Кадр із фільму "Великий"
Існують фільми, які зовсім і не є канонічно різдвяними або новорічними, але ми звикли переглядати їх саме у зимовий і, особливо, передсвятковий період. Окрім традиційних «Один удома» та «Грінча» є величезна кількість дивовижних стрічок, що змусять забути про тривожні новини та хоч ненадовго розслабитися і відпочити від клопотів реальності.
Саме таку добірку я вирішила підготувати для вас цього сезону. Неріздвяні фільми, які створюють святковий настрій.
Ви могли бачити ці фільми сто разів, або колись давно тільки раз, або взагалі ніколи про них не чути, але повірте, вони не залишать вас у поганому настрої!
Десяте королівство/The 10th Kingdom — фільм із 5 серій, що повертає у дитинство і змушує забути про усі негаразди. Після перегляду можливий стан надзвичайної легкості, а також очікування, що ваш пес от-от до вас заговорить.
Зла Королева мріє правити чарівною країною, проте боїться, що їй завадять, тому за допомогою чаклунства міняє тілами свого пса і принца Венделла. Плани Королеви опиняються під загрозою зриву, коли принц втікає і за допомогою дзеркала подорожей переміщується в сучасний Нью-Йорк, де він зустрічає Вірджинію та її батька Ентоні, які вирішують допомогти принцу. Дуже скоро всі вони опиняються в світі «Дев’яти королівств», а по їхньому сліду йтимуть троє тролів і підступний Вовк, яких направила на пошуки принца Зла Королева.
Цей мінісеріал справді створює настрій свята і безтурботності, і попри те, що має, ймовірно, застарілу, за сучасними стандартами, графіку, та неідеальну якість картинки, це один із тих фільмів, коли це неважливо абсолютно, оскільки акторська гра, гумор, діалоги та персонажі захоплюють вас з перших хвилин.
Читайте також: Топ-5 святкових фільмів, які повертають віру в диво
«Джуманджі»/Jumanji — фентезійний пригодницький фільм про надприродну настільну гру, що оживляє диких тварин та матеріалізує інші небезпеки джунглів після ходу кожного гравця. Режисер — Джо Джонстон. Фільм заснований на популярній книжці з малюнками Кріса Ван Олсбурга 1981 року з однойменною назвою. У фільмі грає неймовірний Робін Вільямс.
«У пошуках Немо»/Finding Nemo — анімаційний пригодницько-комедійний фільм, знятий Ендрю Стентоном. Фільм розповідає про рибу-клоуна на ім’я Марлін, який шукає свого єдиного сина Немо.
Я відмовляюся вірити у те, що мультфільми створені виключно для дітей! «У пошуках Немо» — саме той приклад, коли дорослим можна переглядати його вкотре і все одно переживати за героїв, сміятися і плакати разом із ними, а святковий настрій ця стрічка створить неодмінно.
Звісно, є декілька екранізацій за книгою Роальда Дала (перша відбулася в 1971 році — фільм «Віллі Вонка і Шоколадна фабрика» із Джином Вайлдером у головній ролі) «Чарлі і шоколадна фабрика» (Charlie and the Chocolate Factory), але я обрала для цієї добірки саме варіант Тіма Бертона із Джонні Деппом у ролі Віллі Вонки. Фільм настільки яскравий, веселий і водночас насичений типовою бертонівською дивакуватістю, що сірий пейзаж за вікном принаймні на час перегляду точно стане менш депресивним.
Читайте також: Добірка різдвяних фільмів, про які вже забули (а дарма)
«Великий»/«Big» — фільм-комедія 1988 року, знятий Пенні Маршалл, з Томом Генксом у головній ролі. Однозначний шедевр, на мою думку. Звісно, мене не складно звинуватити у тому, що усі стрічки у моїх добірках якісь застарі, але як дитина дев’яностих, маю повне право рекомендувати хіти свого дитинства.
Зовсім юний Том Генкс, помилкові підліткові уявлення про доросле життя, перевтілення, зіткнення із жорстокою реальністю дорослого світу, — на перший погляд це комедія, але насправді набагато глибша розповідь. Проте це саме те кіно, що й досі асоціюється у мене з передноворічною програмою.
«Аліса в Країні Чудес»/«Alice in Wonderland» — іще одне переосмислення класики від Тіма Бертона. Це шостий в історії кінематографу фільм, касові збори якого перевищили 1 мільярд доларів США.
І знову яскрава картинка, талановиті актори і чергове перевтілення Джонні Деппа, який назавжди увійшов у світ фентезі-кінематографу. Також друга частина «Аліса у Задзеркаллі» в обов’язковому порядку.
«Прибульці»/Les Visiteurs — це вже така золота класика, що й годі і казати. Але важливо, що я раджу переглядати саме першу частину, настільки неймовірно абсурдну і несподівану у своєму гуморі, що сміятися можна геть увесь фільм. Інші частини, зокрема, й адаптація під американського глядача у більш новому рімейку не мали такого успіху, і після перегляду стає очевидно чому. Тому саме стрічка 1993 року — те, що треба. Безпосередність та неймовірний тандем Жана Рено та Крістіана Клав’є = безсмертна комедія.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS