Опозиція, РФ та Лукашенко: спростовуємо хибні уявлення про протести у Білорусі

 Журналістка та ведуча подкасту «ДНО: Дезінформація, наклеп, обман» Ана Море розвінчує найпоширеніші хибні тези про акції протесту у Білорусі. 

• Сенс боротися проти Луки, якщо прийде інша проросійська кандидатка?

Так, нова «опозиція» (команда Бабарико-Цепкало-Тихановська має об’єднаний штаб) російськомовна, не знає, чий Крим, просить допомоги Путіна, виїздить з країни етсетера, так, є і такі білоруси, які виходять на вулиці з гаслом: «Хай вже аби хто, але не диктатор» (що викликає обурення в українців, бо а раптом прийде більш лояльна до Росії влада, Лука ж тут бореться з Путіним, «вагнерівців» здав — лайно усе це.  Лука зараз грається у борця з РФ виключно у своїх інтересах, але не був таким усі 26 років)

Але і ця опозиція зіграла свою роль, адже білоруські білоруси усі 26 років не припиняли боротися за свою країну, відсиджували «суткі» за «Пагоню» (з 1991 по 1995 герб незалежної Білорусі — ред.)  чи білоруську мову, але тепер до них приєднався ще й менш активний, іноді проросійський пласт населення

Будь ласка, не забувайте, що у людей забирали право на національність та на відкриту політику довше, аніж частина з нас (і я в тому числі) живемо.

Якщо ця система почне дихати, може ми й побачимо зростання антикремлівських настроїв.

• У Білорусі немає опозиції, це ставленики Кремля. 

Брехня, я недарма писала нова «опозиція», бо в країні є старі (не обов’язково за віком, а просто ті, хто з’явився не позавчора) опозиціонери та опозиціонерки, які ведуть свою боротьбу з 90-их, які розмовляють білоруською, які відмовляються від своїх професій і йдуть у правозахисники та правозахисниці, бо не можуть інакше.

Також часто це митці, люди, які не бояться говорити, не бояться переслідувань Луки.

•У Білорусі відбулися вибори.

У Білорусі немає демократичних виборів з 1994 року, жодні вибори з того часу не були визнані ніким, крім Росії.

Результати виборів відомі наперед, незалежних наглядачів не допускають близько до комісії та арештовують, якщо вони намагаються виконувати свою роботу.

Справді, підрахувати бюлетені — означає кинути виклик і чекати на силовиків на порозі.

• Протести — це спроба Росії під виглядом перевороту загарбати Білорусь.

Росія може використати на свою користь будь-який сценарій, адже гібридну війну Путін веде не лише проти України.

Частина російських методів інформвійни якраз і полягає у створенні хаосу, недовіри, піддаванні сумнівам усього на світі.

Але на вулиці білорусі вийшли проти диктаторства, проти незаконних арештів, за право мати свої права, за право бути білорусами. Я особисто знаю десяток людей, готових до протестів попри усі дискредитаційні закиди.

• Усім було все одно на Білорусь, а тут раптом почалося.

Перед білоруськими виборами в Україні почав працювати Білоруський інформаційний центр. 

Для тих, хто в танку, те, що чимось не цікавилися особисто ви, не означає, що інші лицеміри, тому раджу послухати подкасти зроблені мною та колегами, аби краще розуміти контекст вчорашніх подій:

?Ніхто у Білорусі не називає Лукашенка «бацька», це теж російська пропаганда — співголова Руху солідарності «Разам»  

• чому Лука — не «захисник Білорусі»;

• прізвисько «бацька» — частина роспропаганди;

• чому українці дивляться на Білорусь «московськими» очима, а думають, що ні;

• хай зараз Лука вимахується, але 26 років не протримався б без здачі суверенітету Білорусі Росії, економічної та інформаційної залежності;

• Тихановська — не природна кандидатка;

• Білоруси клали життя за україну.

?Протестний рух у Білорусі пов’язаний із прагненням справжньої незалежності — Бяляцкі і Нядбай

Керівник правозахисної організації «Вясна» Алесь Бялецкі та Таццяна Нядбай, перша заступниця голови білоруського ПЕН-центру говорять про історію боротьби за справді незалежну Білорусь.

?У Білорусі виборчий фарс, Лукашенко організовує комедію з перепризначення самого себе, щоб ще 26 років бути «монархом» — Сиротюк

• невибори у Білорусі;

• російські методи гібридної війни проти Білорусі;

• проросійськість нових опозиціонерів;

• кримський та донбаський сценарії у Білорусі та чому важливо про це говорити;

• чому білоруси бояться Майдану.

Моє серце з кожною білорускою і білорусом, які хочуть жити у правовій державі, не боятися за власну свободу і мати змогу виходити на вулиці власних міст з національними стягами.

Спасибі усім силовикам, які учора склали шоломи та опустили щити у різних містах Білорусі, спасибі, що не забуваєте, що ви теж цей самий народ.

Хочу вірити, що цього разу, на відміну від 2006, і 2010, і 2017 «мєнтовська держава» не переможе

Жыве Беларусь!