Київ зобов’язаний максимально докласти зусиль, щоб посунутися в рамках вимог ЄС — Яхно

Гостя — політологиня, кандидатка політичних наук Олеся Яхно. Починаємо обговорення з того, що Угорщина обіцяє блокувати початок переговорів про вступ України в ЄС.

Про Орбана та важелі впливу на нього

Олеся Яхно: Орбан вже заявив, що він буде блокувати (процедуру членства України в ЄС — ред.), поки Україна не виконає всі умови, які стосуються саме вимоги Угорщини щодо мовного питання, щодо інших питань угорської меншини. Хоча, на мій погляд, це є абсолютно на цей момент надумані вимоги, тому що, по-перше, угорці Закарпаття змінили своє ставлення до Орбана і партії Орбана («Фідес» — Угорський громадянський союз — одна з двох найбільших політичних партій Угорщини, серед засновників партії — Віктор Орбан). Після того, як він назвав війну Росії проти України «не нашою війною». Хоча угорці Закарпаття живуть в Україні, і це не може бути не їхньою війною апріорі.

Також я читала останнє соцопитування, де змінилося ставлення угорців до таких дружніх контактів Орбана та Путіна, зокрема, до зустрічі, яка була в Орбана та Путіна. Згідно з цим соцопитуванням, понад 50% негативно ставляться до цього. Це було опитування на опозиційному угорському телеканалі. Але те, що є такі настрої серед громадян, які підтримують опозицію, є маркером. Але це політична складова, яка є більше проблемою самого Європейського Союзу, Єврокомісії.

Є певні важелі впливу на Орбана, зокрема, розмороження фінансування в 13 мільярдів євро для Угорщини. Через те, що Угорщина порушує демократичні норми, там є ряд питань, і в цьому сенсі це, я думаю, буде вирішуватися в середині самого Європейського Союзу. Але є зачіпки, які стосуються безпосередньо самої України.

Був коментар, що Україна виконала 90% вимог, і Ольга Стефанишина, віцепрем’єрка з європейських питань, сказала, що це теж таке, насторожливе, тому що навіть може бути 99,9% виконано, але залишається 0,1%, який може бути причиною для відмови або формулювання питання щодо продовження термінів з боку тих країн, які підтримують членство України в ЄС.

Ми не знаємо на 100%, бо все-таки недостатньо інформації, можливо і недостатньо через те, що триває війна, і що будь-які насторожливі новини можуть бути використані  Росією. Але Україні варто все-таки не нехтувати тими нормами, які ми ще недовиконали, і замість політичних суперечок, які ми спостерігали останнім часом на лінії дискусії цивільні-військові, політикам є над чим сконцентруватися. І це власне питання не військові, а які стосуються саме критеріїв щодо наших реформ і трансформацій всередині країни.

Читайте також: Олександр Антонюк: Війна в Україні — частина глобальної війни, шкода, що світ досі цього не розуміє

4 умови ще очікують виконання

Олег Климчук: Я цитував повідомлення високопоставленого чиновника Єврокомісії з Брюсселю, який каже, що «Все-таки ще чотири умови треба виконати по конкретних реформах. Це речі, пов’язані з боротьбою проти корупції, обмеження впливу олігархів на законодавчі інституції й захист національних меншин». Ну, кажучи про чотири, вони назвали, озвучили три. Я не можу сказати, яка ж та четверта, можливо, вона якась ширша в одній з цих трьох, які були названі? А ось, якщо ми візьмемо боротьбу проти корупції в Україні, на вашу думку, що ще треба зробити? 14-15 грудня буде саміт лідерів Європейського Союзу. До того часу Київ щось може виконати з цих чотирьох умов, які ще недовиконані?

Олеся Яхно: Київ зобов’язаний максимально докласти зусиль, щоб посунутися в рамках цих чотирьох вимог.

Все, що стосується олігархів і боротьби з корупцією… Я думаю, це цілий комплекс питань, які пов’язані із судовою реформою, з антикорупційною ефективністю тих органів, які вже були створені. Ми знаємо, що повернулося електронне декларування. Це також те, що стосується державних підприємств, управління і менеджменту державними підприємствами.

Я не можу сказати, що всі умови можна виконати, наприклад, на цей термін. Особливо якщо мова йде про судову реформу. Ми знаємо, що не вистачає суддів на сьогодні, навіть на першій ланці суддів, якщо ми візьмемо загалом Україну. Але в питаннях державних підприємств, менеджменту, в питаннях антикорупційного врегулювання певних норм, я думаю, що Україна тут точно може просунутися. І законодавці вже і так багато що зробили, просто публічно ми не дуже про це знаємо, але я вважаю, що це якраз це питання, де можна більше дискутувати і владі, і опозиції, і намагатися більше розповідати суспільству. Якщо запитати пересічного громадянина, а що він знає взагалі про ці 7 критеріїв, я думаю, що ніхто не назве або більшість не назве навіть половини з цих критеріїв.

Тому тут законодавці повинні все зробити для того, щоб просунутися в цих чотирьох вимогах. Я думаю, що в Європейській комісії, в Європейському Союзі є розуміння складних питань, які вимагають довшого часу.

• Є питання з судовими реформами навіть в країнах ЄС, якщо ми кажемо про Польщу і про Угорщину. І Єврокомісія періодично робить такі зауваження.

Але в інших питаннях, які стосуються відкритості, відсутності тіньової складової в державному секторі управління і в доходах, витратах чиновників і політиків, тут точно можна просунутися.

І мені б хотілося, щоб отакі питання, які можна за цей час регулювати на законодавчому рівні, щоб вони точно не стали причиною можливих проблем з початком процедури надання членства Україні Європейському Союзу.

Читайте також: Зеленський злий на союзників через брак допомоги: головні тези статті у Time

Чи звільнятимуть людей з ОП?

Олеся Яхно: Ми бачимо, що вже частково почалися кадрові зміни, які ми спостерігали попередні місяці. Вони стосувалися персоналій, які, можливо, самі і не були дотичні до корупційних прецедентів, але навколо яких, або відомств, які вони очолювали, було декілька гучних корупційних скандалів. Вони накладали тінь, і відбулися зміни.

Я думаю, що якщо буде стосуватися питання вибору або старту процедури членства України в ЄС в обмін на звільнення чи відсторонення персоналій, які зазнають підозр щодо корупційно-складової, влада такі рішення прийме. Тому що ми перебуваємо на такому певному роздоріжжі року, який завершується, і наступного року, коли буде декілька передвиборчих кампаній, коли ми вступаємо в період зими (де традиційно може бути менша військова активність, але де активізуються політичні рішення).

І Україні дуже важливо скористатися інерцією, і не втратити шанс отримати позитивне рішення згідно з процедурою.

Я думаю, що влада прийме таке рішення на користь перспективи членства. Окрім просто персоналій (тому що персоналії звільнити простіше, це питання політичного рішення) треба трансформувати інституцію. Це вимагає спільної роботи різних гілок влади: і президентської, і законодавчої, і виконавчої, якщо ми кажемо про уряд.

Тому тут важлива співпраця не лише з боку президентської вертикалі, а про загалом цю важливу складову співпраці і влади, і опозиції.

Слухайте також: Давши Україні ATACMS, США підняли ставки — Павло Клімкін

Які ще країни можуть мати зауваження до України?

Олег Климчук: На вашу думку, крім Угорщини, які ще країни Європейського Союзу можуть поставити свої вимоги чи умови до України, що ми, мовляв, поки ви їх не виконуєте, будемо блокувати ваш вступ?

Олеся Яхно: На сьогодні на рівні політичного рішення ми поки що не маємо такої публічної реакції ні від кого, окрім Орбана. Є Словаччина, і там ми знаємо, що сформований щойно уряд на чолі з Фіцо, який є теж таким євроскептиком. Але на сьогодні поки що сама Словаччина залежна фінансово та з інших питань
від ЄС, тому не має поки що передумов вважати, що буде блокуватись початок вступу України до ЄС.

Але є багато інших країн, які підтримують політично Україну і які можуть напряму не блокувати, наприклад, як Орбан. Він постійно вигадує нові умови, виникають нові умови, потім ще нові умови, потім Орбан буде заявляти, що взагалі розширення ЄС і НАТО це погано і не треба цього робити. Умовно кажучи, можуть бути якісь країни, які скажуть: «Ви знаєте, ми не проти членства України, але оскільки ми повинні платити за членство України…». Вони можуть сказати: «Дивіться, в Україні є проблеми з корупцією (або з якимись іншими сферами), а ми повинні ще будемо за це платити. Треба, щоб Україна виконала всі умови».

Тобто напряму такого політичного блокування, як з Орбаном, не буде. Але на темпи та на те, що будуть зважувати («якщо Україна не виконує свої зобов’язання, а ми повинні витрачати прямо зараз кошти»)… То можуть бути якісь країни, які просто скажуть: «А відтермінуймо на ще декілька місяців». Але хотілося б, щоб так не було.

Читайте також: Тарас Стецьків: «Чи буде після закінчення війни питання вступу України до НАТО та ЄС аж так актуальне?»

Європейська комісія запропонувала здійснювати вступ України до Європейського Союзу за новою процедурою, яка передбачає підготовку технічних питань переговорів про вступ паралельно з політичними. 

8 листопада Єврокомісія оприлюднила огляд висновків, які увійшли у щорічну доповідь 2023 року, щодо розширення ЄС у контексті подання Україною заявки на членство в Європейському Союзі. «Попри повномасштабне російське вторгнення та війну, Україна продовжує досягати прогресу в демократичних реформах та реформах верховенства права. Надання Україні статусу країни-кандидата на входження до ЄС у червні 2022 року надалі прискорили ці зусилля у реформах», — йдеться у документі. Європейська комісія оприлюднила річну доповідь щодо розширення ЄС, в якій рекомендувала Європейській раді відкрити переговори про розширення з Україною і Молдовою, але Київ повинен виконати частину ще не втілених реформ.

Нагадаємо, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн вранці 4 листопада прибула до Києва. Минулого тижня Урсула фон дер Ляєн  здійснила поїздку країнами Західних Балкан, напередодні річного звіту Європейської комісії щодо розширення ЄС, що має бути оприлюдненим у листопаді. Метою «балканського турне» була координації зусиль та підтримки реформ, необхідних для наближення країн-кандидатів до членства в ЄС.

Більшість громадян України підтримують вступ держави до Євросоюзу.  92% опитаних хочуть, щоб Україна до 2030 року стала членом Європейського союзу – у порівнянні з травнем ця цифра зросла на 2 процентні пункти. Очікують вступу України до ЄС до 2030 року 85% респондентів. У порівнянні з травнем цей показник знизився на 2 процентні пункти. Крім того, 79% українців хотіли б вступу України до НАТО до 2030 року, у травні таких було 73%. Очікують приєднання нашої держави до НАТО 69% опитаних у порівнянні з 65% у травні.

Нагадаємо, 23 червня Україна отримала статус кандидата в члени ЄС.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі