Легалізація у Польщі: що мають знати українці?

Польща продовжила тимчасовий захист для українських біженців і встановила нові терміни їх легального перебування в країні — до 30 червня 2024 року. Таке рішення було ухвалене польським Сеймом в контексті продовження підтримки та захисту громадянам України, які змушені були шукати притулок, тікаючи від війни і російської агресії.

Проте польські законодавці відмовилися продовжувати тимчасовий захист для громадян України до 4 березня 2025 року, як було запропоновано в рішенні Ради ЄС. Про ситуацію з легалізацію українських вимушених переселенців і можливості для українських біженців щодо легального перебування у Польщі журналістка Світлана Мялик поспілкувалась з Аліною Рубановською — співзасновницею компанії з легалізації та ведення бізнесу Remedium.

«Кожен українець [у Польщі] сподівається, що вже завтра зможе повернутися додому»

— Пані Аліно, нещодавно польська влада продовжила статус тимчасового захисту для українських вимушених переселенців у Польщі. І цей термін – до 30 червня 2024 року, тоді як Європейська комісія рекомендувала країнам ЄС продовжити тимчасовий захист для українських біженців до березня наступного року. Як ви оцінюєте ситуацію з легалізацією українців, як її бачите? Як українцям потрібно діяти в цих умовах? Тому що повномасштабна війна Росії проти України вже триває два роки. Багато українців стають вимушеними переселенцями, виїжджають з України, адже втрачають будинки, втрачають минуле життя і шукають захисту від війни і російської агресії, зокрема в країнах Європи…

— Я твердо тримаюся думки, що якщо ви плануєте залишатися в Польщі, варто почати виготовляти карту побиту (karta pobytu — це документ, який протягом терміну дії засвідчує особу іноземця під час перебування в Польщі — ред.) вже зараз. Бо вона, по перше, дає вам можливість легально перебувати, а по друге, легально заїхати-виїхати з Польщі, можливо, на якісь канікули, вихідні. І це завжди є стабільне підтвердження того, що ви перебуваєте тут легально і законно. Однак варто пам’ятати, що не всі, на жаль, поки що можуть зробити цю карту. Якщо це, скажімо, мама з дітьми, яка не працює, і її забезпечує чоловік з України, то вона, на жаль, не має можливості [зробити карту побиту]. Я вважаю, що тут уряд [Польщі] міг би розглянути варіант легалізації для власне таких жінок. І це було б набагато спокійніше.

— Ви говорите про ті категорії українців у Польщі, вимушених переселенців, які не можуть подаватися на карту побиту? Давайте нагадаємо, хто може подаватися на карту побиту. Тобто це люди, які легально працюють і мають бізнес? Тобто це дві категорії чи більше?

— Це дві категорії, на жаль, нічого не змінилося. Це категорія людей, які працюють, мають офіційне працевлаштування. І крім того, що офіційно [працюють], має бути [у них] мінімальна зарплата в Польщі. Тобто, на даний момент це 4 200 злотих на місяць [брутто]. І друга категорія це ті, які відкрили свою компанію. І тут, на жаль, дуже часто є такий міф, що бізнес вже повинен працювати і приносити там щось 60-90 тисяч (злотих – ред.) на рік. І тут я одразу його розвінчую [така сума не потрібна], достатньо, аби компанія була просто зареєстрована і почала працювати. Тобто, щоб були якісь фактури на закупівлі, на оренду офісу, закупівлю якихось інших матеріалів. І тоді без проблем можна подавати документи і отримати карту побиту у Польщі.

Сумно від того, що Польща не продовжила на довший термін статус UKR. Ну, я розумію, що для багатьох це дуже стресово і фактично кожен українець зараз надіється, що вже завтра зможе повернутися додому. І багатьом українцям виробляти карту побиту і не дуже є сенс. Але варто нагадати, що якщо Pesel UKR вже замкнуть цілковито (приберуть — ред.), то буде якийсь перехідний період, щоб українцям можна було податись на карту побиту. Але нещодавно я мала консультацію з ZUS (управління соціального страхування у Польщі — ред.), і мене проінформували, що в такому випадку можуть бути затримані виплати 800+ на дитину. Це наступний аргумент, чому я би рекомендувала українцям податися на карту побиту вже зараз.

