Недописаний аркуш: друзі Павла Шеремета — про розслідування вбивства і пам'ятник журналісту

У Києві на перетині вулиць Івана Франка і Богдана Хмельницького встановили пам’ятник журналістові Павлу Шеремету. На цьому перехресті Шеремета вбили чотири роки тому. На відкриття монументу прийшли друзі журналіста, його колеги з «Української правди» та інших видань. У промовах наголошували, що вбивство залишається нерозкритим. 

«Мені абсолютно соромно за снобістське, варварське ставлення до рідної мови. Це наша трагедія. Коли ви ходите Мінськом, ви практично не чуєте білоруської мови», — так в інтерв’ю Громадському радіо білоруський, російський та український журналіст Павло Шеремет розмірковував про білоруську мову.

Ефір 19 липня 2016 року став останнім в його житті. Зранку наступного дня автомобіль, в якому їхав Шеремет, підірвали невідомі. 

Чотири роки потому на місці вбивства Павла Шеремета збираються його друзі й колеги. Із неофіційним біло-червоно-білим прапором Білорусі прийшов тамтешній опозиціонер В’ячеслав Сівчик. Розповідає: із Шереметом познайомився 25 років тому, коли той працював у Мінську. 

«Це вуличні акції, які ми проводили, це «Мінська весна» 1996 року. Перша моя кримінальна справа і одразу — відома історія, коли сам Шеремет став політв’язнем. Тут є важливий момент, пов’язаний із життям Павла в Києві. Так сталося, що саме в Києві він зрозумів, що білоруська мова є національною цінністю», — розповідає В’ячеслав Сівчик.

У минулому російський, а нині український журналіст Антон Наумлюк познайомився з Павлом Шереметом, коли працював у Чечні на процесі проти українців Миколи Карпюка і Станіслава Клиха. Цю справу правозахисний центр «Меморіал» назвав політичною. Антон Наумлюк пригадує: до процесу Павло Шеремет мав непідробний інтерес. 

«Коли колегія присяжних винесла рішення про винуватість, я тільки про це написав у Facebook — зателефонував Шеремет, каже: «Треба одразу дати в ефір». У Чечні, де ніяких журналістів довкола, де дуже мало підтримки, ці дзвінки, коли ти знаєш, що є людина, яка в Києві, яка стежить за справою, за тобою, йому не байдуже, це досить важливо», — пояснює Антон Наумлюк.

О восьмій ранку на перетині вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка, де вбили Шеремета, відкривають пам’ятник на його честь. На монументі у вигляді білого аркуша написано: «Павло Шеремет», а маленькими літерами збоку – «На цьому місці 20 липня 2016 року загинув журналіст». Друг покійного, голова Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков пояснює: у пам’ятника немає одного прочитання. 

«Можна сказати, що це щось не дописане. А, можливо, якісь переживання. Але кожен пам’ятник повинен залишати відчуття: «Я хочу подумати над тим, що хотів сказати автор», — вважає Геннадій Чижиков.

Та найбільше друзі й колеги Павла Шеремета говорять про те, що його вбивство залишається нерозкритим. На відкриття пам’ятника прийшли адвокати підозрюваних у злочині. Станіслав Кулик представляє інтереси музиканта й офіцера Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка. Спочатку слідчі вважали Антоненка організатором, а згодом — одним із виконавців убивства. 

«Навіть якщо брати до уваги, що ті люди, кого органи досудового розслідування і прокуратура підозрюють у скоєнні кримінального правопорушення — виконавці, то насправді замовників ніхто і не намагається шукати. Хоча ми знаємо, що Антоненко, Дугарь і Кузьменко ніяким чином не причетні», — стверджує адвокат.

Павло Шеремет був одним із керівників «Української правди».  На річницю вбивства видання опублікувало текст із відкритими запитаннями як до слідства, так і до захисту.

Головна редакторка УП Севгіль Мусаєва каже: офіційні мотиви вбивства — дестабілізація ситуації в країні — є сумнівними. Є лише непрямі докази винуватості підозрюваних, які спростовують адвокати. Також Мусаєва перелічує, що б хотіла почути від захисників. 

«Перш за все нас цікавить співробітництво з правоохоронними органами. Нас цікавить, чи має місце, чи ні. Я чула відповідь, що нібито ні, але б хотіла мати більше інформації про це. Також є запитання, чому люди, які впевнені, що невинні, не проходили експертизу», — формулює головна редакторка Української правди.

Адвокат Андрія Антоненка Станіслав Кулик заявляє, що його підзахисний не співпрацював з українськими спецслужбами. Сам Антоненко, як пише «Українська правда», протягом трьох місяців не відповів на запитання щодо розслідування злочину. 

Речник міністерства внутрішніх справ Артем Шевченко написав кореспонденту Громадського радіо, що пресконференція, де б журналісти могли поставити запитання слідству, не планується. Пізніше МВС опублікувало офіційну заяву, що «у справі Павла Шеремета пред’явлено обґрунтовану підозру особам, яких слідство вважає виконавцями». Пресслужба міністерства додала, що зараз адвокати й підозрювані знайомляться з матеріалами справи, дата початку суду залежить від них. Адвокат Андрія Антоненка Станіслав Кулик каже, що слідчі не надали для ознайомлення всі матеріали. Пошук замовників і організаторів злочину триває, додала пресслужба МВС. 

Президент України Володимир Зеленський заявив, що вбивство Павла Шеремета є ганьбою для України. І додав: «Обов’язок держави та правоохоронних органів – зробити все, щоб у суді українці та весь цивілізований світ побачили справжніх убивць Павла Шеремета. А згодом – справжніх організаторів і замовників цього злочину».