Ніна Брановицька: ЄСПЛ запитує, що в Україні зроблено щодо розслідування вбивства мого сина, а відповісти їм нічого

Ніна Брановицька: ЄСПЛ запитує, що в Україні зроблено щодо розслідування вбивства мого сина, а відповісти їм нічого

«Вони витримали, не витримав бетон». Історію вбивства «кіборга» Ігоря Брановицького, певно, знають, всі. Під час взяття у полон, після численних катувань, 21 січня 2015 року він був застрелений на очах у побратимів вже покійним бойовиком на прізвисько «Моторола» (росіянин Арсеній Павлов). Проте в Україні це резонансне вбивство розслідується вже п’ять років і результатів поки що немає.

Чому загальмувалася ця справа? Про це і не тільки ми поговорили із мамою Народного Героя України Ігоря Брановицького – Ніною Брановицькою.

Андрій Куликов: Заступник голови української делегації у Тристоронній контактній групі у Мінську Вітольд Фокін в інтерв’ю одному із ЗМІ сказав таке: «Щоб припинити війну, потрібна загальна амністія і вибори». Як ви можете прокоментувати тезу про загальну амністію?

Ніна Брановицька: Я б хотіла знати, чию думку висловлює Фокін. Якщо він учасник ТКГ, значить, це думка української сторони. Але ж Вітольд Фокін не запитав мене, не запитав батьків, які втратили своїх дітей, а їх закатували, застрелили, вбили в полоні.

Андрій Куликов: Ви неодноразово говорили, що прагнете довести те, що вбивство вашого сина є воєнним злочином. Чому ви надаєте цьому таке значення?

Ніна Брановицька: Це не єдиний такий злочин. Вони були скоєні на окупованій території. Людей вбивали цілеспрямовано. Їх вбивали не під час воєнних операцій чи обстрілів, а вже після того, як був закінчений бій. Вбивали за те, що вони були українцями, за те, що вони наполягали, що Донбас – це Україна, за те, що стверджували, що в Україні триває російсько-українська війна.

Слухачка: Сьогодні чула по радіо про те, що амністія була прописана у Мінських домовленостях ще при Порошенку. Як таке можна було підписати?

Ніна Брановицька: Йшлося про амністію тих, хто не був учасниками злочинів, які воювали, але які не катували й в них на руках немає крові наших військових. Це вибіркова амністія, не для всіх.

Слухач Юрко Долина з Полтави: Пані Ніно, ви ж розумієте, що із нашого боку були такі добровольчі батальйони, щодо яких є кримінальні справи: і за зґвалтування, і так далі. Якщо ми хочемо припинити війну, треба примирятися, тому що це буде тривати вічно. Вічно будемо домовлятися, а матері, які ще не плачуть, будуть довго плакати. Треба йти на компроміс.

Ніна Брановицька: Компроміси бувають різні. Ви б згодилися жити поряд із сусідом, який катував та вбивав, для якого вбити – раз плюнути?

Якщо з боку України були такі випадки, то вони повинні розслідуватися. Злочини мають розслідуватися з обох сторін.

Ви говорите, що ми повинні примиритися і пробачити. А ви впевнені, що це буде примирення? Ви впевнені, що люди, які вбивали, змиряться?

Андрій Куликов: Ви передали матеріали кримінальної справи до Європейського суду з прав людини ще у 2016 році. Що за цей час відбулося там?

Ніна Брановицька: В ЄСПЛ зараз йде розгляд цієї справи. Кожного разу, коли вони зв’язуються з адвокатами, роблять запити про те, які дії були проведені нашою судовою владою.

Андрій Куликов:  І які?

Ніна Брановицька: Ніякі. Я робила запит у Генеральну прокуратуру у цьому році. Мені прийшла відповідь, що справа, яка розглядалася в СБУ, призупинена, тому що вони шукають Арсена Павлова («Моторолу»). Але він застрелив Ігоря, який був вже без свідомості, а до того його катувало дуже багато людей. Вони мінялися, били його по черзі. Здорового, спортивного чоловіка сім годин убивали. Просто, щоб убити. Його не допитували, а просто вбивали.

Андрій Куликов: Вони шукають «Моторолу», але ж він убитий?

Ніна Брановицька: Річ у тому, що у наших правоохоронних органів немає офіційного підтвердження його смерті. Поки його не буде, Павлов вважається живим.

У Павлограді йде суд ще над одним вбивцею Ігоря – «Гіві» (теж вже покійний – ред.). Серед інших статей є стаття про «військовий злочин». Але цей суд триває з 2016 року, а справа ще жодного разу не розглядалася по суті.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS

Ніна Брановицька: ЄСПЛ запитує, що в Україні зроблено щодо розслідування вбивства мого сина, а відповісти їм нічого
0:00
/
0:00

Останнi новини