facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Люди психологічно травмовані» — завідувачка гуртожитку у Харкові про побут переселенців із деокупованих територій

1x
Прослухати
--:--
--:--

Олена Погребняк — завідувачка гуртожитку одного з харківських навчальних закладів. У день повномасштабного вторгнення, 24 лютого, жінка прийшла на роботу о 8-й ранку — відтоді не залишала будівлі протягом п’яти місяців, перебуваючи там зі студентами.

Після місячної відпустки Олена повернулася на робоче місце. Втім, нині вона опікується не студентами, а переселенцями із деокупованих територій Харківщини, яких заселили у гуртожиток.

Напередодні російського вторгнення у закладі, до якого прикріплений гуртожиток, відбулася педагогічна нарада — викладачі та працівники обговорювали робочі моменти. Одна з викладачок поцікавилася планом дій на випадок війни. Це питання збентежило колектив. Та точної відповіді не знав ніхто.


Читайте також: 8 місяців під обстрілами РФ: як відновлюються деокуповані громади Миколаївщини


Після педради Олена повернулася на робоче місце. Отримала телефонограму із питанням, скількох людей можна додатково поселити у гуртожиток. Спантеличена, вона зателефонувала заступнику директора навчального закладу.

«Я запитала: «Що це означає? Він відповів: «Не хвилюйся, мова йде про людей із Донецька і Луганська». Я уточнила: «Це не на випадок війни?». Він сказав: «Ні».

Ми дали інформацію про те, скільки людей можемо заселити. Я, звісно, була дуже занепокоєна. Пішла з гуртожитку о 21 годині, прийшла додому. Звернулася до свого чоловіка:

«Що робити? Незрозуміла ситуація». Він порадив заспокоїтися і відпочивати. Вранці о 4:50 я почула перший вибух. Кажу чоловікові: «Війна». А він мені: «Та ні, спи. То тобі здалося».

Я прибігла до гуртожитку. О 8:00 я вже була на своєму робочому місці. І до 25 липня я його не полишала. Протягом п’яти місяців я знаходилася там разом із дітьми та співробітниками», — згадує Олена.

У ніч із 6 на 7 березня гуртожиток, яким завідує Олена, двічі обстріляли. Перший приліт був перед будівлею. Другий — за нею. Вибуховою хвилею у приміщенні вибило майже всі вікна — вціліли лише 20. На щастя, ніхто зі студентів не постраждав. Олена наполягла, аби вони спустилися до підвального приміщення.

Гуртожиток у Харкові після обстрілів російськими військовими. Фото надане Оленою Погребняк

«Студенти не хотіли спускатися. Казали мені: «Заспокойтеся, з нами все буде добре». Мені довелося телефонувати і викладачам, і батькам. Скло летіло так, що передати страшно…

Після цього я попросила дітей виїжджати. Знову почала телефонувати батькам. В результаті у нас залишилося всього 60 осіб: студенти, діти-сироти, викладачі, працівники.

Почалися сильні морози: від -16 до -21. Щоб не замерзла система опалення, ми побігли у магазин. Взяли плівку, я викликала працівників. І ми своїми силами за три дні зі студентами оббили всі вікна — всього 226. Завдяки цьому система опалення, на щастя, не замерзла», — розповіла жінка.


Читайте також: «Всім допомагаємо»: харків’яни показали, як готують обіди для переселенців і мешканців міста


Гуртожиток у Харкові через три дні після обстрілів — студенти та викладачі оббили вибиті вікна, аби не замерзла система опалення. Фото надане Оленою Погребняк

Перебуваючи на робочому місці протягом згаданого часу, Олена стежила, аби туди не потрапив ніхто зі сторонніх осіб. Адже будівлі сусідніх гуртожитків інших навчальних закладів були дуже розграбовані. Втікаючи від небезпеки, студенти залишали і золоті вироби, і гроші, і техніку. Всім цим користувалися зловмисники.


Читайте також: Навчання в окупованому Старобільську: гімн Росії по понеділках, урок «разговоры о важном» і протерміноване морозиво


Із 27 липня по 14 вересня Олена була у відпустці. Повернувшись, дізналася, що в гуртожиток приїдуть переселенці. В той час ЗСУ саме здійснювали контрнаступ на Харківському напрямку. Вже 18 вересня до гуртожитку прибули нові жильці.

«Першого дня до нас завезли 46 осіб, і ми заселяли їх до першої години ночі. Люди приїжджали з різних населених пунктів: Куп’янська, Стрілечої, Цвіркунів, Золочівського району. Ми приймали їх по кодах, які надала воєнна адміністрація.

Спершу, коли люди лише приїжджають, з ними дуже складно спілкуватися. Відчувається, що вони дуже травмовані психологічно.

Ми намагаємося їх заспокоїти, поговорити з ними. Всіма силами стараємося їх підтримати. Вони скаржаться, що їм було складно, що після деокупації їх почали сильно обстрілювати. Але згодом заспокоюються, обживаються. Дякую волонтерам, які нам і допомагали, і допомагають. Забезпечують їжею, одягом, засобами гігієни. Одна організація нещодавно навіть привезла кожному матраци та нову постіль.

Деякі люди приїжджали без документів. Ми намагаємося допомогти їх відновити, вирішуємо різні питання. Дітей організували до навчальних закладів. Допомагаємо, як можемо», — розповіла Олена.

Наразі у харківському гуртожитку проживає 117 людей: з них 20 дітей віком від 7 місяців до 18 років. Загалом із моменту повномасштабного вторгнення гуртожиток прийняв понад 200 людей із деокупованих територій.


При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

У Києві пройшов Марш рівності після дворічної перерви

У Києві пройшов Марш рівності після дворічної перерви

1 год тому
Підготовка до другого Саміту миру вже триває — Зеленський

Підготовка до другого Саміту миру вже триває — Зеленський

1 год тому
Учасники Саміту миру затвердили спільне комюніке

Учасники Саміту миру затвердили спільне комюніке

1 год тому