Під час окупації Ізюма росіяни грабували квартири: містяни потребують 5000 радіаторів, щоб обігрітися взимку

До повномасштабного вторгнення в Ізюмській громаді жили майже 50 тисяч людей. Після деокупації у місті лишалися 10 тисяч. За рік до визволеного міста повернулися 15 тисяч людей. В Ізюмі загинули майже тисяча жителі. Але скільки точно — встановити неможливо. У місті зруйновані (повністю або частково пошкоджені) 80% багатоповерхівок. Знищені лікарня і половина шкіл. Другу зиму частина жителів проведе без опалення.

Дім Євгена один із півсотні тих, до яких в Ізюмі не зможуть підключити тепло і цього року. Чоловік розповідає: довелося буквально тягнути у квартиру дров’яну піч.

«Немає опалення, замерзає квартира взимку без води. Важко буде. Поставив (піч — Ред.) на 5 поверх, через балкон вивів. З буржуйкою тепліше. Тільки не знаю, де брати дрова», — говорить чоловік.

Уся п’ятиповерхівка, де живе Євген, була без вікон через вибухи. Та, порівняно із сусіднім під’їздом, все ж більш-менш цілий. Поруч просто у дах влучив снаряд. Руйнації у будинку дуже серйозні. Тому поки що сюди наважилися повернутися тільки восьмеро мешканців. Євген та його сусід — одні з них. Показують, якими бачать своє житло ті, хто щойно повернувся.

«Росіяни тут жили, коли була окупація. Майже у кожній хаті. Поперевертали все», — розповідає житель Ізюма.

Дружина Євгена кілька місяців прожила у підвалі. Була свідком того, як росіяни грабували дім. В Ізюмі, за даними чиновників, потрібні близько 5 тисяч батарей. І не всі з них знищив мороз. Батареї, нагрівачі, труби — окупанти зрізали і вивозили з квартир.

У будинку нині чекають на повернення ще одного сусіда. Євген — ремонтник і останні дні саме допомагає наново перекласти замерзлі труби у його квартиру.

«Бачите? Воно все металеве розмерзлося і порвало всі труби», — показує чоловік.

Минулої осені у такому ж стані в Ізюмі були ледь не всі багатоповерхові будинки. Щоб окупувати місто, російська армія бомбила його з літаків. Обстріли знищили майже всю систему опалення — згадує директор ізюмських «Теплових мереж» Володимир Золотарьов:

«З 1 березня і до середини місяця були морози до 12 градусів. Постійно були обстріли. Ми не встигли злити системи опалення, тому 1-го ми зупинилися, тому що перебили централізований газопровід з Краматорська».

Центральну котельню, яка живила 40% міста теплом, теж розбили авіаударом. Попри все після деокупації Ізюма комунальникам за кілька місяців минулого опалювального сезону вдалося підключити 90 зі 136 багатоповерхівок Ізюма. Тоді запустили 10 із 24 котелень. У цю зиму тепло повернули ще до 40 будинків. Це змогли зробити і, зокрема, завдяки встановленню мобільних котелень. Таких в Ізюмі буде 10, повідомив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов:

«Будувати з нуля модульні котельні. Тому що та котельня, яка забезпечувала подачу теплоносія до 40% населення Ізюма, вона зруйнована повністю. Її відновлення неможливе. Навіть відновлювати її у такому стані немає сенсу, тому що ворог, умовно кажучи, матиме лише один об’єкт для знищення».

Котельні українського виробництва. Кілька вже змонтовані і даватимуть тепло будинкам довкола себе. Їхня головна перевага, каже директор ізюмських «Теплових мереж» Володимир Золотарьов, у швидкості зведення та підключення.

«У травні ми підписали контракт з компанією, яка виграла тендер. До кінця вересня 10 котелень будуть тут. Їх не потрібно ставити за проєктом», — говорить Золотарьов.

Повний запуск тепла в Ізюмі наразі неможливий. Подекуди тепло просто немає до чого підводити, бо самих будівель не лишилося. Начальник Ізюмської військової адміністрації Валерій Марченко каже, за кількома напрямками відбудови вже взялися допомагати міжнародні організації.

«Грошей потрібно багато. Ми навіть не розуміємо на сьогодні цю цифру. Зрозуміло, що місцевим бюджетом ми нічого не зробимо. Ми маємо надію, що нам допоможе і державний бюджет. Але найбільше сподіваємося на міжнародних інвесторів», — говорить голова військової адміністрації.

Зараз у місті відновлюють 60 багатоповерхівок. Для цього залучають різні джерела фінансування. 34 будинки відновлюють місцевим коштом. Першочергово відремонтують дахи. Щодо решти, не вистачає підрядних організацій, щоб зробити більше. Коштом міжнародних організацій закуповують вікна та двері. Їх потрібно понад 5 тисяч. Вже замінили 1000 вікон, до кінця року замінять майже 5000.

Анна Черненко, Харківщина, Громадське радіо

---

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS