Люди говорили: «Ось у цю валізку влізло моє життя протягом 60 років» — психологиня ДСНС про переселенців
Від початку нової фази війни Росії проти України психологи ДСНС надають допомогу українцям, постраждалим від російських атак. Також допомагають відновитися рятувальникам, які через агресію Росії щодня стикаються з трагедіями людей. Психологиня ДСНС з Кропивницького Євгенія Погрібна розповіла Громадському радіо про роботу у перші дні повномасштабного вторгнення Росії, а також про підтримку переселенців, які евакуювалися із зони бойових дій.
Євгенія — керівниця психологічної служби управління Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) у Кіровоградській області. Загалом у «Службі порятунку» вона працює 12 років. Її чоловік — також рятувальник. Згадує: перші чотири місяці від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну рятувальники цілодобово зустрічали евакуаційні потяги з територій, де точилися бої.
«24 лютого 2022-го року я заступила на чергування до штабу з розміщення переселенців, які вже їхали транзитом через нашу область. Люди були у різних психологічних станах. Перш ніж надати їм інформацію, куди їм прямувати, цю людину потрібно було заспокоїти, щоб вона могла взагалі сприймати будь-яку інформацію», — говорить психологиня.
Також вона консультувала переселенців телефоном, надавала психологічну підтримку.
«Вони плакали, вони не знали, куди вони їдуть, куди їм йти, що робити. Вони телефоном розповідали, що у них трапилося, звідки вони їдуть, вони були у паніці. Найбільше мені запам’яталося, що люди говорили: «Ось у цю валізку влізло моє життя протягом 40-50-60 років», — говорить Євгенія Погрібна.
Разом із колегами з інших регіонів вона працювала у Кременчуці після прильотів російських ракет у торговий центр «Амстор». Тоді загинули 22 людини, понад сотню — дістали поранення.
«Наша група психологів із Кіровоградської області працювала у відділку поліції, де брали ДНК-профіль тих людей, який не змогли знайти. Найбільше мені, мабуть, запам’яталося, коли матір втратила свою дитину і вона казала, що не зможе побачити цю дитину, не зможе провести її в останню дорогу. Ось це, напевне, для цих людей було найважче, але ми у цей момент були поряд з ними», — говорить психологиня.
Слухайте також: Психологічна реабілітація та соціалізація військових: як це працює в Україні?
За словами Євгенії, вона не має шаблону, за яким працює із травмованими людьми, або з тими, хто переживає втрату. До кожного свій підхід. Буває, що людина взагалі не готова спілкуватися, тоді її треба дати спокій. Але при цьому потрібно дати зрозуміти: ти поруч і готова прийти на допомогу у будь-який момент. Комусь навпаки — треба виговоритися, розповісти, якою була близька людина протягом життя.
Євгенія має ще один формат роботи — тренінги з рятувальниками. Вона вчить їх розвантажуватися психологічно та надавати першу психологічну допомогу постраждалим.
«Якщо потрібно, ми працюємо індивідуально. Але в нас найсильніші, найкращі й найбільш емоційно стійкі як і рятувальники, так і сапери, які працюють тут. Тому ми здебільшого підтримуємо емоційний їхній стан і такими тренінгами ми його покращуємо», — додала фахівчиня.
Євгенія Погрібна зізнається: сама теж пропрацьовує складні моменти з психологом. Аби допомагати іншим, треба бути в ресурсі та емоційно стійкою.
Лілія Кочерга, Кропивницький, Громадське радіо
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS