«НАТО-плюс»: що ця ініціатива може означати для України?
«НАТО-плюс»: що ця ініціатива може означати для України?
0:00
/
0:00

«НАТО-плюс»: що ця ініціатива може означати для України?

У США група республіканських конгресменів заговорила про законопроєкт, який би збільшив підтримку України. Серед іншого — в обороні, зважаючи на останні події біля українських кордонів. Також він мав би оголосити Україну країною «НАТО-плюс».

Головний автор цієї ініціативи республіканець Майкл Маккол пояснив її потрібність тим, що «в дипломатії мало шансів на успіх, якщо не підходити до неї з позиції сили». Ще одна співавторка проєкту закону, членкиня Палати представників Еліс Стефанік заявила, що:

«Україна має бути вільною у виборі свого майбутнього, у тому числі економічних відносин та відносин у сфері безпеки, не побоюючись помсти з боку Путіна».

Деякі медіа назвали визначення «НАТО-плюс» статусом. Та, як говорить головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков, оскільки йдеться про законодавчу ініціативу, а не ініціативу на рівні НАТО, то не варто називати це статусом «НАТО-плюс»:

«Слово «статус» тут неправильно вживати. Тому що на рівні НАТО таких речей не існує. Подібне не практикувалося й швидше за все і не буде. Можна зрозуміти, чому законодавці використали слово «НАТО», знаючи настрої в Україні. Але вважати, що це якийсь офіційний статус — доволі неправильно. Але, звісно, це не применшує важливість цієї законодавчої ініціативи».

Під настроями в країні експерт має на увазі налаштування суспільства на курс до Альянсу й обізнаність про це американських законодавців, які активно відвідують Україну:

«Аби відзначити настрої в Україні. Адже ми розуміємо, що, на жаль, поки що в самому НАТО на рівні офіційної державної політики у країн немає консенсусу щодо того, щоб піти назустріч Україні щодо наближення до членства в Альянсі.

Тобто це така спроба послати позитивний сигнал: «Дивіться, ми це бачимо, ми це розуміємо. Попри те, що готовності прийняти Україну до НАТО немає».

Про те, що така ініціатива означає посилення політичної підтримки говорить і дипломат, керівник Центру дослідження Росії Володимир Огризко. Але зауважує, що у контексті цієї теми все ж варто говорити про дещо інші масштаби:

«У 90-х роках нас позбавили засобів стримування, якими була ядерна зброя. Сьогодні, коли елементи стримування нам вкрай необхідні, з нами ніби граються. Мовляв, якщо буде чергова фаза війни, то будуть діяти, а якщо не буде — не будуть діяти. На мою думку, це несправедливий підхід.

Адже якщо ми щось втратили, то ми зараз маємо це щось повернути собі. До речі, під тиском США в тому числі про це також варто казати відверто: в України забрали ядерну зброю. Не йдеться про те, щоб зараз повертати ядерну зброю. Але є такі види озброєння, які за своєю руйнівною силою мало чим відрізняються від ядерної зброї. І якби таке озброєння було в руках українських Збройних сил, то, повірте, ніяка Росія нікуди б і не рипнулася».

Проте варто пам’ятати, що запропоновано — не означає прийнято. Процес може бути тривалим або й взагалі не увінчатися успіхом. Але навіть і за таких умов, пояснює Микола Бєлєсков, це вигідно для України:

«Але не треба вважати, що це не піде на користь Україні. Згадаймо ініціативу сенаторів на початку березня минулого року. Вона все одно вплинула на офіційну політику. Адже вони пропонували дати Україні у наступному бюджеті Пентагону на укріплення обороноздатності 300 млню. Зрештою так і сталось. Затвердили бюджет Пентагону — там було цих 300 млн.

Тобто навіть якщо ініціатива «НАТО-плюс» не пройде всі етапи, не стане законом, це не означає, що вона не впливатиме на реальну політику з користю для України. Все, що з’являється, навіть якщо воно не реалізоване, впливає на дискусію, на політику. І чим більше таких ініціатив, тим зрозуміліше, що саме законодавці готові підтримувати. Це так чи інакше позначиться на підтримці США України й спрямує американську політику у вигідне для України русло».

Цей законопроєкт, серед іншого, забезпечує прискорений розгляд щодо продажу деяких американських оборонних товарів та послуг, що є важливим за нинішніх обставин.

Мар’яна Чорнієвич для Громадського радіо

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису

Останнi новини