Бійці, які були на фронті та пройшли через випробування війни, повернувшись до цивільного життя, започаткували власний бізнес. Троє ветеранів АТО/ОСС із Миколаєва розповіли, як втілювали свої ідеї у життя, де шукали фінансування та які складнощі пережили під час створення власної справи.
Андрій Онопрієнко давно вирощував кактуси — це було його захопленням. Та повернувшись з АТО вирішив зробити це власною справою. Андрій служив у добровольчому батальйоні спеціального призначення «Січ». Аби отримати фінанси для запуску власної справи, чоловік долучився до обласної програми, яка підтримує відкриття власної справи для ветеранів АТО.
На ці кошти Андрій збудував теплицю у 150 квадратних метрів. За весь час ветеран виростив у себе дома близько 2 тисяч кактусів. В асортименті — триста видів цієї рослини. Андрій каже — кактуси не примхливі у догляді рослини, головна умова — у приміщенні постійно має бути тепло.
«Я коли повернувся, то працював інженером-конструктором в одній із місцевих фірм. По ходу справи, почав думати як розвиватись далі. Я давно займаюся кактусами і була ідея бізнес створити. У мене був друг, який мав кілька квіткових магазинів. Я спробував туди кактуси носити. Воно не всюди йшло і гроші були невеликі. Але зв’явилась сама ідея, що можна робити з цього бізнес», — каже Андрій.
Основні замовлення Андрій отримує від українців, але свою продукцію також відправляє й за кордон: до Іспанії, Туреччини, Кореї, Болгарії. Всесвітня пандемія відобразилась і на бізнесі Андрія.
«Закордонних замовлень стало менше, тому став думати як би у магазинах побільше продавати. Влітку — це в основному закордонні замовлення, а тут все відрізало і треба було думати як і що робити. Я пробував продавати через eBay (сайт продажу товарів від різних виробників, який належить американській фірмі — ред.), але якісь проблеми з інтернетом та мене блокували декілька разів там. Вони не пояснюють чому. Хоча там можна непогано, в принципі, продавати», — зазначає кактусист.
У майбутньому чоловік планує збільшити теплицю та поступову добудовує її всередині.
Олексій Губський у 2015 році пішов добровольцем на фронт. Проходив службу в добровольчому батальйоні «Карпатська Січ» у складі 93-ї окремої механізованої бригади. У 2017 році Олексій повернувся у цивільне життя, а вже у квітні 2019 року разом із дружиною Мариною відкрив власне кафе — «Veteran point». Кафе є частиною великого об’єднання ветеранської спільноти власників різного бізнесу «Veteranо Group» (засновник Леонід Остальцев — ред). Фішкою закладу є те, що для ветеранів тут є програма знижок, а частина меню — страви польової кухні. Сам заклад оформлений у відповідному стилі.
«Зрештою, це була не тільки моя ідея, але й моєї дружини. Коли я був на фронті, то моя дружина займалась в групах психологічної підтримки для дружин учасників АТО. І там вона познайомилась з тими, хто відкривав свій бізнес після фронту: Леонідом Остальцевим та Володимиром Шевченко. Вони показали свій приклад. Згодом дружина про це розповіла мені. Ми почали думати над форматом закладу, то зрозуміли, що хочемо не піццерію або кав’ярню, а саме кафе. Але спочатку у нас була невелика кав’ярня як старт бізнесу», — розповів Олексій.
Марина Губська згадує, що коли Олексій пішов на фронт, вона була на п’ятому місяці вагітності, тому відкриття кафе стало для неї також новою справою. Подружжя відкрило заклад на власні заощадження. Однією із концепцій кафе стало створення позитивного іміджу ветерана АТО. Основні відвідувачі — це побратими, волонтери та переселенці. А щодо трендів у ресторанному бізнесі, Марина зазначає, що головне слухати себе.
«Дуже класно, коли приходить багато гостей, які згодом стають нашими друзями. Й вони кажуть, що у нас прикольна атмосфера. Що коли приходиш сюди, вона тебе поглинає і ти розслабляєшся. Це насправді приємно чути. І я думаю: ну все, якась ціль досягнута. Те, що у нас якось такого пафосу, наприклад у нас немає кальяну. Я вважаю, що це стереотип, типу якщо приходиш у кафе, а там немає кальяну, то це якийсь недозаклад. Треба слухати себе, чим би ти не займався. Відчувати хто ти та для чого це робиш», — каже дружина ветерана АТО.
