Ігор Котелянець
Наталія Каплан
Хто і навіщо створив на Європейській площі «російське СІЗО» для кримських політв’язнів?
Автор
Як в Україні працює мистецтво заради свободи? У центрі Києва з’явилося ціле «СІЗО» для кримських політв’язнів Кремля. Що це за мистецький проєкт? Про це поговорили у черговому випуску програми «Звільніть наших рідних».
Орієнтовний час читання: 4 хв
Ініціаторами акції стали художник Давід Кухалашвілі та координаторка КримSOS Міла Шевченко.
КримSOS — громадська ініціатива, створена 27 лютого 2014 року як Facebook-сторінка, для оперативного та об’єктивного висвітлення подій, які відбуваються в Криму у зв’язку з його окупацією Росією. Згодом організація почала займатися питаннями надання допомоги переселенцям, політв’язням й іншим громадянам України, які потерпають від окупації. КримSOS проводить регулярні пікети під посольством Росії, під час яких нагадує про жертв.
Ігор Котелянець: У підземці на Європейській площі в Києві з’явилося ціле «російське СІЗО». Принаймні виглядає це так. ЗМІ почали дуже активно розповсюджувати цю інформацію. Але так і не зрозуміли для чого ця акція. Розкажіть чому у центрі столиці з’явилося «російське СІЗО» для кримських політв’язнів?
Міла Шевченко: Ви всі знаєте, що майже за сім років окупації Криму Російська Федерація переслідує жителів півострову – громадян України. Про це ми дуже багато говоримо у ЗМІ, на круглих столах, на комітетах, про це говорять на різних владних засіданнях. Але пересічному українцю дуже важко сприймати цю інформацію через такі стандартні інформаційні потоки.
Ми дуже давно хотіли донести цю інформацію до киян якимось незвичним способом. Торік грузинська платформа Artif, яка займається тим, що зводить правозахисників і художників, запросила нас брати участь у своєму кемпі, де ми познайомилися з Давідом. Я розповіла про цю ідею, Давід вирішив допомогти нам її втілити.
Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті
Ігор Котелянець: Давіде, чому ви вирішили приєднатися до цієї ініціативи?
Давід Кухалашвілі: Ця ситуація до мене дуже близька: 20% моєї країни теж окуповано, там теж є тюрми, там теж арештовують мирних мешканців. Тому я скористався шансом зробити такий артоб’єкт.
Ігор Котелянець: Як буде означено, що цей артоб’єкт саме про кримських політв’язнів?
Міла Шевченко: Ми присвячуємо цей об’єкт конкретно кримських ув’язненим. Про кожного з них у нас на сайті є досить детальна інформація. Ми пишемо про те, за що людина ув’язнена, про родину, дітей. Усю цю інформацію ми будемо доносити через цей артоб’єкт.
Це буде просто QR-код, відсканувавши який, людина зайде на сторіночку, де буде дуже детальна інформація. І навіть вийшовши з переходу, відсканувавши цей QR-код, людина продовжить брати участь у звільненні кримських політв’язнів. Наприклад, натиснувши кнопку «Підтримати».
Ігор Котелянець: Тобто мета цієї акції – підвищити рівень знання проукраїнських політв’язнів? І як ви гадаєте, чому українцям потрібно звертати уваги на проблему політичних переслідувань на окупованих територіях?
Міла Шевченко: Ми точно знаємо, що політичні переслідування на окупованих територіях не закінчуються. Ми точно знаємо, що Росія робить все більше і більше залякувань в Криму. Чим більше людей буде про це знати, серйозніше до цього ставитися, тим легше нам буде цю інформацію використовувати. Навіть для деокупації Криму, а не просто для звільнення політв’язнів.
Ігор Котелянець: Такий незвичний формат або спосіб розворушити цю тему вашою організацією здійснюється вперше?
Міла Шевченко: Ми не вперше звертаємося до мистецтва. На кожній нашій акції під російським посольством ми робимо невеличкий перформанс: це і театральне дійсно, і якісь малюнки, і навіть невеличкі циркові вистави.
Також ми видали щоденник Сервера Мустафаєва, який написаний у місцях несвободи. (Сервер Мустафаєв – кримський політв’язень, правозахисник і активіст, який вже три роки утримується в ув’язненні – ред.). Він написав щоденник, який має назву «Жизнь в камере под камерой», де дуже детально описав побут і умови ув’язнення. Ми видали цей щоденник, його можна прочитати на нашому сайті. Також ми зняли художній фільм про Мустафу Джемілєва.
Ми дуже часто звертаємося до художніх засобів для того, щоб донести інформацію про політв’язнів Кремля до суспільства.
Ігор Котелянець: Давіде, чи доводилося вам реалізовувати подібні акції в Грузії?
Давід Кухалашвілі: У Грузії заборонено на вулицях робити політичні акції. Я дуже радий, що в Києві з цим дещо вільніше.
Ігор Котелянець: Як часто ви буваєте в Україні? Де дізналися про тему українських політв’язнів у Криму? Тут чи у себе в Грузії?
Давід Кухалашвілі: Я перший раз у Києві. У Грузії всі добре знають про Донбас і Крим.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.
Видання цього матеріалу стало можливим завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії в рамках проєкту «Звільніть наших рідних», який виконує Громадське радіо. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору (авторці, авторам чи авторкам), можуть не збігатися з офіційною позицією Уряду Великої Британії.
This publication was funded by the UK government as part of the project Release our relatives, implemented by Hromadske radio. The views expressed in this publication are those of the author(s) and may not coincide with the official position of the UK government.
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
