Позачергове засідання Ради: які рішення можуть ухвалити депутати

Позачергове засідання Ради: які рішення можуть ухвалити депутати

«З повагою до такої шановної інституції, як вищий законодавчий і представницький орган, було би доцільно і доречно, щоби пункт порядку денного «про Кабінет міністрів»  ніс більш змістовне смислове навантаження. Тому що зрозуміти, що ми збираємося обговорювати мені важко. І я не знаю, як це пояснювати фракції. Я думаю, керівники інших фракцій так само не знають, про що ми будемо говорити», — докоряв президенту Володимиру Зеленському очільник фракції «Голос» Сергій Рахманін під час погоджувальної ради парламенту.

28 лютого президент скликав позачергове засідання Верховної Ради на 4 березня.

Відповідно до Конституції, ініціатор термінового засідання в листі до голови парламенту має подати порядок денний — перелік документів, які розглядатимуть депутати.

Втім, Верховна Рада лише наступного дня оприлюднила порядок денний. У ньому, серед іншого, виявилися питання про Кабінет міністрів та про діяльність правоохоронних органів, але те, які саме питання заслуховуватимуть, в документі не конкретизувалося.

Перелічені питання активізували дискусії про можливі ротації в уряді та в правоохоронних органах, а в ЗМІ кілька днів ширяться чутки про можливу заміну прем’єр-міністра Олексія Гончарука.

Громадське радіо розповідає, які рішення Верховна Рада може ухвалити під час позачергового засідання.

Уряд

Олексій Гончарук у січні скеровував президенту заяву про відставку за власним бажанням. Хоча за законом про Кабінет міністрів, прем’єр має подавати таку заяву до Верховної Ради.

Тоді Зеленський зустрівся з прем’єром і «вирішив дати йому шанс», поставивши кілька завдань: врегулювати ситуацію зі значними преміями урядовцям та «Нафтогазу», знайти слабкі місця в уряді та замінити слабких міністрів, а також розв’язати питання з розділенням міністерств.

Про розділення міністерств Громадське радіо раніше писало у своїй публікації.

Відтоді в уряді відбулася лише одна заміна: міністерку розвитку громад та територій Альону Бабак в уряді замінив Денис Шмигаль, який паралельно виконує функції віцепрем’єра.

З лютого в кулуарах парламенту обговорюють чутки, що саме в Офісі президента шукають кандидатів для підсилення Кабміну та ротацій в міністерських кріслах. У першу чергу це стосувалося міністерств, які планували розділити: Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерства культури, молоді та спорту, Міністерства енергетики та захисту довкілля, Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.

На посаду міністра з питань тимчасово окупованих територій в Офісі президента розглядали кандидатуру очільника політичної підгрупи в мінській контактній групі — Олексія Резнікова. Про це говорив сам Гончарук на одному з брифінгів кілька тижнів тому.

Все ж, на тлі стрімкого збільшення рівня недовіри до Кабінету міністрів, який з вересня до лютого збільшився на 21%, про що свідчать дані опитування Центру Разумкова, почали з’являтися чутки про те, що Офіс президента шукає шляхи перезавантаження Кабінету міністрів і шукає заміну Гончаруку.

Опитування

Так, минулого тижня у ЗМІ просочилися імена потенційних кандидатів на прем’єрське крісло. Найгучніше обговорювалася кандидатура Сергія Тігіпка, який працював в урядах Павла Лазаренка, Віктора Ющенка та Миколи Азарова.

«Я, дійсно, з багатьма людьми зараз веду співбесіди. І з паном Тігіпком я теж зустрічався. Це правда», — сказав Зеленський на питання журналістів про Тігіпка минулого тижня.

Щоправда, чи розглядається його кандидатура на пост прем’єра президент не повідомив.

Ще однією кандидатурою називають Дениса Шмигаля — міністра розвитку громад та територій і віцепрем’єра за сумісництвом.

У жовтні Верховна Рада схвалила програму дій Кабінету міністрів. А це, відповідно до закону, дає уряду річний імунітет, який може стати на заваді ротації прем’єра. Для відставки Гончарука необхідна його заява про звільнення за власним бажанням.

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков цими вихідними повідомив, що до парламенту така заява не надходила. Сам Гончарук сьогодні сказав, що жодних заяв він не писав і послався на те, що в нього буде діалог з президентом і парламентом.

«Я жодних заяв станом на цю хвилину не писав. Також багато знаю і чув, очевидно, що у нас будуть з цього приводу консультації з президентом і парламентом. Станом на сьогодні я більше нічого коментувати не хочу», — сказав Гончарук.

У випадку, якщо Гончарук все ж вирішить написати заяву, то за законом це означає відставку всього складу уряду. Але до призначення нового Кабміну, старим урядовцям на чолі з тим же Гончаруком доведеться працювати в статусі виконувачів обов’язків.

Фото - Позачергове засідання Ради: які рішення можуть ухвалити депутати

Тому добровільна відставка Гончарука блокує ідею за якою Кабміном керував би віцепрем’єр Денис Шмигаль.

«Покладати обов’язки прем’єр-міністра ні на кого іншого не можна буде. Нагадую, що людина, яка виконує обов’язки прем’єра, не має права підписувати цілу низку важливих документів, а позаяк в уряді у нас першого віце-прем’єра немає, то у нас буде проблема. Тому ті, хто збираються зараз змінювати кадровий склад уряду, повинні мати це на увазі», — застерігає від необережних дій президентську команду очільник фракції «Голос» Сергій Рахманін.

Ще одна можлива ротація — пост очільника Міністерства закордонних справ, який призначається і звільняється за квотою президента. Міністр Вадим Пристайко сьогодні під час брифінгу сказав журналістам, що поки не мав розмови з Зеленським щодо своєї відставки.

«Коли президент Зеленський запропонував мені стати міністром закордонних справ, у нас була з ним домовленість про те, що наша розмова час від часу буде відновлюватися про те, чи ми продовжуємо працювати далі або ж нам треба розійтися. Розмови, яка б сказала «давай ми будемо завершувати», поки не було», — сказав Пристайко.

Крім того, в уряді може готуватися ротація очільниці Міністерства охорони здоров’я Зоряни Скалецької через незадовільну ситуацію щодо інформування про коронавірус. Це частково підтверджується словами заступника голови фракції «Слуга народу» Олександра Корнієнка.

«З огляду на ту ситуацію безпекову, яка зараз у світі насувається, і з коронавірусом, і з можливою фінансовою кризою, нам точно треба переглядати системно, інституційно, що має робити уряд», — сказав Корнієнко під час погоджувальної ради парламенту.

У більшості своїй, депутати навіть владної «Слуги народу» досі не знають, що будуть робити з урядом в середу.

Три найвірогідніші варіанти: розділення міністерств і призначення нових міністрів, точкові ротації або ж відставка прем’єра, а отже і всього уряду.

На запитання про долю уряду один із заступників фракції «слуг» відповідає: «Буде більш зрозуміло після засідання фракції, яке планується на завтрашній ранок».

Те ж саме кажуть і рядові депутати.

«Ще нічого офіційно не відомо. Завтра засідання фракції вранці, можливо після нього щось будемо знати», — говорить один з депутатів «Слуги народу».

Силовий блок

Ще одне з питань порядку денного стосується діяльності правоохоронних органів. Йдеться про Службу безпеки, Міністерство внутрішніх справ, Державне бюро розслідувань, Національне антикорупційне бюро та Офіс генерального прокурора.

«Дуже важливо у середу провести серйозну розмову з нашими колегами, які очолюють правоохоронні органи, в першу чергу з очільником Генеральної прокуратури Русланом Рябошапкою в плані того, як відбувається реформа прокуратури й чому велика системна реформа заважає поточній діяльності, заважає висувати підозри конкретні й так далі», — сказав під час погоджувальної ради Олександр Корнієнко.

Крім того, в команді президента незадоволені роботою НАБУ, яким від моменту створення керує Артем Ситник.

«Також є непроста розмова з Національним антикорупційним бюро, яке нам довго розповідало, протягом останніх там п’яти років, що їм заважає відсутність політичної волі. Виявилось, що президенти змінюються, політична воля змінюється – роботи знову немає. Потім заважала відсутність Антикорупційного суду. Знову-таки політична воля: Антикорупційний суд отримав приміщення і запрацював, а роботи знову-таки немає. Тобто треба підіймати конкретні питання, як цю роботу налагодити», — сказав Корнієнко.

Щодо очільника НАБУ Артема Ситника у Раді ще близько місяця тому депутати зібрали понад 150 підписів для ініціювання відставки. Хоча за законом парламентарі звільнити директора антикорупційного бюро не можуть. Його можна звільнити за кримінальне корупційне правопорушення, натомість в Ситника лише адміністративне.

Фото: НАБУ

Голова парламенту Дмитро Разумков розпорядився профільному комітету сконтактувати з представниками правоохоронних та антикорупційних органів, щоб ті на середу прийшли з підготовленими звітами про свою діяльність.

«Щоб була надана інформація до звіту і щоб вона була роздана народним депутатам напередодні позачергового засідання Верховної Ради», — сказав Разумков.

На питання про те, чи точно за результатами звітів правоохоронних органів в середу не звільнятимуть їх очільників, один з заступників голови фракції «Слуга народу» відповів: «Не точно. Побачимо».

Тому питання щодо ротацій правоохоронців в середу так само відкрите як і щодо урядовців.

Законопроєкти

Зрозуміла ситуація щодо позачергового засідання парламенту лише в частині законопроєктів.

У першу чергу депутати мають схвалити допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2020 році для участі у багатонаціональних навчаннях.

«Ситуація вже критична. До Міністерства оборони доходять звернення іноземних партнерів щодо наявності проблемних ситуацій. У канадської сторони виникли проблеми з логістичним забезпеченням своїх збройних сил, залучених до підготовки визначених підрозділів ЗСУ за стандартами провідних держав світу. Також представники Республіки Польща не змогли прибути на територію України з озброєнням та обладнанням у рамках підготовки особового складу військових частин і підрозділів ЗСУ за участі польських інструкторів», — розповів під час погоджувальної ради голова комітету з питань нацбезпеки Олександр Завітневич.

Ще один законопроєкт стосується пришвидшення розподілу функціональних обов’язків між головнокомандувачем Збройних сил та начальником Генерального штабу Збройних сил відповідно до стандартів НАТО.

Далі депутати за планом мають ратифікувати угоду з Францією, за якою планується закупити у французів 20 прикордонних патрульних катерів. Очікується, що 32-метрові патрульні кораблі компанії ОСЕА поповнять склад Держприкордонслужби й будуть використовуватися для охорони державного кордону на воді, пошуково-рятувальних операцій та протидії диверсійно-розвідувальним групам. Сторони підписали угоду наприкінці минулого року.

Останній законопроєкт, який мають ухвалити депутати на позачерговому засіданні буде технічним. Він усуватиме посилання в різноманітних законодавчих актах на закон «Про засади запобігання і протидії корупції», який втратив чинність після ухвалення закону «Про запобігання корупції».

Богдан Хворостяний, Громадське радіо

Останнi новини