Верховна Рада затвердила гасло «Слава Україні!» як офіційне привітання в українській армії. Історик Юрій Юзич дослідив тему і розповів в прямому ефірі Громадського радіо, коли і де виникло це гасло.
— Вперше гасло фіксується на зламі XIX і XX століть у Харкові. Микола Левитський, видатний український організатор кооперативного руху, якого називали «артільним батьком», їхав в гості до родини свого друга і не міг знайти вулиці. Дивиться: іде чоловік і насвистує «Ще не вмерла Україна». Микола Левитський вітається до нього «Слава Україні», а цей студент відповідає «По всій землі слава!». Як виявилося, цей студент теж не знав в обличчя цього чоловіка, але зрозумів, що він шукає дорогу і допоміг.
В якому середовищі це відбувається? З одного боку, Левитський — організатор української кооперації, а з іншого боку, середовище харківської студентської громади, яка оформилася у 1998 році, на базі цієї громади якраз була створена перша українська політична партія під російською окупацією. Ця партія називалась Революційна українська партія. Вона відома ще тим, що перша політична програма, яка була опублікована, це книжка, брошурка Миколи Міхновського «Самостійна Україна».
Я думаю, що «Слава Україні» — це гасло Української революції. Коли створилася партія і далі в процесі революції, коли розвивалися революційні події, це гасло синхронно використовувалося і популяризувалося.
— Олександр Коваленко, який залишив спогад про історію з вітанням, наголошує на тому, що це гасло розумілося в змісті того, що співали у першому рядку гімну («Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля» — ред.).
— У Харкові склалася така ситуація, що туди переїхав Дмитро Антонович, син дослідника Володимира Антоновича. Він туди свідомо стягував невелику групу людей. Саме він запросив Миколу Міхновського, який сам родом з Київщини. По суті Дмитро Антонович був ключовою людиною, яка змодерувала навколо себе групу, котра створила харківську студентську громаду. На базі цієї громади була створена партія.
— Політизуватися воно почало одразу, бо будь-яка політика викликає антиполітику. Під час першої російсько-української війни, яка почалася наприкінці 1917 — на початку 1918 року, українські вояки, які йшли в атаку, використовували «Слава Україні». Ймовірно, протилежна сторона вже тоді розуміла, що є така асоціація і поборювала це гасло. Далі — пропагандистські штампи, міфи.
— Серед українців того періоду слово «слава» було дуже популярним. Вигукувалося дуже багато фраз «Слава Центральній Раді!», «Слава українському війську!» тощо. В цьому ряду було і «Слава Україні!». У 1917 — 1918 роках ця фраза була вітанням лише в певному середовищі. Серед народу це була реакція на позитивні емоції. Якщо хтось щось говорив, він міг закінчити виступ «Слава Україні!», і всі відповідали «Слава! Слава! Слава!» або повторювали «Слава Україні!». Поступово це гасло стало більш уживаним, ніж інші.
— Є наказ командувача армії Української Народної Республіки Михайла Омеляновича-Павленка після однієї з найбільших перемог української армії у боротьбі з більшовиками навесні 20-го року, коли було захоплене місто Вознесенськ (тепер Миколаївська область), який починався «Слава Україні!», а останнім пунктом вводилося, що на всі привітання козаки армії УНР відповідають «Слава Україні!».
Чорні запорожці йшли в атаку, вигукуючи «Слава Україні!».
— Я не зафіксував в періодиці чи в спогадах використання до 1941 року. Я думаю, що це було ініціативою Бандери або когось з його друзів. «Слава Україні!» було, але не завжди вітанням.
У 20-х роках поширений культ героїв. Був такий письменник Олекса Горбач. Я думаю, що це він міг якось проадвокатувати цю справу. Але це треба досліджувати. Саме формулювання «Героям Слава!» зустрічається не як відповідь, а просто як гасло в його публіцистиці і під його творами.
— Все дуже просто. Радянська пропаганда брала різні речі. Якщо було щось найменше, що можна було потрактувати як подібне, вони цей зміст подавали. Українська традиція використання гасла «Слава Україні!» немає нічого спільного з німецькою, бо Гітлер ще навіть не народився, коли воно використовувалося.
Розмову з істориком слухайте у доданому звуковому файлі.