Сніжана Бовкун
«Кремль приєднався до чату»: що може ховатись у Telegram?
Автор
1x
Прослухати
--:--
--:--
«Російські активісти покладають надії на Телеграм, який видається надійним. Як тоді Путін дізнається про всі плани активістів?», йдеться у публікації американського видання WIRED.
Публікуємо переклад та адаптацію цього матеріалу.
«Десять років тому у Росії створили Телеграм, а нині це одна з найпопулярніших соцмереж, яка має близько 700 млн користувачів і тільки 60 основних робітників.
«Для нас Телеграм — це ідея, що кожний на цій планеті має право бути вільним», — сказав колись засновник Павєл Дуров.
Телеграм позиціонує себе як безпечна соцмережа для вільного анонімного спілкування — модерація незначна: охоплює нелегальну порнографію, порушення прав інтелектуальної власності, шахрайство, заклики до насильства. Однак соцмережа не передбачає автоматичного наскрізного шифрування — для цього треба створювати «секретний чат».
Телеграм зіграв важливу роль у поширенні праворадикальних поглядів у США, організації повстання у Бразилії у січні 2023-го, діяльності продемократичних активістів Гонконгу, а також для Білорусі та України. [Чому тільки журналісти видання пишуть, що ми «країна під п’ятою Росії» на рівні з Білоруссю, незрозуміло — ред.].
У самій Росії Телеграм став незамінним протягом останнього року, після того як Мета стала вважатись екстремістською, а Фейсбук та Інстаграм були заборонені. Аудиторія Телеграм у Росії зросла з 30 млн у 2020 році до 50 млн у 2023-му.
Читайте також: «Війна Путіна» або як NYT знімає відповідальність з росіян
Однак які проблеми можуть ховатись за цією «безпечною мережею для анонімного спілкування»?
Ваші особисті переписки можуть побачити співробітники Телеграм
Як тільки розпочалась повномасштабна війна експерти з кібербезпеки занепокоїлись, що платформа може передавати дані російській владі.
«Телеграм — найбільш популярна соцмережа для українців-містян. Після десятиліття оманливого маркетингу і статей у ЗМІ, більшість людей повірили, що Телеграм — зашифрована соцмережа. Однак у реальності все навпаки. Кожне повідомлення, фото, відео, документ, відправлений чи отриманий за останні 10 років, всі контакти, групові членства тощо доступні кожному, хто має доступ до бази даних», — написав у Twitter Моксі Марлінспайк, співзасновник застосунку Signal, конкурента Телеграм. Ідеться про співробітників Telegram, які у теорії можуть бачити дані зі всіх чатів, окрім «засекречених». Цю інформацію підтвердили виданню колишній розробник соцмережі та керівник зі зростання, бізнесу та партнерств.
Телеграм передбачає можливість ділитись майже будь-якою конфіденційною інформацією, яку вимагає уряд. Користувачі просто мають вірити, що цього не станеться.
Легко знайти і каталогізувати пабліки та групові чати
Однак російська влада може отримати доступ і без співпраці з Telegram — це можливо завдяки «щедрому» інтерфейсу соцмережі. АРІ — це програмний портал, який дозволяє розробникам та дослідникам потрапляти всередину платформи і витягувати з неї дані для своїх проєктів — текст, метадані групових чатів і каналів тощо. Для доступу до таких порталів потрібний спеціальний ключ доступу, однак у випадку з Телеграм його може отримати будь-який охочий за запитом.
Такий хід позиціонувався Павлом Дуровим як прояв відкритості та прозорості соцмережі, однак це водночас дає можливість для масового стеження.
Читайте також: Сайт російських пропагандистів оприлюднив правду про війну в Україні (ФОТО, ВІДЕО)
З доступом до АРІ будь-який користувач може автоматично зберегти та зробити перелік величезної кількості публічних каналів та групових чатів, що неможливо на таких платформах як WhatsApp та Instagram. Це пояснює, як російська влада може знайти найменший груповий чат — просто за індексацією. «Телеграм міг би створити безпекові заходи, щоб ускладнити цей процес, особливо якщо має підозри, що Кремль цим користується», — каже Кампо, співробітник Citizen Lab, дослідницького центру, що спеціалізується на шпигунських програмах. Для протидії таким втручанням можна запровадити додаткові перешкоди для ботів та бар’єри, які визначають, чи є користувач людиною під час приєднання до групи чи каналу.
За словами Станіслава Селезньова, юриста Agora, правозахисної групи, що представляла тисячі людей, які потрапили під контроль Кремля з 2005 року, Москва безсумнівно використовує АРІ платформи у великих масштабах. Росія співпрацює з технічними компаніями на кшталт SeusLab, яка обробляє більше мільярда сторінок у соцмережах і чатах, щоб створити деталізовані профілі користувачів на основі їхньої «політичної активності». Крім того, близько 425 млн доларів Кремль витратив на інструменти для зміцнення своєї інтернет-інфраструктури.
Можливо визначити ваше місцезнаходження
Більше того, за допомогою соцмережі можливо відстежити місцезнаходження будь-якого користувача у радіусі 2 миль (~3 км), якщо у нього ввімкнена геолокація. Це виявили дослідники Інституту стратегічного діалогу, аналітичного центру, який відслідковує дезінформацію та екстремізм. Один з них, Джордан Вілдон, розповів, що міг визначити місцезнаходження 4 людей біля Чорнобилю з точністю в 1 ярд (трохи більше 1 метра), коли Росія намагалась захопити цю територію. Спочатку Телеграм поставив під питання точність таких даних, але після публікації інформації Джорданом та його колегами, спеціалісти соцмережі мовчки змінили код. Однак все ще можливо встановити місцезнаходження людини, просто точність тепер складає близько 650 м.
Приватні компанії можуть співпрацювати з російським урядом
Деякі приватні компанії мають архіви даних значної частини Телеграм. Наприклад, TGStat — це російська фірма, яка надає показники ефективності та зростання аудиторії телеграм-каналів у різних країнах. У «політиці конфіденційності» компанії прописано, що вона зобов’язана законом надавати дані держорганам РФ. Маючи такі великі масиви архівних даних, можливо за переліком груп та чатів ідентифікувати користувача, визначити його номер та всі надіслані повідомлення.
Водночас засновник TGStat Юрій Кіжикін написав виданню WIRED, що «ситуація у Росії і світі не впливає на діяльність TGStat». Він зазначив, що дані можуть надаватись російській владі, однак «всі компанії, які працюють у Росії, мають аналогічний пункт у політиці конфіденційності» і компанія не отримувала запитів від державних чи правоохоронних органів.
Прочитані повідомлення: про підозрілу активність у Телеграм
Однак все ж однієї «відкритості» Телеграму недостатньо, щоб російська влада отримала доступ до особистих чатів, як це сталось із російською активісткою Маріною Мацапуліною. Під час затримання Маріни в її власній квартирі, російські силовики процитували її повідомлення з телеграм-переписки із найближчими друзями і колегами. При цьому згодом стало відомо, що сторонні пристрої не входили до її акаунту, що стосується і сторінок її друзів. Як це можливо? Скоріш за все для цього необхідні ще якісь інструменти або ж інші співучасники.
АРІ Телеграму дозволяє російським спецслужбам моніторити велику кількість пабліків, знаходити «підозрілих» користувачів і писати їм в особисті повідомлення від вигаданого імені, отримуючи безпосередній доступ до переписки. Або ж отримувати доступ до повідомлень через судові приписи до Телеграм.
4 березня 2022-го у Росії відповідальність за поширення «заведомо ложной информации» про російську армію збільшилась — дії у соцмережах, які підпадають під новий закон, тепер можуть призвести до ув’язнення строком до 15 років.
Так Річард Роуз, музичний продюсер і водій автобусу в Росії запостив відео в Інстаграм, де засуджував вбивства сотень українців у Бучі, яке швидко привернуло увагу ФСБ. Приблизно у цей час Річард шукав можливість допомогти українським військовим через Телеграм. За словами його адвокатки, чоловік має підозри, що під час пошуків він спілкувався і з агентами ФСБ. Ці підозри посилились, коли співрозмовник намагався схилити Річарда до певних дій — ледь не терористичного акту.
Читайте також: «Риторика Путіна нагадує риторику Гітлера аж до плагіату» — Тімоті Снайдер (частина перша)
13 квітня ФСБ отримало судове рішення, згідно з яким почала моніторити дзвінки та повідомлення Річарда. Незрозуміло, чи Телеграм надав дані відповідно до рішення. Наступного дня Річарда та його дружину (яка теж поширила відео про Бучу) заарештували за поширення «заведомо ложной информации», цитуючи повідомлення чоловіка у Телеграмі у переписці з латвійським номером, якого Річард питав про можливість вивезти свою родину з Росії.
Невідомо, чи отримало ФСБ доступ до повідомлень до чи після аресту. Речник Телеграм стверджує, що компанія ніколи не передає особисту інформацію чи повідомлення ФСБ чи Кремлю. Можливо, співрозмовником Річарда (людиною з латвійськими номерами) був агент під прикриттям, тому ФСБ мало фізичний доступ до повідомлень.
Однак є й більш загадкові речі, які відбуваються у Телеграм. У вас бувало таке, що ви не читали повідомлення у соцмережі, а воно відмічене прочитаним? У мене, перекладачки матеріалу, таке було кілька разів у чатах з близькими людьми, які точно не є агентами ФСБ.
Про таку активність пише і WIRED. У травні російська активістка Анна Курбатова помітила, що повідомлення з її звичайних та «засекречених» чатів відмічені прочитаними, хоча вона їх не читала. Вона також помітила, що коли вона розлогінилась з секретного чату, сесія все ще залишалась «відкритою», а повідомлення все ще можна було прочитати — що в теорії мало б бути неможливим. Одна з таких переписок була з «українською журналісткою, яка шукала інформацію про людей, які забрали до Росії з фільтраційних таборів у Донецькій та Луганській областях». Інша — з партнером Анни, Іваном, Асташиним, якого засудили до 10 років ув’язнення за те, що він кинув коктейль Молотова в офіс ФСБ.
Ксенія Єрмошина, дослідниця Citizen Lab та Центру інтернету та суспільства, розповідає, що такі випадки не поодинокі та часто спрямовані на соціальних активістів чи правозахисників. Через можливе використання шпигунського програмного забезпечення, дисиденти з підозрою ставляться до Телеграм. «Для багатьох активістів, це стало остаточним розчаруванням», — пише видання.
(Роз)блокування Телеграм в Росії: хто блимнув у «дивоглядках»?
Міф про створення Телеграму прив’язаний до особистої історії Павла Дурова, який також є засновником іншої російської соцмережі Вконтактє. Одного дня 27-річному СЕО Вконтактє ФСБ надіслало запит на доступ до сторінок опозиційних груп — і отримало відмову. Трохи згодом до квартири Павла намагався увірватись спецназ. Програміст хотів подзвонити братові, але миттєво усвідомив, що жоден із засобів комунікації не є безпечним. Так і виникла ідея створити Телеграм, а образ Павла Дурова перетворився на «борця за свободу».
Однак відносини Телеграму з владою Росії суттєво змінились, пише Марина Мацапуліна у треді Twitter. У 2018 році ці відносини були найгіршими: Дуров знову відмовив ФСБ (у цей раз передати ключі шифрування російських користувачів Телеграм), а Роскомнадзор намагався заблокувати доступ до соцмережі.
На диво, у 2020 році Росія розблокувала додаток на умовах, які досі залишаються невідомими (хоча було багато запитів від дослідників, журналістів та правозахисних груп з цього приводу). Більшість росіян з іронією ставились до ідеї, що Телеграм пішов на поступки Кремлю, пише Мацапуліна. Однак коли російська влада оголосила про угоду, вони «буквально заявили», що дві сторони погодились це зробити «у контексті боротьби з тероризмом», за що й намагались арештувати Мацапуліну та інших активістів. Це викликає питання, чи знайшов Кремль нові важелі впливу на Павла Дурова.
Варто згадати, що у 2018-2019 роках спеціалісти Телеграм шукали засоби заробляти на соцмережі (тоді ще не було Telegram Premium), тому планували створити блокчейн-платформу Telegram Open Network з власною криптовалютою «Грам». Для залучення коштів платформа хотіла продавати інвесторам ці «Грами», які дозволяють самим інвесторам заробляти на новій платформі. Телеграм таким чином зміг зібрати 1.7 млрд доларів — що цікаво, більшість інвестицій було зі сторони російських олігархів. Однак як тільки Telegram Open Network запустився, Комісія з цінних паперів і бірж США звинуватила соцмережу у тому, що Телеграм не зареєстрував криптовалюту і використав кошти для оплати власних рахунків. Так у 2020 блокчейн платформу остаточно згорнули.
Телеграм знову потребував грошей, щоб відплатити інвесторам. Два тижні потому у Кремлі починали лунати пропозиції щодо того, щоб розблокувати Телеграм як важливе джерело комунікації, а Дуров підтримав пропозицію, аргументуючи, що присутність соцмережі в Росії посилить розвиток технологічних інновацій та «національну безпеку». Крім того він заявив, що за останні роки команда покращила «методи визначення та видалення екстремістської пропаганди» і «механізми, які запобігають терористичним атакам по всьому світу», при цьому зі збереженням конфіденційності. 18 червня 2020-го соцмережу розблокували. Для західних користувачів та ЗМІ ця ситуація здавалась перемогою Павла Дурова, який «перехитрив» авторитарний режим. Однак хто насправді блимнув у «дивоглядках» із Путіним? Обидві сторони дають доволі розмиті пояснення щодо домовленостей.
Джерела у російському уряді повідомили, що у переговорах також брав участь банк ВТБ, пов’язаний з Кремлем, який допомагав з оцінкою вартості Телеграм та пошуком інвесторів. Однак Телеграм заявив виданню WIRED: «Ми ніколи не обговорювали питання щодо розблокування з людьми, які працюють у ВТБ. Це рішення було прийнято винятково російськими можновладцями».