— До якого терміну українці можуть подаватися на карту тимчасового перебування? Йдеться саме про тимчасову карту?

— Тут немає терміну. Тут можна в любий момент подати на карту побиту і зараз до кінця червня поки подовжили статус UKR і поки люди перебувають легально, кожен українець може подати документи на карту побиту. Якщо це були українці, які заїхали до початку війни, то де-факто, якщо в них закінчилась віза, закінчився безвіз чи карта побиту, то треба дивитися на документи. Можливо, вони перебувають у Польщі нелегально. На щастя, таких іммігрантів меншість. Але навіть якщо ви не подумали про офіційні документи, ми, як компанія, яка цим займається, можемо допомогти, бо можна писати одразу лист додатковий до уженду (ужонд, пол. urząd – управління державних або муніципальних структур у Польщі, як місце або конкретна установа – ред.) і просити, щоб карту розглянули і видали позитивне рішення. Тобто я тут усіма руками за те, аби легалізуватися офіційно і мати фізичний документ, який можна витягнути з кишені, показати під час контролю на кордоні чи в лікарні. Просто даєш карту побиту і кажеш, що “я тут легально”.

«Були випадки, коли клієнти не написали бізнес-плану, і було мало документів… і видавались карти тимчасового побиту на коротший термін»

— Українці в Польщі, вимушені переселенці, легально перебувають зараз в цій країні. Хто ще не зробив карту побиту або не планує, можливо, її робити, то мають статус UKR, який передбачає легальне перебування. Скажіть, на який термін видається тимчасова карта побиту, від одного до трьох років?

— Залежить від роботодавця. Якщо ми подаємо по роботі, тобто основним документом, на підставі якого вимірюють час, на який нам видати карту побиту — це залончнік (додаток – ред.) від роботодавця. Він називається правильно «залончнік номер один«, і роботодавець там вписує, від коли і до коли хотів би прийняти нас на роботу після нашої готової карти побиту. На цьому документі спирається розгляд. Якщо ми говоримо про бізнес, то тут опираються вже на документи, які ми даємо. Тобто, як масштабно плануємо розвивати компанію, які ми фізично маємо вже документи або які ми маємо інвестиції. Тобто, відомо, що людина, яка інвестувала, скажімо, 100 тисяч, вона не планує за півроку виїжджати з Польщі. Тому тут, скоріш за все, так, дають одразу на три роки.

Але компанія, яка відкрилася, три місяці пройшло, і вона нічого не почала робити, то тут уже можуть мати сумніви і видати карту, скажімо, не на три роки, а на рік. У нас такі ситуації теж були. Бо ми зазвичай пишемо бізнес-плани одразу як додатковий документ до карти побиту по бізнесу. І якщо клієнт не хоче, то ми до цього не змушуємо. Але були випадки, коли клієнти не написали бізнес-плану, і було мало документів, бо компанія була дуже новенька, свіженька і так собі, поволі розвивалася, і видавались фактично карти на коротший термін.

— Якщо українці українські біженці подались на карту побиту і мають позитивне рішення, наприклад, на рік чи на три, то статус UKR знімається з українців? Тобто, якщо людина переходить на карту тимчасового побиту, вона втрачає цей статус? Чи втрачає вона в такому разі виплати на дітей, які з початку цього року для українських вимушених переселенців у Польщі становлять 800 злотих, так само як і для польських громадян?

— У жодному разі виплат ніхто не втрачає. Але якщо ви маєте якісь переживання, можете про всяк випадок підійти до ZUS і підтвердити, що у вас змінився документ – це не просто Pesel, це вже карта побиту, аби вони актуалізували інформацію, і [ви] ніяких виплат не втратили. Це стовідсотково. На рахунок втрати статус UKR, то ви втрачаєтеа втоматично безкоштовне лікування. Тобто, якщо, маючи статус тимчасового захисту, людина могла не працювати і безкоштовно піти до лікарні, то якщо у вас вже є карта побиту і вам треба піти до лікарні, то треба офіційне працевлаштування [для безкоштовного лікування]. Тобто, щоб за вас роботодавець платив внески ZUS. Навіть якщо це буде одна восьма етату (окладу – ред.). Тобто, може бути не повний оклад, але можна хоча би на півставки бути офіційно працевлаштованим, і тоді зможете мати медичне забезпечення безкоштовно у NFZ.

— Щодо інших шляхів легалізації, то якими вони є для українців у Польщі ще?

— Крім карти побиту, ми маємо ще візу. Але, на жаль, можемо отримати тепер фізично тільки у Львові. Тобто українцю треба буде їхати до Львова і подати документи.

«Великий плюс на стороні карти побиту, бо не треба нікуди виїжджати. Це можна зробити на місці»

— Видає візу Генеральне консульство Польщі у Львові лише?

— Так, Генеральне консульство у Львові. Процедура триває близько двох-трьох тижнів, і тому треба фізично з моменту подання документів на візу перебувати в Україні і фізично подати, фізично забрати документи. І тільки тоді можна вже з готовою візою виїжджати з України. Тобто цей варіант, можливо, не всім буде підходити. Тут є такий великий плюс карти побиту, бо не треба нікуди виїжджати, це можна зробити на місці. Але якщо, скажімо, є хтось, хто офіційно не працевлаштований і має можливість поїхати в Україну і повернутися, то, можливо, такий варіант варто розглянути.

— Які ще варіанти? Чи це в принципі всі? То статус тимчасового захисту, тимчасова карта побиту або віза?

— Ну, карта побиту є ще декількох видів. Скажімо є «сталий побит» (пол. stały pobyt — постійне перебування — ред.). Якщо хтось має карту поляка або польське коріння, то теж можна подати на «сталий побит». І тут вже не буде необхідності мати офіційне працевлаштування. Або, скажімо, якщо хтось працює на закордонну компанію, зокрема, інформатики, часом стоматологи хоча вони працюють на польські компанії, але теж у більшості подають на карту побиту, яка називається blue card (блакитна карта — ред.). Така є спеціальна карта, яка видається для високих кваліфікацій. Тобто людей, які закінчили вищі навчальні заклади і працюють в таких тяжких професіях, то можна подаватись на них. Також в Польщі ще є така карта резидента. Але тут, на жаль, відпадають усі ті особи, які приїхали тільки з початком війни. Бо для того, щоб подати на карту резидента, треба перебувати в Польщі мінімум шість років. Тобто, якщо говоримо конкретно про людей, які приїхали до Польщі, на жаль, з початком війни, то в основному будуть або карта часового побиту, або віза.

— Після того, як людина отримає карту тимчасового перебування — наприклад, на три роки – що далі? Давайте про перспективу трошки поговоримо: от закінчились ці три роки, і треба знову подавати на карту тимчасового побиту? Якщо, приміром, вирішили залишитись у Польщі, діти тут навчаються…

— Якщо йдеться про продовження, то, на жаль, процедура виглядає якось так само. Повністю з нуля треба подати документи. А це знов чотири фотографії, знов документи від роботодавця, умови проживання… Повністю ці документи складаємо. На жаль, не виглядає ця процедура скоріше, якщо ми подаємо другий раз. Вона так само розглядається близько чотирьох, а в деяких містах – шести місяців. Але нема ніякої перешкоди, щоб отримати наступну [карту]. І знову таки треба офіційно працевлаштуватися, або мати свою компанію.

Можливо, через три роки вже можна буде подаватись за процедурою возз’єднання з родиною. Тому що є теж такий тип карти, як поєднання з родиною. Скажімо, раніше, коли дружина приїжджала до чоловіка, як тільки чоловік був працевлаштований, то можна було теж такого типу карту зробити. На жаль, для усіх осіб, які приїхали [в Польщу] після початку повномасштабної війни в Україні, ця можливість є заблокованою. Але продовження [карти побиту] можна зробити, і немає ніяких проблем — процедура виглядає точно так само.

Авторка: Світлана Мялик

Матеріал підготовлений за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі, та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine