Корови пасуться, діти гуляють: як живе Херсонщина після викидів на «Кримському титані»?

Корови пасуться, діти гуляють: як живе Херсонщина після викидів на «Кримському титані»?

Чи є підстави стверджувати, що викиди спричинили екологічну катастрофу? Позиції представника МінТОТ та директорки Центру екологічного консалтингу та аудиту

Перший заступник Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Юсуф Курукчі 7 вересня відвідав контрольно-пропускні пункти Чаплинка та Каланчак та зустрівся з представниками органів місцевого самоврядування населених пунктів поблизу адміністративного кордону з окупованим Кримом. Про поїздку він розповів у прямому ефірі Громадського радіо. Спілкувалася ведуча Наталя Соколенко.

Яка нині екологічна ситуація на адмінікордоні, на Херсонщині та в окупованому Криму?

— Я можу впевнено говорити про те, що екологічна ситуація на адміністративному кордоні під ретельним моніторингом відповідних служб. Говорити про те, що є якась серйозна для мешканців Херсонської області, немає причин. Ми були присутні на Каланчаку, на Чаплинці, ми були в безпосередній близькості до водойм, які технологічно використовуються титановим виробництвом. Ми можемо впевнено говорити, що повітря було чистим.

Перший заступник Міністра МТОТ Ю.Куркчі та Прокурор АРК Г.Мамедов перебувають на Херсонщині/Фото з історінки МінТОТ у Twitter

7 вересня були звернення громадян по медичну допомогу у зв’язку саме з цими обставинами?

— Я можу говорити про громадян, які перетинали пункти перетину, я спілкувався з екіпажами швидкої допомоги, які там розташовані з 6 вересня. За цей день були звернення і були скарги на дискомфорт, ідеться про слизові оболонки та дихальні шляхи. Але 7 вересня сталося таке диво, що окупаційна сторона заборонила перетин адмінкордону у цих пунктах перетину. Тоді і перед тим працював тільки один контрольно-пропускний пункт — Чонгар. Люди, які планували подорожі, повинні були добиратися до Чонгара і перетинати цю адміністративну межу з окупованим Кримом там. Ми зустріли 7 вересня тільки одну автівку, яка перевозила хвору людину з окупованого Криму. Ми поспілкувалися з цими людьми. Вони сказали, що окупаційна сторона дійсно не пропускає ані людей, ані автівки.

Фактично ситуація на всіх об’єктах не є причиною екологічного лиха. Ситуація свідчить про те, що різного роду прояви порушень екологічних норм близько з небезпечними виробництвами завжди існують. Люди, які там живуть, про це знають. Як говорить керівництво, вони до цього звикли.

Ми бачили, як на випасі були корови місцевих мешканців, як діти у звичайному режимі граються і гуляють вулицею. На нашій території всі ці події ніяким чином не порушують звичайного стану речей

Аудіоверсію розмови слухайте у доданому звуковому файлі

Директорка Центру екологічного консалтингу та аудиту Оксана Волоско-Демків у розмові з ведучою Громадського радіо Наталею Соколенко пояснила, чому вважає ситуацію на Херсонщині небезпечною, та розповіла, якою, на її думку, повинна бути реакція українських служб та міністерств.

Яка ваша оцінка, як еколога, того, що відбулося у Криму?

— Необхідно зрозуміти, що дане виробництво — хімічне виробництво, яке містить загрози і небезпеки, пов’язані з сірчаною кислотою, яка використовується у значних кількостях у виробництві. Вона присутня і у викидах в повітря, і в скидах у воду, вона присутня і у підвалах, їх там накопичено близько 2 мільйонів тонн. Оскільки цей завод у безпосередній близькості до затоки Сиваш, це загроза морській екосистемі, загроза через повітря, через кислотні дощі, які очікуються на даній території, це загроза для рослин і для економічної діяльності даного регіону. З іншого боку, це загроза і для людського життя і здоров’я, зокрема для тих людей, які особливо чутливі щодо захворювань легеневих шляхів. Передусім оцей газ, діоксид сірки, який виділяється, подразнює дихальні шляхи людей, може нагадувати бронхіальну астму.

З точки зору екології — це дійсно екологічна катастрофа, оскільки вражена суттєва територія, ураження пішло на територію сусідніх областей. Повинні створюватися тимчасові штаби, до яких мають входити професіонали, передусім працівники Міністерства охорони здоров’я, Міністерства екології, представники Державної служби України з надзвичайних ситуацій, місцевої адміністрації, — тобто це повинна бути сукупність професіоналів, які б відстежували цю ситуацію. Вони мають оперативно реагувати не просто через опитування людей, а базуючись на даних моніторингу. Усі ці служби мають у своїй структурі лабораторії, які використовують не ручні газоаналізатори, а перевірені сертифіковані прилади. Я вважаю, що фактаж повинен збиратися не тільки щодо забруднення атмосфери, але й щодо забруднення води, звертання людей щодо загострення легеневих, дихальних проблем. Усі ці задокументовані відповідним чином речі потрібно подавати щодо компенсації за завдані збитки.

Оксана Волоско-Демків/Фото:Громадське радіо

За вашими даними цього ще не створено?

— Принаймні зі ЗМІ я цього не чую. Я не чую, чи дійсно ведуться моніторингові дослідження, де розставлені моніторингові точки, що туди залучені три міністерства, чи є реєстр людей щодо звернень стосовно цих захворювань. Тільки з таким фактажем ми можемо виставити претензії до заводу, до сторони, яка відповідає за регулювання діяльності даного заводу.

Мені це нагадує Чорнобиль. Кожен раз, коли мені розказують про усміхнених дітей, які гуляють на вулицях, про парад, який я пам’ятаю, я пригадую ті події. Так було, але це не означає, що це норма.

Якби велися моніторинги, дані були оприлюднені, оновлювалися щогодинно, були б відібрані зразки рослин, ґрунту, води, тоді я би взялася брати на себе відповідальність казати, якою мірою ситуація загрозлива і на яку територію поширюється.

Що ви порадите робити громадянам, поки українська влада ще не зорієнтувалася?

Мені дуже дивно чути, що стільки днів ми говоримо про цю катастрофу, а влада не зорієнтувалася. Влада не повинна орієнтуватися, вона повинна діяти чітко по закону, просто робити свою роботу, а люди мають вимагати інформацію.

Куди звертатися людям?

Основні структури, які повинні володіти відповідною інформацією, це екологічний департамент в структурі Херсонської ОДА, Міністерство екології і місцеві підрозділи та Міністерство охорони здоров’я і місцеві підрозділи.

Ми не маємо інформації про джерело забруднення. Ми не можемо говорити і про тривалість витоку, і про його ліквідацію. Інформація про те, що дійсно сталося, дуже суперечлива.

Україна має вимагати створення міжнародної комісії екологічних аудиторів під егідою міжнародних організацій, організацій ООН, щоб мати можливість побувати на даному заводі і подивитися, що відбувається

Як поводитися людям, які зараз перебувають на потенційно небезпечній території?

Людям, які відчувають певні проблеми з дихальними шляхами, варто уникати даної території, тобто хоч тимчасово, але виїхати на інші території. З іншого боку, не приймати інших людей, які мають проблеми з дихальними шляхами, астматичні проблеми.

Якщо починається випадання опадів, то ідеться про поширення кислотних дощів. Це вплине на рослинність. І ми не знаємо про безпеку продукції. Має бути залучена структура, яка відповідає за захист прав споживачів. Треба бути дуже обережним щодо використання продуктів з власних городів у їжу, їх можна їсти лише після аналізу в відповідних лабораторіях.

Аудіоверсію розмови слухайте у доданому звуковому файлі

Останнi новини