У День захисту дітей говоримо про правосуддя, дружнє до дитини, ювенальну пробацію та цікаві проекти, якими опікується Міжвідомча координаційна ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх. Про все це розповідає Соломія Старосольська, кандидатка юридичних наук, радниця голови Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх
Ми почали з цікавого механізму: запустили детальний аналіз усього, що було зроблено протягом останніх трьох років у регіонах у сфері захисту дітей: які програми проводилися, як вони функціонують, яка взаємодія. Коли ми зібрали всю цю інформацію, то звели її і створили банк даних про політики, програми та проекти, які реалізуються в Україні в сфері захисту дітей.
Виявилося, що новим фахівцям, які приходять на роботу, інколи потрібно застосувати якусь програму, відправити дитину на освітній тренінг, а вони не знають, куди. Вони мають можливість зайти в банк, подивитися, що реалізується в їхній області, яка громадська організація і що запустила, зв’язатися з нею та правильно підібрати для дитини відповідну програму.
Думаю, всі пам’ятають про проект Lingva.Skills, який реалізовувався нашим міністерством. У нас тоді виникла ідея, що ми дуже хочемо навчати дітей, які не мають можливості навчатися англійської мови. З іншого боку, є діти, які хочуть вивчати англійську мову, бо це їхнє майбутнє, є діти, які є правопорушниками. Ми запустили для них пілотний проект «Вивчай англійську мову – відкривай нові можливості для себе». На запит Мін’юсту одразу відгукнувся приватний бізнес, школи, Agriteam Canada. Ми запустили проект, який настільки об’єднав дітей, що особисто для мене це було велике задоволення. Коли в перший день англомовного табору всі були досить негативно налаштовані, а в останній ти бачиш їхні відкриті очі і як вони здружилися – це, напевно, найбільше задоволення.
За останні п’ять років ми мали можливість розробити Національну стратегію в сфері реформування правосуддя для дітей. Це акт, який був побудований на основі семирічного аналізу досвіду роботи суддів, прокурорів, слідчих, поліцейських, соціальних працівників. Ми детально проаналізували всі нюанси негативних моментів у їхній роботі, чого їм не вистачає для роботи. Ми вивели документ, який підтримав уряд і 18 грудня він був проголосований. Сьогодні працюємо над планом заходів і маємо надію, що вже в червні він буде підтриманий і проголосований, а ми рухатимемось у напрямку реальної реформи, яка дасть результати.
Серед наших досягнень також запуск пілотного проекту програми відновлення для неповнолітніх, які вчинили кримінальні правопорушення, прийняття підзаконних нормативно-правових актів, що врегульовують питання пробації щодо неповнолітніх та пенітенціарної пробації.
Це система органів, які повинні працювати в сфері захисту прав дітей. Це правосуддя, яке відбувається з моменту будь-якої ситуації, що пов’язана з вчиненням адміністративного чи кримінального правопорушення, до моменту, коли дитина повністю виходить із сфери судочинства. Ми говоримо про правосуддя, яке здійснюється системою органів: поліція, пробація, соціальні працівники, психологи, медіатори, суд, наші адвокати. Це комплексна система, яка повинна працювати з дитиною, що ввійшла в відповідне середовище. Правосуддя, дружнє до дитини, передбачає створення належних умов для профілактики вчинення правопорушень дітьми, воно спрямовується на забезпечення належних умов та захист прав і інтересів дітей, які є потерпілими та свідками вчинення злочину. Перш за все, воно повинно спрямовуватися на ресоціалізацію дітей, які вже вчинили кримінальне правопорушення.
Пробація – це досить новий в Україні інститут, він був запущений на досить високому рівні саме в 2016 році. Це інститут, який займається і дорослими, і неповнолітніми. Але є сектори ювенальної пробації, які були відкриті завдяки нашим донорам Agriteam Canada. Це близько 14 центрів по Україні, які займаються виключно дітьми-правопорушниками, до яких застосовані такі покарання як громадські роботи, виправні роботи, штрафи й т.д. – все, що не пов’язано з ув’язненням.
Пробація – це новітній інститут, який передбачає, що дитина, яка ввійшла в кримінальне середовище, до якої суд застосував покарання, не ув’язнюється, її не ставлять в умови тримання під вартою, не обмежують свободу пересування. Але вона повинна виконувати певні зобов’язання, виконання яких і контролюють наші органи пробації.
Я думаю, це той альтернативний інститут, який би мав функціонувати максимально, щоб діти, які мають схильність до вчинення злочину, не потрапляли в місця позбавлення волі. На сьогоднішній день в Україні лише 124 дитини перебувають в ув’язненні, тобто до них застосоване позбавлення волі. Ми можемо говорити про те, що це кардинальний спад рівня тяжких або особливо тяжких злочинів в дитячому середовищі.
З прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу в 2012 році ми бачимо різке зниження злочинності серед неповнолітніх. Спад рівня злочинності серед неповнолітніх за ці роки – це близько 67%.
Для цього пілотного проекту взяли досвід Грузії. Тому ми одразу знали, яких проблем нам в Україні потрібно уникнути, підлаштували відповідний досвід під наше законодавство й розробили цю програму. Вона передбачає, що дитина, яка вчиняє злочин невеликої і середньої тяжкості, яка щиро кається, визнає, що вчинила правопорушення, і яка справді примирюється з потерпілим, виводиться з системи кримінального середовища й до неї застосовуються заходи так званого соціального виправлення.
Наприклад, дитина, яка вчинила крадіжку. В нас була ситуація, коли хлопчик викрав квіти з квіткового магазину, щоб подарувати дівчині. На сьогоднішній день це кримінально каране діяння, а відповідна стаття застосовується у тому випадку, якщо вартість викраденого більша 192 грн. Квіти – 500 грн. Якщо проаналізувати санкції статей, може бути застосоване позбавлення волі до трьох років. Чи справедливо це в такій ситуації щодо дитини, яка через, можливо, почуття, юнацьке захоплення вчиняє такі дії? Мабуть, що ні. А таких випадків в Україні безліч. Із 6,5 тисяч випадків вчинення дітьми кримінальних правопорушень приблизно 4 тисячі – крадіжки. Такі злочини часто вчиняються через вплив сторонніх осіб, коли в дитини відсутня можливість купити щось, а на роботу її не беруть. Це якесь внутрішнє бажання, яке спонукає до таких дій. І застосовувати до дитини таку міру покарання як позбавлення волі, мабуть, не є справедливим. Для цього і передбачена програма відновлення, яка дає дитині зрозуміти, що вона вчинила невірно, та дає можливість потерпілому, а це дуже важливо, зрозуміти дитину, її вчинок, спонукати дитину до подальшого виправлення.
Сьогодні нам потрібно звернути максимальну увагу на виховання дітей, тому що це наше майбутнє, а не на їхню ізоляцію. Коли ми ізолюємо дітей та вводимо в криміногенне середовище, фактично руйнуємо їхню долю, бо вони будуть оточені тими, хто це робить свідомо як професійну діяльність.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.