Телеграм після початку великої війни
Від початку повномасштабного вторгнення Росії Телеграм та Кремль працюють ще більш злагоджено. Соцмережа стала корисним інструментом не тільки для забезпечення безпеки, а й для пропаганди. У російських медіа цензура посилилась, тому багато журналістських матеріалів ЗМІ на кшталт «Медузи» почали поширювати у Телеграм. Однак прокремлівської пропаганди у соцмережі набагато більше, ніж журналістики. «Телеграм — це стрижень російської дезінформаційної машини», — каже Яніс Сартс, директор Центру стратегічних комунікацій НАТО.
За 2 тижні до блокування Фейсбук, на одній із зустрічей з представниками IT-сектору замісник голови уряду Дмітрій Чернишенко заявив, що «державним органам рекомендують створити акаунти у Телеграм і Вконтактє». Тобто Телеграм тепер став вибором кремльовських посадовців.
Після цієї історії знов виринає ВТБ: через кілька місяців після початку вторгнення Росії додаток банку вилучили з Apple та Google, після чого ВТБ вирішив запустити цифровий банк у Телеграм, «щоб подолати санкційні обмеження заради своїх клієнтів».
Цікаво, що видання WIRED намагалось писати різним російським посадовцям щодо угоди між Кремлем та соцмережею Телеграм, однак ніхто не захотів її коментувати. Тоді журналісти написали заміснику керівника Роскомнадзору Вадіму Субботіну у Телеграм, який сказав звертатись до прес-служби регулятора, а потім видалив чат. Водночас Вадім Ампєлонскій, колишній прес-секретар Роскомнадзору, просто написав «Я ватнік» і додав, що «у поточній ситуації западло брати участь у дослідженні американського видання». Наприкінці сказав: «Бережіть себе!».
Російські активісти стверджують, що з тих пір багато з них перестали вести переписку у Телеграм, особливо після того як прокремлівські тг-канали почали поширювати їхню персональну інформацію. Скарги до Телеграм щодо подібних інцидентів розглядались повільно або не розглядались взагалі.
«З лютого [2022-го — ред.] ніхто нічого не організовує у Телеграмі», — каже одна з активісток про організацію опозиційних рухів.
Наталья Крапіва, адвокатка правозахисної групи Access Now, зазначає, що Телеграм ніколи не відповідав на запити щодо прозорості (включно з відкритим листом від цієї організації і коаліції правозахисників із запитом про діалог щодо «проблем безпечності та безпеки» додатку). Однак при цьому адвокатка зазначає: «Телеграм не демонструє [зв’язки платформи з російською владою], і фактично вони не співпрацюють».
Читайте також: «Росія, не маючи змоги завоювати Україну, вирішила її знищити»: промова директора Меморіалу Аушвіц-Біркенау до річниці звільнення концтабору
Водночас з’явились випадки кооперації Телеграму з урядами інших країн. Так німецька влада неодноразово надсилала до соцмережі запити, щоб припинити організацію насильницьких антиковідних протестів через Телеграм. Однак вони були проігноровані. Тоді у січні 2022-го уряд Німеччини почав обговорювати можливість блокування соцмережі. У червні стало відомо, що Телеграм погодився постачати німецькій федеральній поліції персональні дані користувачів, які підозрюються у тероризмі чи жорстокому поводженні з дітьми. Також в Індії (де 100 млн людей користуються додатком) Телеграм постачав Вищому Суду Делі імена, номери та IP-адреси користувачів, обвинувачених у нелегальному поширенні матеріалів навчальних курсів, захищених авторським правом.
Павєл Дуров з 2017 року не дає інтерв’ю західним медіа. Однак його колишній підлеглий Георгій Лобушкін, який підтримує контакт із Павлом, сказав, що «російський ринок дуже важливий для Дурова». Він зазначив, що цей ринок має не тільки символічне значення, а й складає близько 7% від усіх користувачів Телеграм. За словами Георгія, Павєл казав, що ніколи не буде співпрацювати з російською владою, тому у разі тиску, Телеграм піде з ринку Росії — однак можливо він блефує, адже значний відсоток користувачів платформи — росіяни.
За словами Павла Черкашина, венчурного капіталіста, який вкладався у блокчейн-платформу Telegram Open Network, Павлу Дурову зручно оперувати у сірій зоні, тому він закриває очі на дії Кремля, адже ці стосунки корисні для зростання. «Путін став прекрасним союзником для розвитку його бізнесу, Павєл вважає це просто щасливим збігом обставин».
Велика кількість росіян продовжує користуватись Телеграм після початку повномасштабного вторгнення в Україну, та й не тільки вони. Навіть The New York Times створив власний канал, щоб висвітлювати події війни. Андрєй Солдатов, незалежний журналіст, що досліджував дії російських спецслужб більше 20 років, каже: «Люди досі довіряють Телеграм, але я не знаю чому».
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
