Шосту річницю із дня визволення відзначає 24 липня Лисичанськ. Бої за це місто у 2014 році тривали протягом п’яти днів. За час бойових дій у місті були повністю зруйновані 34 будинки та понад триста — пошкоджені.
День визволення міста від бойовиків почався звісткою про те, що невідомі облили фарбою пам’ятник бійцям, полеглим у боях за Лисичанськ. Пам’ятник уже відмили, а правоохоронці відкрили кримінальне провадження, повідомила речниця поліції Луганської області Тетяна Погукай:
«На місце виїхала слідчо-оперативна група, оглянули місце події. Наразі там працює і кінологічна служба. Цей факт внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань та кваліфікували за статтею 297 — «Наруга над могилою». Якщо встановлять особу, а ми сподіваємося, що встановлять особу, яка скоїла правопорушення, то їй загрожує до трьох років позбавлення волі».
Позивний Віктора Камінського — «Жак». У 2014 році він був командиром другої штурмової роти добровольчого батальйону «Донбас». Чоловік розповідає, що 23 липня шість років тому саме він віддав команду про ранковий наступ:
«23-го в ніч я прибув зі своїм підрозділом, зі своєю ротою сюди і мені дали в посилення броню для наступу на Лисичанськ. У мене було три танка і 5 БМП. Потрібно було звільнити це місто. Інформації практично ніякої не було: що тут, де які точки і де знаходяться основні сили противника. У нас навіть карт не було, якщо чесно. Карта була зроблена з гугла, роздрукована, склеєна шматками. Тому я по цій карті наступав».
Перше, що потрібно було: звільнити від бойовиків Лисичанську міськраду та місцевий відділ поліції, розповідає Камінський. Але це виявилося дуже не просто.
«Двох бійців з 24 бригади буквально у перші хвилини бою вбили. Танк пройшов трохи далі, був підбитий. Коли вбили першу людину, медик підбіг. Медику була дана команда підійти і евакуювати пораненого, і медика снайпер убив також. Коли ми відкрили вогонь з артилерії, з танків, то опір, звичайно, зменшився», — каже Камінський.
За час бойових дій у Лисичанську повністю зруйнували 34 будинки та понад триста — частково пошкодили. Один з тих, який вже не відновити — обласний центр зайнятості. У 2014 році він був на ремонті. Через те, що на даху був ворожий снайпер, Камінський наказав стріляти по будівлі з танку, розповідає його побратим Олександер Бойко.
«Ми зробили свою роботу. Те, що нам, як то кажуть, було призначене. Єдине, що проявили свою ініціативу, в’їхали раніше, ніж наказ був. Сказала би Батьківщина померти, то померли б. Без питань. Що і зробили багато хлопців із нашого батальйону, яких немає, вічна їм пам’ять».
Олег Кострюков — директор одного з підприємств Лисичанська. У 2014 році він допомагав українським військовим звільнити місто та у себе на заводі ховав у бомбосховищі містян, коли точилися найжорстокіші бої. Чоловік і нині підтримує українських військових. Сьогодні ж згадує події шестирічної давнини.
«Коли місто було окуповане, ми намагалися не зустрічатися і не допомагати бойовикам. А ось коли вже звільнили місто, вся допомога була спрямована, звичайно, нашим військовим. Це і вода, і продукти. Була спека. Дуже багато треба було води. Далі вже і форму купували. До зими в мене один із цехів перейшов на виробництво буржуйок, допомагали обладнати блокпости для нашої української армії».
Для директорки місцевої школи Світлани Боровкової сьогоднішній день — свято. У 2014 році жінка не схотіла втікати з рідного міста, хоча каже, тоді було дуже страшно.
«Це був жах. Це було пусте місто. Це були вибухи. Це були постійно виїжджаючі люди. Паніка. І коли розпочалися активні бойові дії у нашому місті, місто взагалі вимерло. Не було людей, була жара, спека. І ми дуже чекали, коли зможемо вийти на вулицю і дихнути свіжим повітрям», — розповідає жінка.
Після цього Світлана переглянула життєві пріоритети. Тепер приділяє більше уваги патріотичному вихованню школярів та сподівається, що більше війна до її будинку не зайде. Цьогоріч у День визволення Лисичанська, в місті заплановані святкові заходи, серед яких автопробіг, святкова хода, урочисте покладання квітів до пам’ятників загиблим воїнам, а ввечері на містян чекає святковий концерт від військового оркестру.
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS