30.04.2023 12:00

Майже 70% дніпровських новин мають надійні джерела, у 3% новин факти не відокремлені від думок

ІЛЮСТРАТИВНЕ ФОТО

Прослухати

--:--

Усі видання моніторингу публікували новини, де посилаються на ненадійні джерела, або ж не мають посилань взагалі. Також кожне з видань не завжди відокремлюють факти від коментарів, мають проблеми з достовірністю та вдаються до мови ворожнечі. У Дніпрі досліджували п’ять найвідвідуваніших ресурсів: nashemisto.dp.ua/, dnepr.info/uk/, dp.informator.ua, gorod.dp.ua, 056.ua. Моніторинг тривав з 10 по 14 квітня 2023 року включно. Усього з п’яти видань моніторили 720 новин. З них 217 мають проблеми з достовірністю — це понад 30%. Мови ворожнечі за вказаний період виявили — 1,7%. До слова, у моніторингу за листопад 2022 року, мови ворожнечі у новинах було 1,1%.

Надійні, сумнівні та новини без джерел

Майже 70% новин — це 503 новини із 720 мають надійні джерела інформування. Проте, тут складно схибити, адже журналісти у своїх текстах посилалися на пресслужби ДСНС, поліції, СБУ, міської ради, Генштаб, а також на повідомлення від Миколи Лукашука — голову Дніпропетровської обласної ради та Сергія Лисака — очільника Дніпропетровської ОВА. Також посилалися на проєкти рішень міської ради або на законопроєкти, постанови тощо. Ось декілька прикладів таких новин від Інформатора тут, тут і тут. Також приклади вдалих посилань від 056, Нашого міста, dnepr.info та Міського сайту.

З gorod.dp.ua усього за вказаний період промоніторили 195 новин, з них з надійними джерелами — 150 новин, це майже 77 %.

056.ua — усього 88 новин потрпило в моніторинг, 82 новини мають надійні джерела — це трішки більше 93%.

Наше місто — усього 123 новини, 41% мають надійні джерела — це 50 новин.

dnepr.info/uk/ — усього 170 новин, з надійними джерелами опублікували 109 новин — це 64%.

Інформатор — усього 144 новини було, понад 77% з надійними джерелами — це 112 новин.

Новин із сумнівними джерелами — 26%. Це 184 новини. Тут автори текстів посилалися на не верифіковані сторінки в соцмережах, Інформатор, наприклад, вдавався до конструкції «повідомили власні джерела». Хоча новини не були настільки важливими, щоб публікувати їх з такими джерелами. Наприклад, в новині «На трасі у Дніпропетровській області Hyundai на смерть збив жінку» посилаються на соцмережі та власні джерела. Лише згодом у тексті читач побачить, що цю інформацію підтвердили і в поліції. Проте новина про ДТП не є настільки суспільно важливою, або першочергово посилатися саме на власні джерела, як у новині «У Дніпрі на Богдана Хмельницького «Таврія» на пішохідному переході збила жінку: постраждала померла в лікарні».

Серед прикладів сумнівних джерел можуть бути не верифіковані сторінки у соціальних мережах чи експерти, експертність яких складно перевірити читачеві. Наприклад, у новині Нашого міста «Фінішна пряма: астрологиня назвала дату закінчення війни в Україні», де перебіг війни Росії проти України коментує астрологиня. Варто зауважити, що астрологія не є наукою, її вважають псевдонаукою. Тому астрологічні прогнози не мають нічого спільного із достовірністю. Так, окрім достовірності та джерела інформації такий текст суперечить ще й стандарту точності. Тоді як ЗМІ мають поширювати лише правдиву інформацію, а не опиратися на коментарі псевдонауковців. У новині dnepr.info «9 лютого зв’язок обірвався: у Дніпрі шукають родину із Бахмута» мало того, що посилаються на телеграм-канал “Дніпро оперативний”, так ще й поширюють фото неповнолітньої дитини разом з батьками та інформацію про родину. Розповсюдження такої інформації може загрожувати життю родини. Адже в цей час вони можуть переховуватися на території Росії чи на тимчасово окупованих територія та намагатися виїхати звідти. А поширення інформації про зниклих безвісти може нашкодити їм. Про ризики поширення такої інформації говорила заступниця міністра оборони України Ганна Маляр та просила не поширювати дані зниклих військових і цивільних. Для пошуку можна звертатися до Координаційного штабу ГУР Міноборони.

Читайте також: Майже 15% новин дніпровських ЗМІ — про політику. Кожна 13-та новина — з ознаками замовності

gorod.dp.ua опублікував 42 новини із сумнівними джерелами за вказаний період — це 21,5%.
056.ua мав 3 таких новин— це 3%.
Наше місто — 66 новин — 54 %.
dnepr.info/uk/ — 42 новини — 25%.
Інформатор — 31 новина — 22%.

Майже 5% новин, або це 33 новини, взагалі були без посилань на джерела. Наприклад, видання 056 у новині «На Дніпропетровщині почало народжуватися більше хлопчиків ніж дівчаток: як це можна пояснити» пише про те, скільки дітей народилося в області за перші три місяці 2023 року та вказує, що «про це повідомляє сайт 056». З інших ресурсі можна дізнатися, що про це повідомляє Дніпропетровська обласна адміністрація. От, наприклад, як про це писав Інформатор. Далі в новині 056 посилалися також на таких собі колективних вчених: «Вчені називають такий факт співвідношення статей у людей — ефект солдата, що повернувся», а також надають дані за 1883, 1945 — 1947 роки. Та підсумовують: «Все це дуже цікаво, але кому вірити — вирішувати вам. Проте варто пам’ятати, що головне, щоб українці народжувались здоровими та жили під мирним небом у своїй, вільній країні».

gorod.dp.ua: 3 новини без джререл — це 1,5%.
056.ua: 3 новини без джерел — це 3,4%.
Наше місто: 7 новин без джерел — 6 %.
dnepr.info/uk/: 19 новин без джерел — 11%.
Інформатор: 1 новина без джерел – 0,7%.

Понад 30% новин — це новини, де є сумнівне джерело, на яке посилається медіа, або його немає зовсім, де є сумнівною експертність джерела, її важко перевірити. Або ж, коли видання посилається на інше видання. Найбільше новин, джерела яких є сумнівними, на сайті Наше місто — це майже 59%. Найменше — на сайті 056 — близько 7%.

Стандарт достовірності та відокремлення фактів від коментарів

Майже у 3% від загальної кількості новин не відокремлювали факти від коментарів. Йдеться про те, що усі коментарі мають бути чітко відокремлені від фактів та коментарів експертів, а коментарів чи роздумів журналіста у новині не може бути взагалі. Усі аналізовані видання мають такі новини. Найменший відсоток таких новин у 056 — 1%. Найбільше у Нашого міста — майже 5%. Так, наприклад, у новинах про загибель військових журналісти писали емоційні заголовки. Це не були цитати, винесені в заголовок чи пряма мова, тобто просто автор новини вирішив емоційністю привернути увагу читача. Наприклад, у новині dnepr.info/uk/ «Сумуємо: обірвалося життя захисника із Кривого Рогу Сергія Гладуша». У цій новині немає джерела, не вказано, хто інформує. А також, автор пише подібні конструкції: «За свободу своїх рідних та близьких, свого народу, наші захисники продовжують віддавати найдорожче – своє життя. До останнього стримуючи навалу окупантів віддав своє життя і Сергій Гладуш – відважний воїн із Кривого Рогу». Ніхто не применшує героїзму українських воїнів, проте, коли йдеться про новини, то журналісти повинні дотримуватися стандартів. Відокремлення фактів від коментарів — один з них. Наше місто написало новину «Тривога тривала 51 хвилину: що трапилося в Дніпрі за ніч». Це маніпулятивний заголовок, який натякає читачу, що сталося щось погане, адже в заголовку йдеться про повітряну тривогу. У підсумку новина виглядає так: «Протягом сьогоднішньої ночі у Дніпрі була одна повітряна тривога загальною тривалістю 51 хвилина. На щастя минулося, обстрілів у обласному центрі не зафіксовано». І далі йде прогноз погоди.

Мова ворожнечі

Мови ворожнечі у новинах менше одного відсотку. Нагадаю, мова ворожнечі — це будь-які вислови, контекст чи візуальне зображення, що призводить до створення або ж поглиблення вже існуючої ворожнечі між відмінними за певними ознаками групами суспільства. Так, Наше місто писало новину, де мова ворожнечі — це твердження про кримінальність певної групи. Так, у тексті йдеться про Олександра Петровського — бізнесмена та власника дніпровського телеканалу ТРК «Регіон» (D1). У тексті використовують для Олександра Петровського прізвисько «Нарік». Нагадаю, що у лютому 2019 року Суд заборонив називати Олександра Петровського «Наріком», про це писало видання «Детектор медіа». Петровський подав до суду на інтернет-видання «Цензор.нет», його головреда Юрія Бутусова та ще двох осіб через «висвітлення його особи в негативному світлі» і «твердження про його причетність до кримінального світу»

За даними моніторингу, який ІМІ проводило у листопаді 2022 року мови ворожнечі було менше. У новинах дніпровських медій мова ворожнечі тоді склала 1,1%.

Оля Василець, регіональна представниця ІМІ в Дніпропетровській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS