Один вирок за шість років. Як потерпілі допомагають розслідувати розгін Майдану

Один вирок за шість років. Як потерпілі допомагають розслідувати розгін Майдану

“Зараз робота на громадських засадах у якості санітара при тих людях, які защилали Батьківщину і кажуть: “Ти на правильному шляху” — це для мене більша самореалізація, ніж, скажімо, заробіток грошей, про який я навіть не хочу говорити”

У справах про розгін Євромайдану 30 листопада 2013 року отримала вирок одна людина — колишній працівник Беркуту. Сьогодні — шість років відтоді, як міліцейський спецпідрозділ атакував табір протестувальників на Майдані Незалежності. Зараз у справах, пов’язаних із цими подіями — близько 300 потерпілих, каже адвокатка родин Небесної Сотні Марина Ліліченко. А заочну підозру за розгін майданівців отримав у тому числі колишній президент Віктор Янукович.

Це один з епізодів відео про розгін Євромайдану 30 листопада 2013 року. Міліціонери б’ють ногами чоловіка, який лежить на землі, змушують встати, підганяють кийками і женуть далі. Близько четвертої ранку табір протестувальників на Майдані Незалежності оточили спецпризначенці. Співробітники підрозділу «Беркут» били усіх, у тому числі й тих, хто лежав на землі. Любомирі Кеплер беркутівці тоді зламали руку. 

Любомира Кеплер зі зламаною рукою після час розгону Майдану Фото з архіву Любомири Кеплер

Зараз Любомира — одна з потерпілих у справах про розгін 30 листопада. Вона голодує разом із адвокаткою родин Небесної Сотні Євгенією Закревською та вимагає відновити розслідування у майданівських справах. 

«Я напряму зацікавлена в тому, щоб справи Майдану були доведені до кінця. І взагалі у мене рожева мрія побудувати правову державу — ну так, між нами (сміється)«,  — пояснює Любомира.

Інший потерпілий у подіях 30 листопада Сергій Колоша зараз допомагає знаходити докази у справах. Зокрема, встановлювати підрозділи, які брали участь у побитті. Сергій Колоша розповідає: багато з тих, хто розганяв табір 30 листопада, долучилися до подальшого переслідування майданівців. Про це свідчить, наприклад, екіпірування спецпідрозділів.  

«Доходить до того, що ти маєш встановити, звідки походять щити. Умовно кажучи, це щити зі Східної Німеччини 70-80 років, виключно у київському «Беркуті», було задіяно під час  так званого «коридору ганьби» в січні 2014 року, у Маріїнці 18 січня — це все треба докупи звести», — пояснює Сергій Колоша.

За шість років слідчі встановили особи понад 10 беркутівців, які били протестувальників, розповідає колишній начальник Управління спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк. Це приблизно третина з тих, хто застосовував силу. Як пояснює Горбатюк, є об’єктивні причини, чому так мало встановлених: було темно, також силовики були в масках. Також є і протидія з боку теперішнього керівництва МВС, пояснює колишній начальник управління. 

Сергій Горбатюк

«Не менше 8 осіб продовжуть працювати, яким повідомлено про підозру. Загалом не менше 20, якщо брати у майданівських справах. на якомусь етапі у нас підозрюваний був заступник командира полку. Він щонайменше до 2017 року працював у цьому полку якраз у період збору доказів, керівництво МВС призначило його керівником полку реорганізованого спецпідрозділу, і звичайно це впливає на рядових беркутівців з точки зору бажання давати свідчення», — розповідає Сергій Горбатюк.

За словами Горбатюка, вирок за шість років отримав один колишній беркутівець — за підробку документів проти «майданівців» та за неправомірне застосування сили. Він визнав провину, тому покарання було умовним. Щодо тих, хто віддавав накази, слідство просувається складніше, розповідає адвокатка родин Небесної Сотні Марина Ліліченко. Вона зараз теж голодує з вимогою відновити розслідування.   

«Ті, хто віддавав накази, на жаль, зараз не в Україні. Єдиний, хто у нас обвинувачений — Олександр Попов, колишній голова адміністрації Києва. Справа у суді. Ми зараз на стадії дослідження доказів і заслуховування свідків», — нагадує адвокатка.

Потерпілий Сергій Колоша каже: події 30 листопада 2013 року поєднали його з багатьма людьми — іншими учасниками Майдану та адвокатами, які їм допомагають. Сам він зараз — волонтер у військовому шпиталі. 

«Один з захисників 2015 року, з яким я мав честь познайомитися в далекому 2015 році, спитав: «Сергей, я не мог вас видеть по «телеку» полтора года назад?». Вы были первыми, потом мы уже подтянулись». Уявляєте, людина, обурена від побиття нас, виходила на місцевий Майдан, поки це було безпечно. Потім пішла в добробат. Прогресивно мисляча людина, яку називають «антиватник», скільки могла, активну позицію проявляла у житті, зараз продовжує служити. Зараз робота на громадських засадах у якості санітара при тих людях, які защилали Батьківщину і кажуть: “Ти на правильному шляху” — це для мене більша самореалізація, ніж, скажімо, заробіток грошей, про який я навіть не хочу говорити», — каже Сергій Колоша.

А Любомира Кеплер сьогодні згадує тих людей, з якими шість років тому була на Майдані, і які до сьогодні не дожили:

«Багатьох з нашої групи 30 листопада навіть немає в живих. А вони б вийшли. А я замість них виходжу. Це і Тарас Більчук, і Дмитро Фортунатов, і Устимчик Голоднюк”.

Довідково: Тарас Більчук — учасник Революції Гідності. 30 листопада 2013 року його побили «беркутівці». Отримав струс головного мозку та перелам черепної кістки. Помер у 2017 році. Дмитро Фортунатов — фотограф Євромайдану, потерпілий у справі про розгін Майдану. Помер від інфаркту в грудні 2018 року.Устим Голоднюк – Герой Небесної Сотні. Загинув від кулі снайпера 20 лютого 2014 року. 

О четвертій ранку в день шестиріччя розгону Любомира Кеплер знову була на Майдані — на мовчазній акції. 

Один вирок за шість років. Як потерпілі допомагають розслідувати розгін Майдану
0:00
/
0:00

Останнi новини