Крім того, подружжя час від часу займається й волонтерством, передають щось бійцям на передову. Олексій зазначає, що підтримка ветеранського бізнесу з боку держави є доволі слабкою.
«У нас держава взагалі якось не підтримує людей, які хочуть відкрити власний бізнес. Не кажучи вже про якусь суттєву допомогу. Складається таке враження, що спочатку людям дозволяють відкрити свою справу, а потім думають як би її закопати. Дуже важко, особливо на це вплинула пандемія. Усі нововведення нашої держави: вони хороші за задумом, але реалізовуються непродумано та непрофесійно», — підкреслив ветеран АТО.
У майбутньому подружжя хоче розширитись, але кажуть, що спочатку треба пережити наслідки карантину.
У 2017 році миколаївець Сергій Теслюк разом із дружинною Ганною відкрили власну ветеринарну клініку «Велес». Свою службу Сергій проходив у лавах Національної гвардії. Спочатку про відкриття клініки мріяла саме дружина ветерана, згодом це стала сімейна справа. Аби допомагати дружині під час операцій, чоловік залишив свою попередню роботу та вивчився на ветеринара.
«Я обрав для себе таке направлення як анестезіологія. Мені треба було допомагати дружині під час операцій. Вивчився у ветеринарному коледжі, потім відвідував різні конгреси, конференції, семінари та читав книжки», — говорить чоловік.
Подружжя вкладало в клініку власні кошти. За словами Сергія, пандемія особливо не торкнулась роботи ветклініки, тому що закон дозволяв працювати закладу й під час карантину. Щоб розпочати власний бізнес, окрім капіталу, потрібні й ідеї.
«У кожного в голові є десятки ідей. Але всі жаліються, що не вистачає стартового капіталу. Мовляв був би стартовий капітал, то ми би продавали те і робили б це. І навіть якщо б зв’явився капітал, то свою б справу почав би один із тисячі. Якщо є якась реальна ідея, то треба просто починати щось робити», — каже Сергій.
Із 2018 року на Миколаївщині діє обласна програма з підтримки учасників АТО/ОСС у відкритті власної справи. Ветерани можуть отримати одноразову допомогу — 50 тисяч гривень. Понад 40 ветеранів змогли отримати ці кошти. Ініціатором програми є громадська організація «Асоціація учасників та інвалідів АТО». Реалізацію програми підтримує й обласна влада. Голова організації Ілля Шполянський каже, що у минулому році із процедурних проблем коштів область не виділила. Також громадський активіст розповідає, що в країнах, які беруть участь у масових збройних конфліктах , наприклад, США або Ізраїль, багато уваги приділяють реінтеграції військових у мирне життя. Зокрема у підтримці відкриття власної справи. За його словами таким чином ветерани стають менш залежними від держави.
«Ми очікуємо, що в цьому році це буде 30 таких проєктів, які будуть підтримані на рівні міста та області. Зазвичай — це сількогосподарські виробництва, невеликі підприємства, сфера надання послуг, тощо. Це нормально, коли хтось не може потягнути власними силами. Більше 50% проєктів – успішні кейси і це насправді досить високий показник. 50 тис грн — з однієї сторони маленька сума щоб відкрити власну справу, а з іншого добре, що є. У нас є виробництво побутових конструкцій, до десяти будівельних бригад, близько двох десятків пасічників, різні проєктанти. Різні бізнесмоделі, які реалізовують ветерани АТО. Я впевнений, що ця програма буде розвиватись. Подібне вже втілюють й інші регіони України», — резюмував Ілля Шполянський.
Також голова ветеранської спільноти каже, що наразі організація веде переговори із різними закордонними донорами. Це Канадський фонд місцевих ініціатив та USAID (Агентство США з міжнародного розвитку — ред.), який підтримує розвиток бізнесу ветеранів у селі. Розпочати активну інформаційну компанію громадська організація планує з березня.
Юлія Винник, Громадське радіо, Миколаїв
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS