Громадське радіо
— Не можу не почати історією з поверненням полонених, яке не сталося, тому що цілу добу відстежували подію, якої не було. Я би сказала, що це був величезний виклик для українських журналістів. Я пишаюся, що Громадське радіо не приєдналося до величезної кількості непідтвердженої, часто суперечливої інформації, до завдавання болю щонайменше рідним полонених, які так саме не знали, що відбувається.
— Я маю звичку при потребі вставати зранку, щоб попрацювати. Це дуже зручний для мене час, я прокинувся о 5 ранку. Готуючи собі каву, я вирішив подивитися, що Рада наголосувала. Великими буквами на сайтах, на які я почав заходити, була новина про те, що відбувається обмін. Я заходжу на новину, в новині посилання на репост Генпрокурора, який репостить повідомлення якоїсь пані, яка працює в апараті Верховної Ради. І тут я зрозумів, що не прочитав ніякої новини, тому що не було інформації ні з яких офіційних джерел.
— Але Генеральний прокурор за сприйняттям частини журналістів — це офіційне джерело.
— На мій погляд, це офіційне джерело в офіційних заявах, пресбрифінгах, пресрелізах, які видає Генпрокуратура. Або зустріли Генпрокурора, поставили питання під запис і отримали відповідь. Або це відповідь телефоном чи на офіційне звернення електронною поштою. Ми спостерегли травму соціальних мереж, тому що далі я сів працювати, зайшов у Фейсбук, а там вже обговорення, вітання. Ближче до ранку була інформація про те, що родичі збираються чи вже їдуть в Київ. До того часу, поки я йшов на роботу, новини не було. Аж потім вже з’явилося офіційне повідомлення Офісу президента, була пряма мова Юлії Мендель. Мені особисто як споживачу інформаційного контенту стало зрозуміло, що те, що було вночі, це була якась дуже дивна річ. Хтось щось чув, посилаються на якусь інформацію, озвучену Венедиктовим. Якщо це обмін, у якому бере участь українська сторона, зверніться до української сторони. Дуже показовими для мене були коментарі секретаря РНБО, який летів з аеропорту Київ. Його зустріли журналісти, вони його питали про обмін. Він відповідав, що відбувається процес, він не може нічого коментувати, ідуть переговори. Дії, яка відбулася і має якийсь результат в часі, немає. Нічого не відбулося, люди пережили стрес. Не все, щоби нам хотілося, є правдою і інформацією, яка має місце.
Згадаємо публікацію про те, як депутатка від «Слуги народу» в чаті, в якому вона спілкується з кимось, пояснює, чому «Слуга народу» збирається голосувати за міністра Авакова, пояснюючи це невідомій співрозмовниці тим, що Порошенко готує державний переворот, а єдиний, хто його може зупинити, це Арсен Аваков, який контролює силові структури, які можуть зупинити державний переворот, і з цього наклепали новин.
— Пізніше пані Богуцька сказала, що вона зробила це не просто так, а щоб дати витік.
— Тоді постає питання того, що пані Богуцька публічно звинувачує Петра Порошенка у підготовці державного перевороту.
— Вона каже, що «путч» вжила метафорично, але слово було.
— Тоді постає питання вже від громадян, чому депутатка від «Слуги народу» не інформує в цей момент СБУ, Генпрокурора, президента про те, що будуть відбуватися такі незаконні дії, спрямовані на знищення державної влади, державних інституцій та створення умов для захоплення влади. У нас була історія з Савченко і Рубаном. Була справа, арешт, зняття депутатської недоторканності. Тут така ж історія. Є якийсь «кіпіш» на кілька годин, тому що далі він вже забивається призначенням уряду, змінами до Конституції тощо, ніхто не несе ніякої відповідальності. Мені дуже цікаво буде подивитися, як журналісти будуть брати коментарі в пані Богуцької наступного тижня в кулуарах Верховної Ради.
— Яке ваше загальне враження про парламентську добу?
— Коли я думав, як це все буде відбуватися, десь так воно мені і уявлялося. Фракція «Слуга народу», не порушуючи регламенту, бачить можливості, розуміють, де який поворот потрібно зробити. Дуже цікаво це аналізувати з боку кращих практик урбаністики, які говорять про те, що стежки треба бетонувати там, де ходять люди. Фракція «Слуга народу» бетонує стежки, якими ходили БПП і «Народний фронт». Було багато запитань щодо того, чому до кожного законопроєкту голосується скорочена процедура на подання альтернативних законопроєктів і навіщо це треба. Фракція хоче ухвалити в першому читанні вже наступного тижня або навіть 3-го вересня ряд законопроєктів. Для того, щоб це зробити в установлений законом порядок треба звернутися до регламенту, ухваленого в часи «Партії регіонів», там є норма про те, що у випадках проблемної ситуації на запит можна порушити процедуру, якщо до того є політична воля. Вони кожного разу звертаються до цього зигзагу регламенту і кожного разу його застосовують. От і все. «Партія регіонів» вигадала це до них, парламент Гройсмана і Парубія дуже часто використовував це.
— Але те, що це робили до них, не означає, що ми не маємо цікавитися, що всередині.
— Це дуже важливо, що ви зазначили. Я теж стою на цій позиції.
— Законопроєкт про втрату депутатом державного фінансування у випадку прогулів або законопроєкт про імпічмент — прекрасні популістські штуки, які дуже сподобаються українським громадянам. За ними ховається державна підтримка закордонних кіновиробників, які знімають кіно в Україні. Це президентський законопроєкт. Є ще законопроєкт про зміни до закону про державну підтримку кінематографу. Одразу у мене як журналістки можуть виникнути запитання: «Може, тепер буде зніматися більше «Слуги народу»?». Чи можна за 66 законопроєктами сховати якісь законопроєкти, в які ніхто не вчитається?
— Для того у нас й існує процедура. Люди, які творили регламент Верховної Ради в класичному його вигляді, все це виписували та намагалися слідувати кращим європейським практикам, повиписували немаленькі періоди, щоб комітет опрацював, було перше читання, перерва між першим і другим читанням, внесення правок. Все це існує для того, щоб суспільство відреагувало, а політичні партії теж мали можливість відреагувати й суспільне невдоволення перетворити на якісь пропозиції.
Парламент є стоп-краном для уряду, щоб уряд не пускався берега і в жорстких реформаторських кроках зважати на інтереси громадян. Що ми бачимо? Після того, як проголосували уряд, вирішили наголосувати ще скороченої процедури до ряду законопроєктів. Це законопроєкти на виконання чинних державних політик чи майбутньої політики?
Сам законопроєкт або сприяє виконанню державної політики або не сприяє. Поспіх традиційно в українських реаліях найефективніший при рейдерській атаці. Рейдерство — це створення викривленої нормативно-правової реальності, з’являються якісь акти й документи, які повідомляють якійсь суспільній групі, що насправді це ось так. В цей момент заміщуються люди, які виконують функції, в цей момент перерозподіляються фінанси. Мені би не хотілося, що це було практикою рейдерства.
— Володимир Зеленський у зверненні до парламенту сказав, що один рік — це випробувальний термін і додав, що знає: розпускати парламент не так страшно. Це річ, яка насторожує.
— Це Володимир Олександрович намагається Кучму з себе робити. Я заради професійного інтересу дивися промови Кучми в парламенті. Це кучмізм або косплей на кучмізм. Це намагання чітко вказувати, хто тут головний.
Всю розмову слухайте в доданому звуковому файлі.