Олександра Єфименко
«Мені так подобається, як воно горить». Як зібрати FPV-дрон в гаражі — репортаж
Автор
В одному з гаражів Києва сильно пахне каніфоллю. На столі лежить FPV-дрон і деталі до нього. Це — російський дрон, який став трофейним завдяки бійцям 3-ї окремої штурмової бригади. «Думаю, його там росіяни зачекалися, ну ми їм його і повернемо», — говорить Ярослав. Він разом з друзями збирає дрони на фронт. Ті фрагменти дрону, які лежать на столі — це майбутній восьмидюймовий дрон-камікадзе. Ярослав розповідає, що, коли дозбирають нову партію — це буде вже 25 дронів, які вони передали на потреби української армії.
«У контексті великого браку снарядів FPV-дрон — це те, що зараз повністю замінює снаряди. Це максимально потрібна річ, яка необхідна, навіть, не в тисячах, а в десятках тисяч. Класно, що ця тема зараз стає актуальнішою. І все більше і більше людей збирають дрони вдома. От навіть сьогодні, я скролив стрічку у фейсбуці, і там люди, на яких я підписаний, пишуть, що от, я збираю свій перший дрон. І мені насправді неймовірно приємно, що люди пробують, люди стараються, люди якоюсь мірою ризикують, але врешті-решт, ми збільшуємо кількість дронів на фронті», — коментує Ярослав.
Розпочали Ярослав, Олександр і Євгеній збирати дрони в грудні минулого року. Усе починається з того, що вони збирають гроші на деталі для збірки, організовують збори в соціальних мережах. Говорять, що коли в когось день народження — вдається зібрати більше. Потім вони замовляють необхідні деталі в Китаї. Доставка займає близько трьох тижнів. Цього разу друзі замовили компонентів на 13 дронів. Вартість одного дрону складає близько 8,5 тисяч гривень. Якщо ті самі деталі замовляти в Україні — один прилад коштуватиме близько 13 тисяч. Дрони збираються і відправляються не під конкретні запити. Друзі вирішили, що відправлятимуть тільки тим, у кому впевнені, або військовим, яких знають особисто.
«Так ми можемо упевнитись, що дрони не підуть кудись наліво, що не будуть втрачені через недостатні вміння», — роз’яснює Євгеній.
Він зазначає, що проблема перекупів стосується не тільки вже готових приладів, але, у першу чергу, деталей до них:
«Проблема перекупів існувала завжди. Існує вона і в питанні закупівлі комплектувальників для дронів. Я починаю шерстити всі магазини, які знаю, і деталей немає. А потім я заходжу на OLX і бачу там необхідні деталі для дронів з вищою вдвічі ціною. Для порівняння: одна деталь — стек, який, грубо кажучи, є мозком самого робота, у Китаї коштує 2000 гривень, а в Україні перекупи продають таку саму деталь за 3500. Це абсолютно ніяк не підпадає під концепцію зменшення вартості дронів».
Історія FPV-дронів у цьому гаражі розпочалася з того, що чоловіки ремонтували та вдосконалювали дрон-розміновувач, гусенично-роботизовану платформу, яка виконує функцію розмінування певної ділянки фронту. І коли зрозуміли, що їхніх знань для того, щоб зробити його до кінця, недостатньо, то зібрали цілий консиліум:
«Працювали, насправді, двоє-троє, усі інші давали безцінні поради. Як в тому мемі про копача і людей навколо. Періодично хтось казав, що треба робити іншим способом. І в процесі, коли вже завершувалася збірка цього робота, Ярік візьме і скаже: «Я знаю, що я зараз невчасно, а чому б нам ще і FPV не зайнятися?» Я думав, що я його приб’ю», — пригадує Євгеній і додає, що на перший дрон вони не організовували збору, а просто скинулися.
До повномасштабного вторгнення Ярослав займався веброзробкою:
«Коли я був малим, казав, що хочу бути кібернетиком. Навіть, напевно, не знаючи тоді, що це слово значило. Я вступив на кафедру кібернетики в Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського. І там, в принципі, у мене з’явилося якесь певне розуміння того, як працюють ті чи інші схеми, плати. Але на третьому курсі я зрозумів, що це трохи не моє, і почав займатися веброзробкою. Цим займаюся дотепер, але якось до мене повернулася любов до пайки, до плат, до контролерів, до програмування контролерів. Тому зараз я поєдную».
Євгеній і Олександр одразу попередили, що не хотіли би потрапляти в кадр фотоапарата.
«Конкретно ми в мобільно-вогньовій групі оперативного призначення. У простонародді це — «антишахедка». Ми чергуємо, і коли командування нашого сектору дає нам сигнал, виїжджаємо на позицію, яка визначена, і наявними силами і засобами намагаємось вразити російські дрони», — розповідає Євгеній і додає, що у вільний від збиття «шахедів» час паяє FPV-дрони.
А Олександр друкує деякі з деталей для дронів на власному 3D-принтері. Він розповідає, що першочергово придбав його, щоб друкувати для себе, але після початку повномасштабного вторгнення, і 3D-принтер почав працювати для армії.
Також Олександр займається, як жартують Ярослав з Євгенієм, контролем якості. Чоловік перевіряє компоненти паяння в зібраному приладі.
«Коли ми відправляємо дрон у бригаду безпосередньо, вони також його перевіряють. Це вже не перший відправлений дрон нами в 3-ю штурмову, зокрема, бригаду, вони замінюють тільки частоти під себе», — говорить Ярослав і продовжує, що коли вони почали відправляти перші безпілотники, бійці давали відгуки на них і, спираючись на це, вдосконалювали збірка. «Мені так подобається, як воно горить», — сміється Ярослав, показуючи відео роботи українських військових по російських позиціях за допомогою дронів, які чоловіки збирають своїми руками.
Частину відео, з дозволу військових, ми публікуємо тут.
Відео: 3-тя штурмова бригада / Авдіївський напрямок, робота 3-ї штурмової бригади FPV-дронами
Відео: 3-тя штурмова бригада / Куп’янський напрямок, робота 3-ї штурмової бригади-FPV дронами
— Хочете зняти, як ми на дрон музику встановлюємо? Тут можна будь-яку обрати, наприклад отаку поставимо на дрони ближче до Різдва, — я намагаюся підняти фотоапарат вище, щоб стіл з безпілотником було видно з верхньої точки.
— А ви ставайте на ящик з-під боєприпасів, не переживайте він порожній, — підказує мені Євгеній кращу точку для зйомки.
На стіні гаражу висить пам’ятка зі списком необхідних для безпілотнику деталей, комплектацією і переліком фінальних етапів у збірці: «Промазати місця пайки лаком; пройтись фіксатором різьби, позатягувати стяжками, наклеїти підставки, наклеїти гумову підкладку для батареї, налаштувати мелодію двигунів :)».
Майбутній FPV-дрон блимає різнокольоровими лампочками і програє фрагмент з пісні Бобі Хелма «Jingle Bell Rock», на календарі — квітень. Я стою на ящику з-під боєприпасів, затрофеєним українськими військовими. У гаражі, який з самого початку був орендований для ремонту мотоциклів. Двоє з чоловіків, які збирають дрони в гаражі, третій рік поспіль збивають шахеди над нашими головами. А у вільний час закуповують, збирають, паяють, тестують, передають і так по колу.
Відео: Олександра Єфименко / Співаючий дрон
Постійна банка зі збором на деталі для дронів від героїв нашого репортажу — за цим посиланням
