Нове обладнання і навчання майстрів: як зміняться українські заклади профтехосвіти

Нове обладнання і навчання майстрів: як зміняться українські заклади профтехосвіти

В Україні стартувала програма «EU4Skills». Завдяки їй європейські партнери спільно з міністерством освіти і науки України покращуватимуть інфраструктуру, закуплять обладнання і проведуть навчання викладачів у закладах професійно-технічної освіти. Кого торкнуться зміни й чого чекати учням училищ, коледжів, профільних ліцеїв та центрів — далі у матеріалі. 

«У нас основному металорізальному обладнанню 40 років. Чи відповідатиме воно сучасним підприємствам? Звісно ні”.

Микола Несен, директор одного із училищ на Полтавщині  розповідає про проблеми, які є у його навчальному закладі. Каже: деяке обладнання застаріле, зарплати майстрів менші, аніж вони могли б отримувати на заводах, тому фахівці йдуть з училища. Також бракує скорочених навчальних програм. 

«Роботодавці зараз потребують людей під конкретні операції. І навіщо тоді довго навчати? Токар чи верстатник широкого профілю, у нашому розумінні, має вміти робити все, при цьому на високому рівні. Але є підприємства, де потрібен фахівець, який буде виконували лише конкретну операцію, наприклад, точіння, торцювання», — пояснює Микола Несен.

Сучасними навчальними програми та європейськими стандартами професійної освіти з українцями незабаром ділитимуться іноземні фахівці. Це частина програма «EU4Skills», як запрацювала в Україні. Вона складатиметься із трьох головних компонентів, каже Ганна Новосад, Міністерка освіти і науки України. 

як зміняться українські заклади профтехосвіти
Ганна Новосад

«Ми, як уряд, поставили собі ціль, в частині професійної освіти, щоб за п’ять років щонайменше 45% випускників шкіл обирали саме професійну освіту. Ми чудово розуміємо, що без трьох речей — це зміна змісту освіти, кращі інструменти для залучення роботодавців, а також без модернізації, покращення умов роботи навчальних закладів, це буде надзвичайно складно зробити», — каже Ганна Новосад.

Відтак, впродовж чотирьох років декілька українських закладів професійно-технічної освіти отримають нове обладнання. Курт Штрассер — директор офісу KfW в Києві пояснює, що буде пріоритетним для їхньої організації. 

«Основне — це будівельні норми у навчальних закладах. У Німеччині, та інших країнах, ми маємо більші вимоги до  будівельних стандартів: з яких матеріалів був зведений будинок, які вікна, чи є стійка підлога, чи загалом будівля безпечна для студентів і викладачів. Тому ми інвестуватимемо, зокрема, в покращення будівельних норм до рівня німецьких», — пояснює Курт Штрассер.    

Крім того, в обраних училищах, коледжах чи профцентрах викладатимуть бізнесмени. А майстри й менеджмент закладів пройдуть тренінги від українських та іноземних фахівців. 

«Майстер має встати на ультрасучасний станок і демонструвати учню, що він профі. Більше того, я хочу, щоб ці навчальні заклади ставали бізнес-хабами. Я хочу, щоб у них була можливість надавати послуги населенню й заробляти якісь обігові кошти. Якщо заклад зароблятиме мільйон і більше, я вважатиму своє завдання виконаним», — каже Петро Коржевський, заступник міністра освіти і науки України. 

EU4Skills

На які саме навчальні заклади та якого спрямування очікують такі зміни, міністерство й іноземні партнери наразі вирішують. В проєкт потрапило 7 пілотних областей: Вінницька, Полтавська, Запорізька, Рівненська, Львівська, Миколаївська та Чернівецька. Кожна подала по три навчальні заклади. Також у пілотних областях створять центри досконалості. 

«Нам з трьох треба обрати один заклад. Місія, разом із представником міністерства освіти, поїде у 21 заклад. Я думаю, сім із них стануть от цими центрами професійної досконалості, а інші будуть короткими програмами, це або до 500 тисяч або від 500 тисяч до мільйона євро. За ці кошти ми зможемо покращити інфраструктуру закладу», — каже Коржевський.   

За словами заступника Міністра освіти і науки, особливістю центрів досконалості стане те, що на їхній базі можна буде проводити незалежне оцінювання кваліфікації студентів і працівників.  

«Це буде навчання учнів, як первинна навчальна підготовка, але також це буде навчання незайнятого населення, людей, які втратили роботу й усіх охочих перекваліфікуватися за короткотерміновими програмами. Також інше наше бачення, аби у цих закладах ще була можливість оцінювати кваліфікацію по завершенню навчання, а також “на вході”. Бо будь-яка людина може мати вже певні компетенції і для того, щоб скоротити термін навчання, вона “на вході” складатиме тест, за тестом визначать, які вона має схильності, відповідно до цього, людина обиратиме програму і їй або зменшать або збільшать кількість модулів. Тоді термін підготовки варіюється: він стає коротшим або, якщо потрібно, довшим», — пояснює Петро Коржевський. 

Зазначимо, торік у грудні Україна та Європейська комісія підписали угоду про фінансування програми «EU4Skills» обсягом у 58 мільйонів євро. Це кошти іноземних донорів. З них 21 мільйон спрямують на оновлення обладнання та інфраструктури. За словами Петра Коржевського, Україна теж має зобов’язання у цьому проєкті. Місцеві органи влади кожної з обраних областей матимуть вкласти не менше 20% із передбаченої для них суми. Програма діятиме до 2023 року.  

Ірина Саєвич. Київ. Громадське радіо.  

ДУЖЕ РАДИМО ПОЧИТАТИ:

«Я мала вгадувати, коли він захоче їсти» — жінка розповіла про емоційне насильство

Чергова смерть людини від грипу. Як захиститися від захворювання

12 фактів про методи контрацепції – найбільш та найменш ефективні

Останнi новини