Менше грошей на морозиво й житло, більше — на екскурсії. Як карантин вплинув на туристичний сезон у Приазов’ї

Карантинне літо кинуло виклик не лише українським відпочивальникам, а й власникам туристичного бізнесу. Через пандемію багато українців подорожували рідною країною та досліджували місцеві курорти. Багато хто відкрив для себе Приазов’я лише зараз.

Один бізнес почав оживати, інший — не відкрився взагалі

Власник «Бази сімейного відпочинку» в селі Мелекіне Олександр каже, що тамтешній туристичний бізнес цьогоріч почав оживати. Зокрема, через те, що до бази цього літа приїхали відпочивальники з Полтави, Сум, Ужгорода, які були змушені відмовитись від закордонних курортів. Утім, обертів довоєнних часів бізнес іще не набрав:

«Аби зібрати принаймні ту кількість відпочивальників, що приїхала цього року, я дуже багато займався рекламою. Усюди постив фото, знімав відео, навіть паперові листи в інші регіони надсилав, — розповідає Олександр. — У нас круте місце: класна природа, узбережжя. Але я стикнувся з тим, що люди поза Донеччиною взагалі не знають про те, що у Приазов’ї можна відпочивати, що тут є пансіонати, розваги, море».

А ось у сусідній Юр’ївці відкрились не всі пансіонати — а серед тих, що працювали, відпочивальники обирали житло подешевше. Багато хто приїжджав до моря з власними наметами. Ярославна, управителька пансіонату «Ластівка» розповідає, що кількість відпочивальників трохи зменшилась:

«Більша частина баз відпочинку навіть не відкрилась. У першу чергу через вимоги до їдалень. Наприклад, у моїх сусідів, аби погодувати всіх відвідувачів із необхідною карантинною дистанцією, потрібно було б 5 годин, — каже Ярославна. — Я цього року працювала без їдальні. Не заробила на цьому, але трохи полегшила собі роботу.  Зараз ремонтуємо їдальню, аби запустити її повноцінно наступного сезону».

За словами Ярославни, відчувається, що цьогоріч люди приїхали майже без грошей:

«Наприклад, якщо раніше на пляжі батько купував морозиво собі, мамі й дитині, то цього року купує лише дитині, — ділиться спостереженням жінка. — Звичайно, багато хто шукав житло подешевше, а розвагами особливо не цікавились».

Більшість відпочивальників «Ластівки» цього літа — маріупольці.

«В основному я працюю на Запоріжжя, на Дніпро. Але цього року спочатку через епідемію вони злякалися їхати. А коли побачили, що все працює і люди відпочивають, то схаменулися вже наприкінці серпня, коли вже не залишалось часу на відпустку, адже дітям пора до школи. Так що відпочивали в основному місцеві», — каже Ярославна.

А от на більш відомих серед українців приазовських курортах — на  Білосарайській косі та в Урзуфі — кількість відпочивальників цього року збільшилася в рази. Окрім моря популярним був і Національний природний парк «Меотида». Утім, за словами наукового співробітника парку Олександра Бронскова, великих проблем для місцевих птахів це не створило.

«Люди завжди пересуваються територією парку, головне щоби не рвали рідкісні рослини. А до ділянок із червонокнижними птахами в нас доступ обмежений, тож великих незручностей для них не було. Більше шкоди роблять пожежі», — розповідає Бронсков.

«На природі набагато безпечніше в умовах пандемії, ніж у містах. У якомусь сенсі карантин пішов на користь. Люди знайомляться з природою рідного краю, — сказала нам директорка НПП «Меотида» Надія Долгова. — У нас цьогоріч були скаути з інших регіонів. Ми пропонуємо піші екскурсії, велосипедні й автомобільні маршрути, водну екскурсію — і всі вони мали попит. Цього року відкрили ще одну екологічну стежку — «Половецький степ». Маршрут довгий, тому його легше проїхати автівкою чи велосипедом. Останні можна взяти в нас у оренду».

Не дуже вдалося заробити й продавцям розваг, розповідає власник атракції «Лицарський стан» Петро. Цього сезону чоловік працював у кількох туристичних селах Мангушського району Донеччини: вчив дітей стріляти з лука, метати ковані цвяхи, розповідав про історію епохи лицарства й пропонував сфотографуватись у тогочасних обладунках.

«Вкладені зусилля не окупились, — підсумовує він. — Але сезони будуть іще. Головна складність — карантин. Економічна криза вдарила по платоспроможності відпочивальників, та й кількість їхня значно зменшилася».

Чим приваблювали туристів і чому ті часто обирають Чорноморське узбережжя замість Азовського? 

Власник «Бази сімейного відпочинку» Олександр, окрім активної реклами своєї бази та села, аби завоювати прихильність відпочивальників організує трансфер із маріупольських вокзалів, дарує пляшку фірмового вина та сувеніри.

Мелекіне більше підходить для родин із дітьми, для тих, хто хоче спокійного тихого відпочинку трохи далі від людей. Сюди не їдуть за гучними вечірками в нічних клубах, тут немає безлічі кафешок чи аквапарку. Але, за словами Олександра, головна проблема невисокої популярності місцевих курортів проти чорноморських — погана логістика. Із багатьох регіонів діставатись Приазов’я складніше й довше, ніж Чорноморського узбережжя.

«Потрапити сюди можна тільки через Маріуполь. А туди і до карантину лише чотири потяги ходили, а на дорогу йшла майже доба. Зараз і того нема. З Маріуполя до Мелекиного через зсуви ґрунту перестав заїжджати автобус: пасажирів висаджують на трасі. Так навіть маріупольцям, якщо не мають власної автівки, легше Бердянська дістатись, ніж Мелекиного», — розповідає Олександр.

Екскурсії, кемпінги та фестивалі. Чого чекати наступного року?

Начальниця відділу культури й туризму Мангушської райдержадміністрації Наталя Тохпопаран розповідає, що в цілому по району кількість відпочивальників цього року суттєво зменшилась, і не лише в приморських селах.

«Менше житла орендували й у Стародубівці. Там у нас дуже красива природа, є туристичні маршрути — і серед прихильників зеленого туризму ця територія користувалась популярністю», — розповідає жінка. І додає, що наступного сезону в районі робитимуть акцент саме на екскурсійних пізнавальних програмах. 

Привабити туристів екскурсіями планує і управителька юр’ївського пансіонату «Ластівка» Ярославна. Жінка відкриватиме екскурс-бюро. У планах — показати туристам з інших регіонів приазовське узбережжя, музей Азовської мушлі у Юр’ївці, НПП «Меотида». Для охочих навіть організовуватимуть тури до Маріуполя і Бердянська.

«На 1 жовтня чекаю велику кількість гостей. Тоді відзначають міжнародний день птахів, а зараз чомусь стало модно за ними спостерігати. Приїжджають компанії з Краматорська, Дружківки та Бахмута. Організуємо для них екскурсії тут, на Білосарайській косі та в заповіднику «Кам’яні могили». Також пансіонат користується популярністю на новорічні свята, бо тут сосни й загалом дуже красиво взимку», — розповідає Ярославна.

А ось у Національному парку «Меотида» наступного року орієнтуватимуться на комфортне розміщення відпочивальників. Зараз парк бере участь у грантовому проєкті на розвиток рекреаційної зони. У планах — відкриття вежі для спостереження за територією «Меотиди», звідки можна буде через біноклі подивитись на ділянку парку «Дзендзик», де гніздяться червонокнижні птахи.

«Ще плануємо відкрити зону з альтанками та кемпінг із місцями для наметів, будиночками для відпочинку, — розповідає Надія. — Там же можна буде покататись на катамаранах вздовж річки Берда. У наметовому містечку хочемо встановити сцену, аби туди могли приїжджати музиканти, поети, актори, проводити фестивалі».

Аби долучитись до краси Приазов’я наступного року, краще вирушайте в подорож автівкою. Або їдьте потягом через Маріуполь. Сподіваємось, до того часу кількість потягів збільшиться. Поки що ж вони відправляються з Києва, Харкова, Львова та Одеси.

Ганна Прокопенко, Приазов’я, Громадське радіо

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS