Фото: Ярослав Філімонов
Київські розробники компанії «KVERTUS» через повномасштабну війну у березні переїхали з Києва до Івано-Франківська. За словами виконувача обов’язків директора компанії Ярослава Філімонова, системи антидрон вони почали розробляти ще в 2015 році. До 24 лютого замовниками таких пристроїв були силові структури. З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну до компанії почали звертатися волонтери, тож зараз девайси виготовляють для військових. Зараз рушниця-антидрон важить 5,5 кг і може працювати приблизно годину на дистанцію до 3,5 км, розповідає Ярослав Філімонов:
«Є там корпус, є «начинка» з електроніки, яка генерує перешкоди. Ця електроніка передає перешкоди на антени, які направляють ці перешкоди, цей радіосигнал у тому напрямку, який нам потрібен. Летить дрон: він тримає зв’язок із супутником і з пультом оператора, який ним керує. І от коли дрон потрапляє у зону дії рушниці — вона настільки щільно «забиває» всі канали зв’язку перешкодами, що дрон не може вловити сигнал ані від супутника, ані від пульта. Відповідно, він потрапляє в радіочастотний «вакуум», я б це так назвав. Він стає «сліпим, німим і глухим».
На передову пристрої відправляють таким чином: командир підрозділу пише листа з печаткою та підписом, за яким виробляють рушницю та передають волонтерами на передову. З початком повномасштабної війни вартість рушниці знизили на три тисячі доларів. Зараз вона коштує 12 тисяч. Ярослав Філімонов пояснює, що рушниця розрахована на комерційні дрони, які працюють на радіочастотах. У залежності від технічних характеристик безпілотника та професійності його оператора, знешкодження відбувається від 30 секунд до 20 хвилин.
«У комплекті з рушницею йдуть два акумулятори. Кожен з них працює до 30 хвилин. Рушниця максимально проста у використанні: там є одна кнопка «ввімкнення-вимкнення» і все, більше ніяких налаштувань. Коли ми бачимо дрон, швиденько беремо рушницю, направляємо у бік дрона, натискаємо цю кнопку і рушниця починає працювати. Вона генерує перешкоди миттєво. У момент ввімкнення рушниці вона вже генерує ці перешкоди. Далі потрібно спостерігати за дроном, як він себе поводить. Якщо він завис або сів, або його понесло вітром, або він полетів геть — можна сміливо вимикати. Дрон потрібно тримати на мушці до його знешкодження», — говорить Ярослав.
Читайте також: «Джип не їде там, де їде він»: на Кіровоградщині волонтери ремонтують старі мотоцикли для бійців
У Києві компанія мала виробництво повного циклу: вони самі виготовляли деталі та збирали пристрій, розповідає керівник відділу виробництва компанії Сергій Левицький. Зараз усі складники роблять на замовлення інші фірми, а колектив збільшився з чотирьох до десяти людей. Тож тепер збирають по 10 девайсів на день.
«Зараз виготовлення деталей ми замовляємо, тобто всі 10 людей займаються саме збиранням рушниці. Скажімо так, оцей конвеєрний тип виготовлення, коли кожен має короткий діапазон робіт, можна краще контролювати і менше потрібно часу, для того, щоб змінити налаштування свого робочого місця. Тобто у кожного вже своє робоче місце, яке повністю підготовлене саме під його потреби. За рахунок того, що всі підготовлені, у всіх все під рукою, це дуже пришвидшує роботу», — зазначає чоловік.
За зворотним зв’язком із військовими розробники вдосконалили рушниці. Зокрема, додали спеціальний ремінь, за допомогою якого рушниця чіпляється на плече й боєць може працювати однією рукою. Також зараз тестують триноги, на які можна встановити пристрій та вдосконалюють рушницю, аби вона стала легшою. Загалом за сім місяців повномасштабної війни виготовили понад 200 систем-антидронів.
Зоряна Шевченко, Громадське радіо, Івано-Франківськ
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS