30 вересня одночасно у 20 містах України люди вийшли з Маршами на захист тварин. У парку Тараса Шевченка у Києві у неділю зранку людно та жваво. Учасники ходи з собаками та котами розгортають плакати, кріплять один одному наклейки «Україна — гуманна країна» та готуються до виступів. Зоозахисники проводять всеукраїнський Марш за права тварин. Серед присутніх — зооволонтери та небайдужі до цієї теми громадяни, у кожного з яких свої вимоги. Вимагають як закриття хутрових фермтак і заборони тестування косметики на тваринах. Участь у цьогорічній ході взяли близько 6 тисяч людей.
Тут також і власники й породистих собак. Пояснюють — коли догхантери отруюють тварин, домашні коти й собаки теж наражаються на небезпеку. Киянка Наталя тримає на руках собаку породи шпиц та розповідає, що окрім породистої тварини опікується ще чотирма покинутими собаками.
«Ми хочемо, щоб люди прислухалися до наших гасел і з повагою і любов’ю ставилися абсолютно до всіх тварин. У мене п’ять собак. Ми живемо за містом і могли собі дозволити дати притулок тваринам, яких кинули наші сусіди по дачі. Ми бачимо як люди ставляться до тварин і вийшли привернути уваги до цієї проблеми», — каже Наталя.
Інша учасниця Юлія має двох котів, каже, що активно зоозахитом не займається, сьогодні прийшла сюди, щоб в Україні тварини більше потерпали від жорстокості.
«Вони самі не можуть захиститися, потрібно щоб хтось говорив про їх права. Над тваринами дуже багато знущаються і про це треба говорити. Тоді свідомість українців буде мінятися», — зазначає жінка.
Інша учасниця акції вимагає справедливих судів над дохгантерами: «Ми хочемо, що суди над живодерами були справедливими і вони отримали покарання, на яке заслуговують. І більше ніхто не мав на думці, що так можно знущатися над тваринами».
Наталья Леденева розповідає про себе — активно займалася волонтерством вже вісім років, коли догхантери отруїли собак, якими вона опікувалася. Зараз вона відслідковує всі суди над живодерами та організовує волонтерів на мітинги під судами.
«Під час судів я познайомилась з багатьма волонтерами. Ми об’єдналися навколо теми жорстокого поводження над тваринами і зараз відстоюємо права вже не тільки котів і собак. Ми активно виступаємо за заборну дельфінаріїв та цирків, які роблять виступи з дикими тваринами», — каже Наталя.
До дванадцятої у парку вже зібралось кілька тисяч людей. Головний організатор Маршу Олександр Тодорчук виходить до пам’ятника Шевченка та починає перелічувати основін вимоги. У цьому році їх вісім. Це заборона пересувних цирків з дикими тваринами, дельфінаріїв, хутряних ферм та притравочних станцій. Відмова від використання живих тварин для експериментів. А також створення реабілітаційних центрів та зоополіції.
Кіносценаристка Дарья Воронкова нещодавно долучилася до ініціативи UAnimals. Напрям її діяльності — з’ясувати, хто та як в Україні тестує косметику на тваринах, та які бренди відмовляються від подібних експериментів.
«В Україні косметику вироблену в країні тестують на тваринах 7 лабораторій. Косметика, яка імпортується зазвичай вже має сертифікат, але її, якщо виникають якісь питання, можуть в Україні протестувати як в пробірці, так і на тваринах. Велика частина лабораторій в Україні тестує за вибором, дві з них в Харкові і Львові тестують тільки на тварин, тому що у них є віваріум. Крім тестування косметики, є це тестування побутових засобів і генетичні тестування. Наприклад, зшивають молодого та старого пацюків і дивляться, омолодить перша другу. Це справжні фільми жахів», — каже Дарья. За її словами, зараз вони не можуть вимагати заборони генетичних тестів, але мають впливати на те, щоб скоріше були розроблені альтернативи.
Тестування косметики відбувається на кроликах чи мишах. Вибирають кроликів, тому що, коли заливають хімію їм в очі, вони не виділяють сльози. Але, за її словами тестування на тваринах не зовсім виправдане, тому що у людей можуть виникнути інші реакції на компоненти косметики. Зараз в Україні розробляється Директива про заборону тестування на тваринах. Її вже підписала Асоціація виробників косметики України та розглянуло Міністерство охорони здоров’я. Зараз Державна регуляторна служба відправила директиву на доопрацювання. Активістка каже, що її мають ухвалити до 2020 року.
Якщо зараз неможливо порахувати скільки тварин в Україні гинуть у таких лабораторіях, то куратор напрямку HutroOf Павло Вишебаба знає, скільки тварин в України вбивають за рік на 70 хутрових фермах. Це — 630 тисяч тварин. Павло вже вісім років пропагує в Україні відмову від хутра. Каже, що найбільш активною робота стала просуватися останні два роки, коли в ЕС почали заборонювати такі ферми через їх вплив на єкологію. Має надію, що зовсім скоро їх заборонять і в Україні.
«Сім років ми працювали с попитом, зверталися до українців з проханням не купувати не етичне хутро. Питання стало прискорюватися, коли країни ЄС почали відмовлятися від виробництва хутра. Вже 13 країн не дозволяють роботу хутрових ферм. Тоді ці виробники почали переміщувати виробництва у Україну. Вони шкодять довкіллю та працівникам, через токсичність матеріалів, якими обробляють хутро. Тоді ми зрозуміли, що маємо припинити роботи з попитом і маємо вимагати повної заборони цих ферм. На щастя цього року був прийнятий закон Про оцінку впливу на довкілля і вже не так легко відкривати ці ферми. Ускладнена процедура. Але якщо ми не заборонемо їх вони знайдуть способи обходити ці нормативи», — каже Вишебаба.
Активісти розробили законопроект про заборону виготовлення хутра в Україні. Доопрацьовує його робоча група депутатів. Найближчими місяцями він буде поданий на розгляд комітетів.
Крім цього в Україні існують притравочні станції, де диких тварин — лисиць, єнотів, вовків та медведів калічать, видирають ім пазури та кігті, натравлюють на них мисливських собак. Потім — лікують і знову віддають на шматування, поки тварина не помирає. Також активісти вимагають заборони дельфінарії. Бо, на їхню думку, умови в них не відповідають тим, що мають бути, каже співорганізатор акції Олександр Тодорчук:
«Сьогодні тиск громадськості, активістів та зоозахисників сприймається, як щось важливе та вагоме. Два дні тому влада Херсону відмовилась планів масового знищення безпритульних тварин через суспільний розголос. Українські модельєри почали масово відмовлятися від використання хутра. Зараз по кожній з вимог, які ми сьогодні озвучили ведеться окрема робота починаючи від законодавчих ініціатив, закінчуючи тими діями, які мають чинити люди. Тому що цирк без тварин це не тільки про заборону на рівні держави, но також про відмову людей відвідувати цирки з тваринами».
Після промови учасники скандуючи «Україна — гуманна країна», «Хутро — це криваве жлобство» вишукувалися у колону. Від будівлі університету Шевченка кілька тисяч людей попрямували Володимирською вулицею до Софіївської площи. Дорогою активісти роздавали перехожим листівки, розповідали про ініціативи. У 2017 році після першого Маршу за права тварин держава внесла лося до Червоної книги. Це було однією з вимог протестувальників. Домогтися виконання нинішніх вимог організатори прагнуть до 2025 року.