таких дітей заборонено додавати консерванти, ароматизатори, синтетичні барвники тощо.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі. 

Recent Posts

Антон Мачула: Журналіст, який став пресофіцером Сил оборони України

Антон Мачула у 2015 році, після університету, працював у Дніпрі на двох телеканалах — 51… Read More

25.07.2024

24 області і… «Вони надовго, але не назавжди». Галерист Кирилл Соловйов

Понад 480 тисяч творів мистецтва росіяни вивезли з України за час повномасштабного вторгнення. Це —… Read More

25.07.2024

Бакототерапія: військові та художники відновлюються природою та мистецтвом

На Хмельниччині поблизу з Дністром влаштовують безоплатний відпочинок для військовослужбовців і ветеранів російсько-української війни та… Read More

24.07.2024

Полон. «Пам'ятай і роби». Історія Юлії

На одній з безстрокових акцій нагадування про необхідність звільнення в російського полону захисників Маріуполя, я… Read More

14.07.2024

На фронті багато неприємних звуків, а скрипка дарує приємні — військовий-скрипаль Мойсей Бондаренко

Скрипаль Мойсей Бондаренко, колишній бойовий медик, наразі служить у 59 Окремій мотопіхотній бригаді ім. Якова… Read More

10.07.2024

24 області і… «Ніби пам’ять повертається». Наріман Джелял

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, громадянський журналіст Наріман Джелял повернувся в Україну в межах червневого… Read More

08.07.2024