Мовна омбудсменка: що робитиме уповноважена із захисту державної мови?

Мовна омбудсменка: що робитиме уповноважена із захисту державної мови?

«Моє основне завдання як уповноваженої із захисту державної мови — забезпечити права громадян України на отримання інформації та послуг державною мовою. Це завдання номер один».

Так Тетяна Монахова, новопризначена мовна уповноважена, розпочинає свою першу прес-конференцію. Повноцінно втілювати головну свою ціль вона зможе лише через півроку після призначення. Поки ж шукатиме команду і створюватиме секретаріат. Опісля запустять сайт і офіційні сторінки мовного омбудсмена у соціальних мережах. Туди зможуть звертатися люди. 

«Сама структура секретаріату виходить із функціоналу, який прописаний в законі: у нас є розгляд скарг, судові позови. Це буде потужний, я сподіваюся, юридичний відділ. Має бути відділ лінгвістичної експертизи, де ми розбиратимемось чи певне висловлювання принижує державну мову в публічному просторі чи не принижує», — пояснює Монахова.

При секретаріаті омбудсменки створять громадську колегію із письменників, лідерів думок, мовознавців й усіх небайдужих до стану мови. 

«Я так думаю, що це будуть регулярні зустрічі, дискусії, обговорення, де суспільство буде вносити пропозиції і моніторити виконання закону, радити щось», — каже уповноважена.

Тетяна Монахова

Одним із напрямків роботи омбудсменки буде популяризація української на Донбасі. Монахова каже: мотивуватимуть людей переходити на державну мову.  

«Там справді існує проблема фактичної відсутності державної мови в тих публічних сферах, які передбачені законом. Очевидно, що ми будемо розробляти цілу стратегію заходів: гуманітарних, культурних. Треба людей не тільки штрафувати, це законом передбачено, а ще й мотивувати, роз’яснювати закон, вчити. В неформальному спілкуванні вони можуть використовувати ту мову, яка їм комфортна», — говорить Тетяна.

Окрім своїх прямих завдань омбудсменка нагадує, що за порушення нового мовного закону через 2-3 роки штрафуватимуть. Суми стягнення — від 200 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зараз це приблизно від 10 до 12 тисяч гривень. Вдома, з друзями, загалом у приватному спілкуванні кожен зможе говорити тією мовою, якою захоче. Натомість ЗМІ мають три роки, щоб зробити україномовну версію своїх сайтів. Змін в медичній сфері варто очікувати ще раніше. До липня 2020-го вся документація: від карток пацієнтів до звітності, має бути державною мовою. А от якою мовою розмовляти на прийомі, лікарі і пацієнти домовлятимуться самостійно. Схоже правило діятиме у сфері обслуговування. 

«Штрафи щодо порушення закону в сфері обслуговування починають діяти через два роки. Коли громадяни України приходитимуть у певні заклади харчування і звертатимуться українською мовою, а їм не відповідатимуть державною, то це порушення закону. Якщо клієнт сам ініціює використання іншої мови, то персонал може відповідати тією мовою, якою комфортно людині», — говорить Монахова.

Тетяна Монахова

Зазначимо, призначення Тетяни Монахової викликало дискусії серед мовознавців і науковців. Головний аргумент — відсутність у неї досвіду в правозахисній діяльності.  Таку позицію, зокрема, висловлює співавтор нового мовного закону Тарас Шамайда 

«Ми не маємо нічого проти пані Монахової як людини, як науковця. Просто коли призначили людину, яка не була помічена в розробці, в захисті закону про мову, в захисті прав українців, звичайно, це викликає стурбованість», — говорить Шамайда.

Монахова ж каже, що досвід у неї є: була медіатренеркою із критичного мислення й приймала екзамени з української мови у держслужбовців. 

«Протягом останніх трьох років у Миколаєві я очолювала комісію, яка атестувала осіб, що претендують на державну службу щодо рівня знання державної мови. Я фактично імплементувала закон ще до того, як його офіційно прийняли», — відповідає Монахова.

На думку Шамайди головне, щоб омбудсменка пам’ятала: вона незалежна від уряду й, зокрема, міністерства культури, молоді і спорту, яке подавало її кандидатуру.

«Коли вона говорить, що буде займатися популяризацією української мови, це дуже добре, але у неї дуже мало інструментів для цього. А обов’язок популяризувати мову, згідно із законом, має міністерство культури, молоді і спорту. Уповноважена ж повинна контролювати і вимагати від міністерства належно виконувати ці функції. Вона в цілому виявила таку готовність, мені просто не ясно чи розуміє вона, що це поширюється й на міністерство, яке лобіювало її призначення», — говорить чоловік.

Мовознавці готові допомагати й сприяти омбудсменці, каже Шамайда, якщо вона сама не проти діалогу. Вже завтра вони планують зустріч із новопризначеною уповноваженою.

 

Ірина Саєвич. Київ. Громадське радіо.  

 

Останнi новини